Категорії
Новини

Третя гілка швидкісного, Східняки, Енергетики, Котики КНУ

Ці та інші креативні назви мали команди-учасники туристичного квесту «InfiniteRed», який відбувся цими вихідними і був присвячений 90-річчю нашого підприємства та Дню молоді.  

Ініціаторами та організаторами квесту стали ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу».

Квест зібрав майже 50 учасників, серед яких були працівники нашого підприємства із родинами, школярі, студенти, мешканці міста. Учасники об’єдналися у 14 команд та пройшлись «Залізним проспектом» від 95-го кварталу до ставків неподалік від прохідних нашого підприємства.

Зробити це учасники могли офлайн, а провідником маршруту був мобільний додаток туристичного квесту додатка Freegeen GO.

«Нашому великому підприємству виповнилося 90 років. Його історія тісно пов’язана з розбудовою та розвитком міста. Ми хочемо, щоб люди знали не тільки про локації основних туристичних об’єктів Кривого Рогу, а і їх історію, визначних особистостей, які жили та працювали за тих часів. Саме тому туристичний квест не лише веде людей туристичними об’єктами, а й пропонує відповісти на запитання вікторини. А ще ми запропонували учасникам відвідати набережну у парку Богдана Хмельницького, де завдяки підприємству з’явився новий артпростір – шість стилізованих копій всесвітньо відомих споруд, у будівництві яких використовувалась вироблена в «АрселорМіттал Кривий Ріг» сталь, – сказала Марина Помазан, в.о. начальниці відділу внутрішніх комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Цей туристичний квест – яскравий приклад того, як можна нестандартно та з користю провести свій вихідний день – ділиться враженнями мешканка Кривого Рогу Анастасія Жмут. –  Мені було дуже цікаво, адже у мене була можливість перевірити свої знання з історії нашого міста, а також дізнатися нове. З’ясувалося, що цікавинками для мене є, наприклад, стара назва 95-го кварталу. А ще я мала змогу познайомитися, поспілкуватися з іншими людьми. Виявилося, що у нас є спільні інтереси, адже ми зареєструвалися на цей квест. Це додає позитиву, якого під час війни нас усім не вистачає».

Як сказав менеджер підприємства Богдан Шушпанов: «Ми дуже круто провели час із сім’єю. Було цікаво, пізнавально, круто! Ми були активними, ходили по локаціях, все уважно роздивлялися і навіть забруднилися (сміється). Нашим завданням було дізнаватися щось нове та перевірити свої знання, а донька, їй три рочки, вона взагалі… золото шукала. Квест дуже сподобався, ми навіть спеки не помічали, хоча цими вихідними було дуже спекотно. Хочеться, щоб таких заходів було більше – це надає позитивних емоцій, нових знань та об’єднує людей».

Та туристичний похід локаціями «Залізного проспекту» – це був лише перший етап заходу. Друга частина квесту була не менш цікавою та пізнавальною, адже її учасникам пропонувалося відповісти на запитання вікторини.

«Важко знайти людину, якій би не подобалося подорожувати та щоразу відкривати для себе нові родзинки рідної країни. Та інформацію про рідне місто важливо знати перш за все, – сказала Ганна Літвінчук, начальниця відділу розвитку туризму Інституту розвитку міста Кривого Рогу. – Вікторину ми розпочали з питань про види туризму. Далі учасники працювали із картою міста, знаходячи по районах основні туристичні локації та визначні місця Кривого Рогу. Великий інтерес викликав конкурс «Ретро фотосушка». Я і сама була у захваті від цього процесу, навіть не сподівалася як круто будуть виглядати численні  «світлячки» телефонів під час фотографування старих світлин! А завершували вікторину питання на знання з діяльності підприємства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та його продукції. А ще мені дуже сподобався креатив наших команд, одні їх назви чого варті: Машини, Туше, Сталкери та інші!»

За підсумками балів переможцями вікторини стали команди: Третя гілка швидкісного (1 місце), Східняки (2 місце) та Енергетик (3 місце). Але перемогу святкували усі учасники, адже кожен цього дня отримав подарунки від нашого підприємства та Інституту розвитку міста, а також багато позитивних вражень, нових знань та нових друзів.

