Позначка: металургійне виробництво

Категорії
Новини

В бою з окупантами загинув прокатник Максим Дзензура

Біля населеного пункту Водяне Донецької області в бою з російськими окупантами загинув боєць взводу спостереження розвідувальної роти Максим Дзензура. Серце героя перестало битися 25 вересня цього року. До призову на військову службу 16 травня 2023 року Максим працював вальцювальником на стані ДС 250-4 сортопрокатного цеху № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Максим був продовжувачем металургійної династії, – розповідає старший майстер ДС 250-4 Павло Житникович. – Його батько працює майстром на нашому стані. Він вчив сина працювати якісно, відповідально ставитися до своїх обов’язків. Чудовою людиною був Максим. Брався за складні завдання і виконував їх професійно. Мав веселу вдачу. Був завжди привітним до всіх, ладив з колегами, любив рідних, з радістю виховував маленького сина. Максим постійно розвивався, набував нових професійних знань та вмінь. Після реконструкції стану він швидко опанував роботу на новій шпулерній лінії. Страшно, що гинуть наші люди, що війна забирає найкращих, молодь, яка могла б розвивати підприємство, розбудовувати майбутнє нашої країни».

Щиро співчуваємо рідним та колегам металурга, який віддав життя в бою за Україну.

Категорії
Новини

Екологічний капремонт поміж двох конвертерів

Фахівці цеху ремонту енергетичного устаткування долучилися до ремонту конвертера № 5. Їм доручили капітально відремонтувати пилогазоочисну установку, а саме її водоочисну частину.

Це обладнання очищує відхідні гази конвертера від пилу та дрібних домішок, які утворюються у процесі виготовлення сталі. Газоочистка конвертера складається зі скрубера підвищеного тиску, труб Вентурі, дросельної групи, системи зрошення з форсунками, крізь які за допомогою зрошувачів розпилюється вода для охолодження газу, що відходить з нього. Пилогазоочисне обладнання працює у важких умовах, і це негативно позначається на його «здоров’ї».

«Можна сказати, що такого масштабного капітального ремонту ця газоочистка не знала з моменту свого запуску. Звісно, проводилися планові ремонти, але цього разу обсяг робіт був значно більшим, – розповідає старший майстер ЦРЕУ Олександр Бобошко. – Ми замінили підвідні трубопроводи, запірну арматуру, форсунки сатуратора та інші частини системи газоочистки. Під час експлуатації у трубах накопичився керамічний осад, а сам метал у деяких місцях буквально стерся до дірок. Тож виконувати свою функцію належним чином у такому стані газоочистка просто не могла. Ми взялися її «лікувати».

Попередньо провели ультразвукову діагностику, аби виявити пошкоджені металеві зони та виявити деталі та вузли, які потрібно замінити. Роботи доводилося проводити на висоті до 6 метрів і у замкненому просторі, адже ремонтники працювали всередині скруберу. Тому про безпеку подбали заздалегідь.

«Ми користувалися як стаціонарними майданчиками для обслуговування, так і тими, що побудували додатково, – додає Олександр Бобошко. – Зробили додаткові отвори та змонтували примусово витяжну вентиляцію, тому що під час зварних та газорізальних робіт теж утворюються газові відходи. Коли працювали на висоті, то користувалися запобіжними поясами. Власне сам 5-й конвертер знаходиться поміж двох конвертерів, які були в роботі, а отже добряче нас підігрівали з двох сторін. Непростий ремонт, відчувається нестача робочих рук, через те що чимало наших хлопців зараз несуть службу в ЗСУ. Але ми працюємо, як кажуть, і за себе, і за них».

Ремонтники запевняють, що роботи виконають вчасно та якісно. Адже в команді є такі професіонали, як бригадир слюсарів-ремонтників Віталій Тіщенко, електрозварник Ігор Ковальчук, газорізальники Олександр Каліба, Віктор Мельнічук, слюсарі-ремонтники Андрій Горбенко,  Сідорук Олександр та інші.

Категорії
Новини

З новим приладом вібрація під надійним контролем

Новий аналізатор SKF Mikrolog Analyzer AX (CMXA 80) допомагає контролювати рівень вібрації та моніторити стан технічого обладнання цехів нашого підприємства.

