Відеоендoскоп ADL TTS-NP6.0 NW, придбаний для роботи фахівців відділу неруйнівного контролю, діагностики та налагодження устаткування, допоможе здійснювати візуально-оптичний контроль промислового обладнання, а саме його проблемних та важкодоступних місць.
Найчастіше промисловий ендоскоп використовують на металургійному виробництві нашого підприємства. Відеоендоскоп складається з камери, зонду та дисплею і нагадує медичний прилад – ендоскоп для гастроскопії. От тільки зонду у нашому випадку доводиться, наприклад, зазирати у нутрощі кранових балок, проникати всередину холодильних плит доменних печей та редукторів розливальних машин.
«Це вже другий такий прилад, який ми отримали на озброєння, – розповідає механік відділу неруйнівного контролю, діагностики та налагодження устаткування Роман Майчук. – На запит цехів ми виконуємо внутрішній огляд важкодоступних місць, щоб фактично позбавити інших працівників зайвої роботи. Адже після нашої ендоскопії можна побачити, у якому стані перебуває, наприклад, та чи інша ділянка труби, чи є в ній окалини, шлакові включення, наскільки вона кородована. Варто її повністю замінити або краще відремонтувати? Крім цього, ми можемо побачити внутрішній стан зварних швів: пори, провари, тріщини. Все це за допомогою зонду з камерою ми фотографуємо чи знімаємо відео, і вже сформований звіт передаємо фахівцям цеху-замовника. Відеоендоскоп легкий у керуванні, а його розміри та мобільність дозволяють нам здійснювати візуально-оптичний контроль практично у будь-якому цеху нашого підприємства».
Щоб підвищити рівень безпеки на залізничних переїздах на території «АрселорМіттал Кривий Ріг» відділ транспорту (безпека руху) перевіряє їх технічний стан та впроваджує профілактичні заходи.
Залізничні переїзди – це найбільш складні та небезпечні ділянки дороги. Вони вимагають від усіх учасників руху (водіїв авто, машиністів тепловозів, пішоходів) підвищеної уваги та чіткого дотримання правил дорожнього руху, а на нашому підприємстві – ще і відповідних корпоративних стандартів.
«На території «АрселорМіттал Кривий Ріг» розташований 231 залізничний переїзд різних категорій, – говорить Сергій Прокопенко, начальник відділу транспорту (безпека руху). – Зараз ми аналізуємо, які з них активно використовуються, а на яких рух призупинено у зв’язку зі скороченням виробництва. Наприклад, тільки на території доменного цеху № 2 таких переїздів 16. І треба розуміти, на які переїзди треба в першу чергу спрямовувати увагу для підтримання їхнього технічного стану та організації обслуговування. Мається на увазі оновлення дорожніх знаків, звукової та світлової сигналізації, асфальтного полотна, настилів – твердого покриття між рейками та перед ними, перевірка роботи світлофорів, забезпечення чистоти на переїздах тощо. А додаткове очищення оглядових зон від чагарників та сухостою дає можливість водіям безперешкодно бачити потяг, що наближається, на відстані 50 метрів. Все це значно сприяє безпеці руху». Під час аудитів особлива увага приділяється тим переїздам, де відбувається рух вогненно-рідких металів і шлаків. Під час виконання маневрової роботи іноді потрібен рух рухомого складу вагонами вперед (метод осаджування), зокрема й через залізничні переїзди. Згідно з вимогами нормативних документів на залізничному транспорті, під час маневрів або руху таким чином помічник машиніста тепловозу повинен завчасно вийти на переїзд і контролювати рух вагонів на переїзді. Перед тим, як рухомий склад проїжджатиме його, помічник має впевнитися, що на переїзді немає автотранспорту та по рації або іншим чином доповісти машиністу тепловозу, що шлях «вільний». Тільки тоді машиніст може здійснювати рух. Перед перетином залізничного переїзду машиніст тепловозу обов’язково повинен подати звуковий сигнал, а кожен водій автомобіля – зупинитися перед залізничним переїздом – це вимоги корпоративного стандарту.
«Переїзди долають не тільки автомобілі чи локомотиви, а й пішоходи. Люди повинні пересуватися тільки маршрутом слідування, а не йти коліями навпростець, намагаючись скоротити шлях, – продовжує Сергій Прокопенко. – При наближенні составу чи локомотиву людина має зупинитися, пропустити їх, впевнитись, що рухомого складу вже немає, в тому числі й на сусідніх коліях, і тільки потім продовжувати рух. Також треба уважно спостерігати за світловою та звуковою сигналізацією. І ще одна порада – зараз, коли довша темна частина доби, а вдень буває похмуро та мрячно, дуже важливо носити на одязі чи на сумці світловідбивні елементи: стрічки, брелоки, нашивки тощо. Це запорука того, що водії, і машиністи локомотивів теж, вас побачать».