«Мені дуже приємно стати одним із призерів цього туристичного квесту, ділиться враженнями Олександр Підвальний, начальник групи Центральної електротехнічної лабораторії нашого підприємства, учасник команди Енергетики. – Мені до вподоби активний відпочинок, різноманітні вікторини, над якими треба поміркувати, щось порозгадувати. А тут ще й питання, які стосуються мого рідного підприємства, на якому я працюю 17 років. Мені було дуже приємно і цікаво. На жаль, 90-річчя підприємства припало на часи війни, і ми не можемо на повну відсвяткувати цю дату. Але ми можемо зробити щось корисне для Перемоги, для рідного міста, для самих себе. Цей квест став справжнім святом, можливістю гарно та з користю відпочити. Хочеться, щоб таких квестів організовувалося більше і частіше».

«Мені взагалі подобаються квести, а ще івенти від «АрселорМіттал Кривий Ріг». Я вже другий рік уважно стежу за заходами підприємства та беру в них участь, – сказала Вікторія Бурлак, студентка автотранспортного фахового коледжу КНУ. – Для мене це не просто розвага, а і спосіб відволіктися від атмосфери війни, психологічної напруги. Також це саморозвиток, а ще нові знайомства. Цей туристичний квест взагалі приємно вразив мене – і багато нового дізналася, і дуже цікаву вікторину подолала».

«Ми живемо у місті довжиною в життя. Я вважаю, що нам треба знати його історію та чим зараз живе наш рідний Кривий Ріг, – сказала мешканка міста Альона Шевченко. – А ще подібні квести – це крута можливість провести цікаво свій вихідний день. Це не просто моральне розвантаження після робочого тижня, це заряд позитивних емоцій на наступні дні. Тому я завжди «За» такі заходи! Зараз, коли іде війна, і ми знаходимося під постійними загрозами, такий позитив підтримує та об’єднує нас».

Категорії
Новини

  «Беззуба» зброя вже під склом

В експозиції музею історії нашого підприємства з’явилася нова локація – стенд із уламками зброї, за допомогою якої агресор атакував Кривий Ріг.

Більшість залишків зброї сховані під склом, а деякі, великі за розмірами, розташовані поруч, їх, навіть, можна помацати руками і не боятися – завдяки нашим захисникам ці засоби вбивства вже ніколи не накоять лиха. Тепер їх новий  статус – «експонат».

«Усі залишки зброї принесли до музею працівники нашого підприємства, та ті, хто зараз захищає Україну, мешканці міста, – розповідає завідувач музею історії нашого підприємства Микола Чухрай. – Колекцію ворожого металобрухту ми почали збирати у музеї ще на початку війни у 2014 році. Але зараз, на жаль, ця колекція поповнилася новими експонатами. Ще й такими, які ще зовсім недавно летіли на наше місто, були смертоносними, мали на меті принести горе людям. Завдяки нашим військовим ця зброя набула ось такого «беззубого» вигляду і ми можемо більш детально її роздивитися».

Під скло музейної вітрини «залетіли» двигун «шахеда», бокова частина крила безпілотного летального апарату «Герань-2», залишки «Іскандера», снарядів, в тому числі реактивних, мін та інше залізяччя війни.

«БпЛА «шахед», двигун якого тепер знаходиться у експозиції, летів саме на Кривий Ріг. Його над містом приземлили наші воїни-захисники, серед яких був і працівник нашого підприємства. Саме він і подарував цей трофей нашому музею, – продовжує Микола Чухрай. – На жаль, двом ракетам комплексу «Іскандер-М» вдалося досягти цілі на одному з об’єктів міста. Вони гучно вибухнули та розлетілися на друзки. Їх  уламки тепер є нашими музейними експонатами. Фахівці стверджують, що вартість на запуск кожної ракети приблизно 4 млн доларів. Уявіть, скільки можна було б корисного зробити на ці гроші. Але ворог витрачає їх саме на війну».

Серед трофейних експонатів є оптика спостереження БпЛА «Герань-2». За її допомогою ворог має змогу бачити наші позиції, щоб потім їх вражати. Цей «окуляр» безпілотника вже нічого не побачить, адже його вчасно «засліпили» наші воїни.