 Прилад, який придбали для роботи фахівців відділу неруйнівного контролю, діагностики та налагодження устаткування, допомагає їм не лише здійснювати плановий контроль рівня вібрації обладнання, а й проводити роботи з налагодження обладнання та проводити динамічне балансування. «Кардіограма», яка з’являється на зручному екрані аналізатора, розкриває фахівцю усі проблеми та болючі місця обладнання, пов’язані з перевищенням рівня вібрації. Після проведеного аналізу механіки відділу надають виробничникам рекомендації, яка «лікувати» пацієнта. Зручний, мобільний Мікролог дозволяє зберігати у своїй пам’яті всі виміри, які виконувалися на ньому, тож історію виробничого пацієнта можна згодом переглянути та проаналізувати.

«Нас озброїли сучасним приладом з потужним програмним забезпеченням, який дозволяє нам виконувати вимірювання вібрації та подальший аналіз І діагностику набагато швидше, – розповідає в.о. начальника відділу неруйнівного контролю, діагностики та налагодження устаткування ЦДУР Олег Гніденко. – До цього ми працювали на приладах більш ранньої версії, але їхнє інтенсивне щоденне використання та праця у складних умовах дається взнаки і не найкраще. А наш новачок ще й протиударний, має пило- та вологонепроникну конструкцію, розширений обсяг пам’яті вимірів. Це важливо, адже вимірювати доводиться обладнання та устаткування доменних та прокатних цехів, МБЛЗ та в інших цехах підприємства».

Якщо не слідкувати за рівнем вібрації, то згодом це може призвести до руйнації обладнання та виробничих аварій. Тому «кардіограми» аналізатора для виробничого обладнання не менш важливі, ніж кардіограма для людини. Новий прилад вже встигли випробувати механіки відділу Віталій Горбунов та Володимир Мардар’єв. Можна впевнено сказати, що з таким обладнанням рівень вібрації під надійним контролем!

Категорії
Новини

Телескопічний помічник дістане будь-який вантаж

Адже у нього довга «рука»-стріла, збільшена маневреність та великі робочі можливості.

Мова йде про новенький завантажувач Manitou 741, який у межах заходів з охорони праці був придбаний для завантажувально-розвантажувальних робіт управління складського господарства та підготовки виробництва.

«Погляньте, який красунчик! Навіть не сподівалася, що він буде таким ефектним. А коли поближче з ним познайомилась, то була приємно вражена його силою та можливостями. Тепер за його допомогою будь-який вантаж можна буде легко діставати навіть з великої глибини або якщо ТМЦ «сховалися» у найдальший куток», – з усмішкою говорить водійка завантажувача Наталя Куляміна, яка керуватиме новенькою технікою.

Щодня на склади управління складського господарства і підготовки виробництва надходять різноманітні вантажі. Вони приїжджають у причепах великовантажних автомобілів, морських контейнерах, які мають чималу глибину – 20-40 футів. Тож при розвантажуванні до них ще треба дотягнутися.

Існуючий автопарк завантажувачів впоратись з таким завданням не в змозі. Щоб дістатися до вантажу, який розташований глибоко у причепі, працівники були вимушені підтягувати ТМЦ до краю канатами, а вже потім вивантажувати їх. Це було небезпечною операцією, адже канат міг розірватися, а вантаж – не втримати рівновагу. На цю проблему звернув увагу Рустам Ісмаілов, заступник директора департаменту (охорона праці) департаменту з охорони праці та промислової безпеки та ініціював придбання сучасного завантажувач Manitou 741. Основна «фішка» цієї спецтехніки – це телескопічна стріла, яка може висуватися на 7 метрів, тобто, дотягнутися до будь-якого «глибокого» вантажу. Стріла оснащена ківшом та спеціальною вилкою для підхватів піддонів або паків з різним вантажем.

«Ми продовжуємо покращувати умови праці в нашому підрозділі та робити їх безпечнішими, – говорить Інна Фещенко, начальниця управління УСГ і ПВ нашого підприємства. – Технічні можливості нового завантажувача дозволяють не тільки з легкістю діставатися до важкодоступних місць складування ТМЦ, а й вивантажувати сипучі матеріали, адже техніка оснащена ківшом. В цілому на балансі УСХ і ПВ знаходяться 15 автозавантажувачів різної вантажопідйомності. Поповнення нашого парку такою сучасною спецтехнікою дозволить успішно виконувати роботи і, головне, робити це зручно, надійно та безаварійно».

Вантажопідйомність Manitou 741 становить 4 тонни. Він легко маневрує, має високу прохідність, навіть на нерівних поверхнях не втрачає своїх основних робочих функцій.