Завжди слід пам’ятати, що гальмівний шлях залізничного рухомого складу набагато більший, ніж гальмівний шлях автомобіля. Крім того, габарити та вага залізничних составів також набагато більші за вагу автомобіля, навіть вантажного. Отже любителям проскочити переїзд на червоне світло треба добре подумати, перш ніж робити це. Вони ризикують не лише своїм життям, а й життям пасажирів та усіх учасників руху. Бо скільки б доріг не існувало, а на залізничному переїзді у потяга завжди головна дорога.
Працівники прокатного цеху № 3 змінили підхід до прокатки одного з видів продукції і отримали зменшення втрат металу та поліпшення умов праці.
«У нашому цеху продукцію можна отримати за допомогою сортової лінії або ж дротового блоку, – розповідає заступник начальника ПЦ-3 з виробництва Павло Веселков. – Останній сучасніший, а сортова лінія вже морально застаріла. Круглий профіль з діаметром перетину 17 міліметрів (Ø 17) до цього часу катали саме на цій лінії. Застосувавши методологію WCM для розрахунку виробничих втрат, у цеху вирішили, що для їх зменшення варто переходити на виготовлення профілю Ø 17 на дротовому блоці. Був ризик: чи витримає ротор виткоукладача та інше устаткування такий крупний профіль, який на дротовому блоці ще не катали? Начальник цеху Олексій Кушнаренко ухвалив рішення спробувати».
Розробив схеми калібрування прокатних клітей калібрувальник Владислав Брагинець. «Нова схема прокатки – це завжди цікаво й складно водночас, – говорить Владислав. – Схему низової частини стану ми не змінювали, лише використали схему прокатки круга Ø 20 мм, як підкат до блоку. А от з десяти клітей дротового блоку для прокатки сімнадцятого профілю було використано лише дві. Інколи бувають складнощі, коли теоретичні розрахунки не зовсім співпадають з практикою і доводиться коригувати схему. Але цього разу все вийшло з першого разу! Ми з цеховиками спрацювали злагодженою єдиною командою».
Професіоналізм прокатників і калібрувальників забезпечив чудовий результат. Виготовлення перших партій підтвердило зниження втрат, а отже зниження собівартості продукції. До того ж, під час виготовлення на дротовому блоці отримали кращий товарний вигляд мотків прокату та щільніше пакування. Тому такий профіль як Ø 17 мм. має кращі перспективи на ринку прокатної продукції.
«Зменшення втрат і якісніший товарний вигляд – це чудово, – відзначив виконувач обов’язків змінного майстра основної виробничої дільниці Олександр Маркідонов. – А ще один плюс – це те, що коли катали через сортову лінію, то доводилося відбирати проби дуже гарячого металу, а зараз у зоні відбору проб прокат не такий гарячий. Це безпечніше для людей. Також зменшились обсяги ручних робіт, тобто фізично працівникам стало легше».
В доменному цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг» впроваджується одразу кілька великих проєктів, спрямованих на покращення роботи доменної печі № 6.
Для того, щоб плавити чавун у доменній печі, необхідне гаряче дуття, тобто повітря, з температурою більш ніж 1000 градусів за Цельсієм, збагачене киснем. Воно подається в піч під тиском. Повітронагрівач № 2 ДП-6 не завжди справлявся з цим завданням, були аварійні збої, втрати виробництва. Тому команда із впровадження WCM, скориставшись тим, що зараз шоста піч зупинена на ремонт, вирішила впровадити 10-кроковий проєкт з поліпшення роботи цього нагрівача. І це лише один із проєктів, що впроваджуються під керівництвом старшого майстра газового господарства ДЦ-1 Сергія Кіщука.
Як пояснив інженер WCM Руслан Кривенко, це унікальний у його практиці випадок, коли зразу кілька масштабних покращень впроваджується однією командою. «Зазвичай кожен великий проєкт – це окрема команда, – розповідає Руслан. – Але тут особливий випадок. Сергій Кіщук разом із газівниками Євгеном Поповим, Василем Адаменком, Євгеном Погуляєм, слюсарем-ремонтником Сергієм Міщенком, електромонтером Олександром Холодовим та іншими – це унікальний колектив, якому до снаги зробити ДП-6 надійнішою, суттєво скоротити втрати виробництва. Наприклад, у другому повітронагрівачі вони навіть виявили проєктну помилку. Її усунення триває і допоможе підвищити стійкість футерування нагрівача, що дасть суттєве скорочення витрат на ремонти та забезпечить додаткову стабільність печі».
Паралельно в цеху впроваджується ще один 10-кроковий проєкт – заміна засипного пристрою, за допомогою якого шихтові матеріали для виплавляння чавуну потрапляють у піч. Команда Сергія Кіщука розробила проєкт принципово нового засипного пристрою. Його вже виготовили працівники нашого Ливарно-механічного заводу. Пристрій має конструкційні покращення. Він зроблений із стійкіших матеріалів, тому прослужить довше і працюватиме надійніше. Після завершення футерування шахти печі пристрій встановлять. А саме зараз триває впровадження автономного обслуговування лебідок автономних клапанів ДП-6. Від надійності цього устаткування залежить правильна і безпечна зупинка печі, якщо в цім виникне необхідність.