Серед нових експонатів і невеликий дрон-камікадзе, він же дрон-розвідник «Бумеранг».

У музеї можна побачити мікросхеми та залишки ракети, яка впала у районі станції Мудрьона. Їх принесли сюди мешканці цього району-працівники нашого підприємства. А також залишки ракети «Смерч», яка летіла на військових, коли окупанти просувалися до нашого міста, і на Баштанці зав’язався бій.

А ракета з «Іскандеру» прилетіла на город нашого працівника, який живе на Гданцівці. Є тут і залишки НУРС – некерованої авіаційної ракети.

Відвідувачі виставки також можуть побачити спорядження окупанта – цей комплект затрофеїли визволителі Високопільського району.

«Ми продовжуємо приймати металобрухт війни, але тільки безпечний. І запрошуємо охочих відвідати музей та на власні очі побачити військові експонати та дізнатися про інші факти з життя підприємства. У нас завжди цікаво», – запевнив Микола Чухрай.

Категорії
Новини

Вадима Гурова: вулиця, наче книга з історії

Історія цієї вулиці тісно пов’язана з історією нашого підприємства та розвитком міста. Будинки, двори, майданчики, сквери, алеї вулиці, і, найголовніше унікальні життєві історії – наче сторінки цікавої книги, які зберігають пам’ять про минулі часи та розповідають про сьогодення. А перша життєва історія – про людину, на честь якої і названа ця вулиця – заслуженого металурга України Вадима Гурова.

Спадковий металург

«Живу на Гурівській», – можна почути від мешканців цієї вулиці. Навіть магазин на першому поверсі відомого «червоного» будинку також названо на честь Вадима Гурова. Напевно багато людей, які живуть на цій вулиці або прогулюються тут, добре знали цю особистість: по роботі, розв’язанню різних питань і просто, як гарну людину, яка любила свою справу і вміла опікуватися іншими. Вадим Миколайович часто говорив, що він завжди здійснює те, чого ніхто, крім нього не може зробити. І свої слова завжди підтверджував справами.

Заслужений металург України, кавалер почесного звання «За заслуги перед містом» та почесний громадянин Кривого Рогу, автор та співавтор 56 винаходів і 18 наукових робіт у мартенівській справі, депутат Верховної Ради 2, 3, 4 скликань, заступник голови Комітету з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів, перший заступник голови Комітету з питань промислової політики та підприємництва – все це про Вадима Гурова. Він усе життя присвятив рідному підприємству, Кривому Рогу, державним справам.

Вадим Гуров

Вадим Гуров був спадковим металургом, адже його батько теж працював на «Криворіжсталі», але був репресований і на 10 років засланий до сибірських таборів.

Вадим з відзнакою закінчив криворізьку школу № 52 та вступив до Дніпропетровського металургійного інституту.  Ще за студентських років Вадим Гуров захопився баскетболом. Молодий чоловік брав участь у багатьох турнірах, ставав переможцем змагань. До речі, з роками жага до спорту у нього лише посилилася. Він продовжував активно займатися спортом, а згодом заслужений металург започаткував у Кривому Розі щорічний баскетбольний турнір серед юнаків та дівчат.  

Не менш яскравою була і його робітнича кар’єра. Після закінчення інституту Вадим Гуров розпочинав на нашому підприємстві помічником майстра у мартенівському цеху, а згодом очолив його. Він також керував роботою ще одного сталеплавильного цеху – конвертерного. До речі, на міжнародних конгресах сталеплавильників у 1992-1993 роках Вадима Гурова було обрано головою мартенівської секції. Він очолював  постійну комісію СНД з перспектив розвитку мартенівського виробництва у рамках міжнародної асоціації сталеплавильників.

Фото з архіву музею історії підприємства

«Гурівський» 1 %

Вадим Гуров був ініціатором об’єднання металургів, коксохіміків та гірників у складі єдиного підприємства і підготував для цього необхідний законопроєкт.  

Свого часу він також запропонував залучити іноземних інвесторів металургійного комплексу України.

Та багатьом криворіжцям запам’ятався саме знаменитий «Гурівський» один відсоток.

Вадим Миколайович ініціював у парламенті законопроєкт, за яким один відсоток коштів від продажу «Криворіжсталі» держава мала надати в розпорядження криворізької міської громади. Така ініціатива Вадима Гурова та чималі зусилля з її здійснення принесли громаді нашого міста 240 мільйонів гривень, які були спрямовані на здійснення соціальних проєктів. А Вадим Гуров став працювати головою представництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» у Києві. 

Вадим Миколайович помер у Києві у 2015 році.

У наступних номерах «Металургу» ми розкажемо про історичні та сучасні візитівки вулиці Вадима Гурова.  Залишайтеся з нами, буде цікаво!

Категорії
Новини

Про надання одноразової матеріальної допомоги до 1-го вересня

Відповідають працівники HR департаменту

– Раніше працівникам підприємства – батькам дітей надавалася допомога до початку навчального року. А чи буде вона у цьому році? І коли цю допомогу виплатять?

У цьому році з метою підвищення соціальної захищеності особливої ​​категорії працівників (одинокі матір, батько, вдова, вдівець, опікун, багатодітна родина), та керуючись відповідним пунктом чинного колективного договору ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», також передбачені подібні одноразові виплати з розрахунку 1000 грн. на одну дитину. Виплати мають бути проведені до 23.08.2024 року.

-А на дитину з якого і до якого віку розповсюджуються ці виплати? Якщо моїй дитині чотири рочки, то чи отримаю я виплати?

Дана виплата буде здійснена працівникам підприємства вищезазначеної категорії на кожну дитину віком до 16 років, які народились до 1 вересня 2024 року.

– Чи зможу я претендувати на цю виплату, якщо я розлучена, але на аліменти від батька не подавала?

Так, можете.

– Що мені потрібно зробити для цього і до кого звернутися, аби отримати виплати до 1-го вересня?

Вам необхідно звернутися до відділу організації та оплати праці та надати копії документів, що підтверджують право на отримання цієї матеріальної допомоги.

– Якщо обоє батьків багатодітної родини є працівниками підприємства, то хто може отримати виплату?

Якщо обоє батьків багатодітної сім’ї є працівниками підприємства, виплату проведуть за місцем роботи матері. Якщо виплата здійснюється багатодітному батьку, необхідно надати довідку з місця роботи матері про те, що їй така виплата не проводилася, а якщо мати не працює – копію трудової книжки (першої і останньої сторінки, перевірені і засвідчені цехом, в якому працює батько). Якщо виплата здійснюється багатодітному батьку, який перебуває у зареєстрованому шлюбі та спільно проживає з дружиною і виховує трьох і більше дітей, у тому числі дітей кожного з подружжя, які перебувають у шлюбі, необхідно надати посвідчення батьків багатодітної сім’ї та інші документи, що підтверджують право на отримання матеріальної допомоги.

– Якщо я одинока матір і працюю в ПП «Стіл Сервіс», то чи можу я отримати ці виплати?

Виплати можуть отримати працівники зазначених категорій, які перебувають в обліковому складі підприємства на 1 серпня 2024 року, а також в обліковому складі ПП «Стіл Сервіс», ТОВ «ЛМЗ», засновником яких є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

– Якщо розлучилася у цьому році і маю дитину 7 років, то чи матиму я право на ці виплати у 2024 році? Мені потрібно надати якісь документи? А кому їх принести?

Так, ви маєте право на отримання матеріальної допомоги до 1 вересня.  Вам необхідно звернутися до відділу організації та оплати праці та надати копії документів, що підтверджують право на отримання матеріальної допомоги, а саме:

           – копія паспорта, зокрема сторінка «сімейний стан» або ID – картки;

           – копія свідоцтва про розлучення;

           – копія свідоцтва про шлюб (якщо жінка після розлучення повторно вийшла заміж і змінила прізвище);

           – копія свідоцтва про народження дитини;

            – інші документи на вимогу відділу організації та оплати праці.

Перелік документів для інших категорій працівників завжди можливо уточнити у відділі організації та оплати праці.

Категорії
Новини

Ювеліри великих діаметрів

Працівники Ливарно-механічного заводу виготовили основне устаткування для доменної печі № 8.

Нещодавно в «АрселорМіттал Кривий Ріг» завершився капітальний ремонт доменної печі № 8. Основне устаткування для печі – засипний апарат, тяговий пристрій, гуркоти коксу та агломерату, скіп для транспортування шихти виготовили працівники ЛМЗ. Наразі устаткування встановлене на доменну піч і виконує свої функції.