«Ми власноруч доводимо стан лебідок до проєктного, – розповідає Сергій Кіщук. – Це дозволить зекономити кошти підприємства, бо не треба наймати підрядників. Ми вже очистили обладнання, визначили та усунули причини витоків мастила. Також були виявлені та усунені аномалії устаткування. Поки що про зупинку печі мови не йде. Навпаки, незабаром планується пуск ДП-6 після ремонту. Але ж ми з вами розуміємо, що в цей буремний час маємо бути готовими за необхідності зупинити піч швидко та безпечно. Це ми вже проходили на початку повномасштабного вторгнення. Тож надійність автономних клапанів та лебідок – це питання збереження ДП-6 та безпека наших людей”.
Впровадження WCM у першому доменному триває. Сподіваємося, що незабаром доменна піч № 6 стане до роботи, а проєкти з підвищення її надійності та безпеки покажуть свою ефективність.
Серце захисника зупинилося 27 листопада 2023 року під час виконання службових обов’язків у населеному пункті Семенівка Бердичівського району Житомирської області.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Валерій працював машиністом крану доменного цеху № 2. Свою роботу він виконував на ливарному дворі. Це дуже важлива ділянка доменного цеху безпосередньо біля домни, вона призначена для приймання з печі рідкого чавуну й шлаку. Машиністу крану, щоб працювати там, треба добре знати специфіку виробництва, чітко дотримуватися охорони праці, адже внизу, під краном, працюють люди і йде складний виробничий процес.
«Він був талановитою людиною, високопрофесійним фахівцем, мав великий досвід роботи, добре знав свою справу, міг миттєво приймати правильні рішення у різних ситуаціях. Це дуже важлива риса для усіх працівників, які мають справу з розпеченим чавуном. А ще Валерій був справжнім командним гравцем. Оскільки його робоче місце знаходилося на висоті, він навіть по губах горнових міг зрозуміти про все, що вони говорять біля доменної печі. І в роботі, і по життю йому допомагали спокійність та виваженість. Війна, на жаль, забирає кращих. Ми залишилися без талановитого фахівця, а його син Давид – без батька», – говорить в.о. начальника ДЦ № 2 Сергій Чубін.
Колектив підприємства висловлює щирі співчуття родині, друзям, колегам Валерія Пометуна.
Саме у таких умовах у відремонтованому укритті працівники доменного цеху № 1 тепер мають змогу перечікувати небезпеку під час тривог . Ремонт виконали спеціалісти ПП «Стіл Сервіс».
Розташоване укриття в адміністративній будівлі ДЦ-1. Територіально воно є найближчим для працівників, які обслуговують доменні печі №№ 6 та 8, а також для підрядників, що виконують тут ремонти метагрегатів. Від небезпеки у сховищі можуть сховатися до 100 осіб.
До ремонту перебувати в цьому укритті було не дуже приємно. На стінах облущилася стара фарба, на підлозі збиралися ґрунтові води, а стеля була сірою від пилу. Скажемо відверто, за мирних часів ремонтам сховищ по всій країні приділялася не першочергова увага. Та все змінилося з початком повномасштабної війни.
«Приміщення велике, має кілька залів. Ми тут ретельно все прибрали, встановили додаткові лавки. Особливо небезпечними тривоги були на самому початку війни, коли ворог дуже близько підійшов до міста. В напрузі усіх тримали і гучні «прильоти» по місту. Тож якщо ми відчували реальну небезпеку, то поспішали сюди. Зараз знаходитись тут приємно, адже після ремонту все чисто та охайно, – поділився враженнями Сергій Олексієнко, старший майстер ДЦ № 1.
Було
«Роботи з оновлення укриття тривали місяць. Ми прибрали старе оздоблення, осушили приміщення, поштукатурили, побілили стелі, пофарбували панелі. Привели до ладу і санвузол. До речі, це одне з укриттів на підприємстві, в якому він стаціонарний і навіть має душ. Спеціалісти полагодили водопровідні труби, відремонтували систему каналізації, тож зараз тут є вода. Добре працює вентиляційна система, яка була теж відремонтована. А ще у цьому укритті тепло, це дуже важливо у холодний період», – сказала Ірина Щербіна майстер цеху допоміжних робіт дільниці будівельно-оздоблювальних робіт ПП «Стіл Сервіс».
Стало
З початку повномасштабного вторгнення фахівці «Стіл Сервісу» відремонтували вже не одну захисну споруду в «АрселорМіттал Кривий Ріг», зокрема на коксохімічному виробництві. Зараз триває капремонт захисної споруди на кисневому виробництві.