Засипний апарат – наймасивніший і, мабуть, найскладніший у виготовленні з цього переліку устаткування. Він використовується для завантаження шихти у шахту доменної печі. Апарат складається з чаші масою 22 тони та вставленого в неї конусу масою 27 тон. Діаметр основи чаші – майже 7 метрів. Елементи чаші наш ЛМЗ виготовив, як то кажуть, з нуля. Складність виготовлення була ще й в тому, що відливки треба було обробити з ювелірною точністю та отримати необхідну стійкість виробів щодо високих температур, агресивного середовища та механічних пошкоджень.

Головний технолог Євген Коновалов розкрив нам тонкощі виготовлення апарату.

«Чаша з конусом накриває шахту печі вгорі. Конус, підвішений на тяговому пристрої, вставляється в чашу. Між чашею і конусом засипається шихта для виробництва чавуну. Коли конус опускають, то через зазор, що виникає між чашею і конусом, шихта потрапляє до печі. Таким чином є можливість завантажувати піч дозовано й рівномірно, – пояснює Євгеній Коновалов. – Між завантаженнями конус має ідеально прилягати до чаші, щоб навіть гази, які утворюються в домні під час плавки, не виходили на поверхню. Зазор по всьому чималому колу ніде не може перевищувати 0,05 мм. А це, між іншим, менше, ніж середня товщина волосини на голові людини. А ще поверхні стикання між елементами засипного апарату мають бути стійкими. Тому виготовлення апарата – ювелірна робота. Відмінність між нашою роботою і роботою ювелірів у тому, що вони мають справу з дрібними виробами, а ми з величезними. І це – додатковий виклик». 

Всі відливки, тобто заготовки для чаші й конусу виготовили фахівці фасонносталеливарного цеху. Відливали окремо верх чаші, її низ, і те ж саме з конусом. «Спочатку виготовили моделі та величезні форми для відливок. Над цим працювали модельник Євгеній Килимко, формувальник Євгеній Юрченко та інші. Потім сталевари Антон Тємніков, Володимир Скалига, Юрій Габер та їх колеги зварили у печах сталь з необхідними властивостями, а розливальник Віталій Савко з колегами залили цю сталь до форми. Далі вибивальники, серед яких Євгеній Непша, вивільнили заготовки з форм, а працівники дільниці обрубки Богдан Борщ, Володимир Дєгтярьов та інші обрізали-обрубали всі зайві металеві елементи, які утворюються під час заливання сталі. Після цього було виконано термообробку відливок у величезній термічній печі.

За словами Євгена Коновалова, у ФСЛЦ є термообробна піч величиною з будинок. ЇЇ робочий простір –  майже сім метрів завширшки, більш ніж вісім метрів завдовжки і п’ять з половиною – заввишки.

«Термообробку виконують для того, щоб надати металевому виробу потрібних механічних властивостей по всьому об’єму. У нашій печі ми можемо проводити термообробку за температури до 900 градусів за Цельсієм, – пояснює Євгеній. – Це була перша термообробка елементів засипного апарату. А потім було ще дві – після кожного етапу обробки в ремонтно-механічному цеху № 2. Адже внаслідок механічної обробки, зварювання або наплавки властивості виробу змінюються, і треба знову повертати сталь до необхідних параметрів. Після цього відливки на автомобілі із спецплатформою перевезли в РМЦ-1. Везли з виконанням всіх вимог безпеки, з мигалками, у супроводі патрульного автомобіля поліції та служби безпеки руху.

Механічну обробку величезних відливок виконали на унікальному токарно-карусельному верстаті КУ-101. Зняли зайвий шар металу, щоб привести геометричні параметри у відповідність з кресленнями. Обробка на верстаті проходила в кілька етапів, між якими зварили між собою нижні й верхні елементи чаші й конуса та виконали наплавку поверхонь їх стику, використавши високоякісний німецький дріт для наплавки. Це надало поверхням міцності, але й ускладнило механічну обробку, бо тверді матеріали важче обробляти. Але команда РМЦ-1 добре впоралася, відшліфувавши стикові поверхні для щільного прилягання чаші й конуса між собою.

Начальник РМЦ-1 Євгеній Гречаний зізнався, що це було непросто, адже трьох верстатників КУ-101 з чотирьох мобілізували до лав ЗСУ, а керування таким верстатом потребує неабиякої кваліфікації.

«Дійсно, працівників довелося навчати нашвидкоруч. Один з них взагалі до цього працював ковалем, розповідає Євгеній Гречаний. – Команда з Ігоря Шостака, Данила Гришаєва, Євгенія Хлівного та Миколи Червотоки, який повернувся до цеху після демобілізації, впоралася. На превеликий жаль, Володимир Слюсар, який до мобілізації керував КУ-101, загинув у бою. Завжди про нього пам’ятатимемо. Також хочу подякувати наплавникам Сергію Попову й Валентину Карманову, фрезерувальникам Володимиру Ковбаскіну та Вячеславу Кільдюшову, які теж відзначилися під час обробки елементів засипного апарата».

Механік виробництва центрального департаменту з утримання та ремонтів Сергій Шокотько координував взаємодію підрозділів під час капремонту ДП-8. «Роботи з виготовлення устаткування для ДП-8 проходили в непростих умовах, – зазначив Сергій. – перебої з енергопостачанням, проблеми з доставкою імпортних заготовок, допоміжного обладнання, недостатня кількість кваліфікованих працівників й інші проблеми та виклики, пов’язані з російською агресією, інколи змушували переносити терміни. Були тенденції до дострокового завершення робіт. Життя внесло корективи, але у визначений термін ЛМЗ вклався. Разом ми працюємо над підвищенням термінів експлуатації засипних апаратів та іншого устаткування, яке виробляють цехи ЛМЗ, і маємо успіхи. Сподіваємося, нещодавно виготовлене устаткування покаже себе якнайкраще у виробництві чавуну».

Категорії
Новини

Повернули холод для гарячих заготовок

Працівники цеху ремонту металургійного устаткування № 2 виконали ремонт десятого холодильника блюмінга, який є складовою охолоджувальної системи заготовок після обтискання.

Агресивне середовище, важке навантаження та інтенсивна експлуатація з часом негативно позначаються на стані металургійних холодильників. Їхнє погане «самопочуття» вчасно виявили працівники блюмінга і звернулися по допомогу до фахівців з ЦРМУ-2. Наразі роботи з ремонту холодильників блюмінга можуть довірити лише цим працівникам, адже вони мають досвід таких ремонтів. Останній раз такі ремонтні операції виконувалися понад 10 років тому, і часткова відсутність відповідних фахівців стала додатковим викликом для ремонтників, але вони з цим гідно впоралися.

Першим етапом стали демонтажні роботи. Довелося розбирати металоконструкції, знімати металеву балку і демонтувати пошкоджений фундамент холодильника.

«Ми навіть декілька новинок запровадили у цьому ремонті, – розповідає заступник начальника ЦРМУ-2 Володимир Вишемірський. Розбирати фундамент вручну за допомогою відбійних інструментів було непродуктивно, це збільшило би час ремонту і забрало невиправдано багато людських зусиль. Тому ми вирішили застосувати нашого механічного помічника – екскаватор з навісним обладнанням – гідромолотом. Але як його доставити до місця роботи у працюючий цех? Довелося прокласти йому дорогу в цеху – зробити «устілку» зі слябів. От так він і дістався місця призначення».

Після розборки фундаменту екскаватором спеціалісти ЦРМУ-2 вручну дочистили його та додатково заглибилися на 40 см, потім встановили та закріпили арматуру, пов’язуючи її з наявним бетоном, виконали армування, опалубні роботи, залили новим бетоном, встановили балку та металоконструкції, і холодильник знову запрацював.

«Всі роботи були виконані нами вчасно, цех-замовник гідно оцінив нашу роботу, – додає Володимир Вишемірський. – Впевнений, що це не в останню чергу стало можливим завдяки злагодженій роботі нашої ремонтної команди та професіоналізму наших працівників, серед яких особливо хочу відзначити старшого майстра Олега Шахнюка,в.о. майстра Максима Зиму та бригадира монтажників Юрія Сергієнка».