«Завантажувач має автоматичну коробку передач, зручне управління та комфортні умови для водія, – продовжує Наталя Куляміна. – У кабіні встановлено панорамне вікно з решітками від сонця, антивібраційне крісло, яке можна регулювати під зріст та вагу водія, кондиціонер, який створить прохолоду влітку, обігрівач, що зігріє в холодну пору року. Коли я тільки поглянула на цей завантажувач, то одразу зрозуміла, що працювати на ньому буде зручно та безпечно. Я вже багато років працюю на завантажувачах, знаю їхні можливості. Ця ж техніка – це нова сторінка у моїй практиці, і я впевнена, ми потоваришуємо та плідно працюватимемо».

Категорії
Новини

Оновили стратегічну «магістраль»

В агломераційному цеху № 3 капітально відремонтували галерею № 18, якою транспортується концентрат, необхідний для виробництва агомерату.

Ремонт галереї здійснили в рамках заходів з охорони праці, спрямованих на своєчасне попередження небезпечних ситуацій. Справа в тому, що ця галерея почала експлуатуватися ще на початку 1960-х років разом із пуском в роботу агломераційного цеху № 3. Поточні ремонти на ній проводилися, але через поважний вік галерея потребувала більш кардинальних змін. Тож, щоб попередити її руйнування і падіння людей з висоти (що є одним із так званих чотирьох ризиків-«кілерів» ), галерею вирішили капітально відремонтувати. На це наше підприємство скерувало понад 11 млн грн.

«Ця галерея є стратегічно важливою для виробництва. Нею за допомогою конвеєрного транспорту концентрат подається зі складу рудозбагачувальної фабрики № 1 до агломераційного цеху № 3. Потім концентрат змішується з вапняком, паливом, рудою та застосовується у виробництві агломерату в агломераційних цехах №№ 1, 2. Якщо припиниться подача концентрату, то неможливо буде забезпечувати ці цехи шихтовими матеріалами», – сказав Віталій Книга, начальник АЦ № 3.

Довжина галереї становить 140 метрів. Розташована вона на висоті приблизно 5-7 поверхового будинку. Під час ремонту усі старі складові галереї були демонтовані. На ній встановили нові металоконструкції, бетонні опори, обшивку, дах. Роботи тривали три місяці. Їх здійснювали фахівці підрядної організації. Хід ремонту контролювали заступник начальника АЦ № 3 з механообладнання Андрій Болсун та провідний інженер з будівлі та споруд Сергій Тиква, керівництво підприємства.

Під час ремонту галереї

Під час ремонту особлива увага приділялася охороні праці, зокрема безпечній подачі концентрату, адже цей процес продовжував здійснюватися. Конвеєр додатково огорнули, щоб дозувальники АЦ № 3 та фахівці підрядної організації, які його обслуговують, були захищені від рухомих частин: роликів, стрічки, приводу.

Наразі відремонтована галерея № 18 стала більш надійною, безпечною та продовжує ефективно працювати.

Категорії
Наші люди

У роботі – без дрібниць

«Це стосується відповідальності, професіоналізму та ставлення до роботи. А от щодо сировини, то саме вона має бути добре подрібненою та ще й потрібної фракції», – говорить  про свою справу Андрій Рогалін, дробильник агломераційного цеху № 3. Цього року за робочі досягнення його було відзначено грамотою підприємства.

Основне завдання Андрія Рогаліна – контролювати обладнання, яке подрібнює вапняк  для агловиробництва, а також використання потрібного для цього процесу палива. Найважливіше в цих процесах – чітко дотримуватися технології та не дозволяти зупинок обладнання.

«Серед основних інструментів – гвинти, ключі та власний досвід. Підтягуємо валки, закріплюємо їх, дивимося, як все працює, і контролюємо процес. Принцип роботи простий: чим ближче валки один до одного, тим менше фракція дроблення, чим відстань між валками ширша, тим фракція більша. Нам важливо, щоб фракція вапняку була 0-5 мм», – говорить Андрій.

В агломераційному цеху Андрій Рогалін працює вже 18 років. Влаштувався сюди після строкової служби в армії. Як каже Андрій, йому дуже хотілося самостійності, впевненості у собі, професійного розвитку. Все це давала йому робота. Та й гроші молодому хлопцю були потрібні, адже до Кривого Рогу він переїхав із селища Широке, тож треба було влаштовуватися на новому місці.

«Пам’ятаю, як третій аглоцех зустрів мене дуже жвавим виробництвом та дружнім колективом. Професії мене навчали дробильники Сергій Мартиненко та Олександр Пузик. Вони казали, що дрібниць у цій роботі не буває. Треба уважно стежити за роботою обладнання, щоб воно завжди працювало, як годинник. Це важливо для отримання потрібної фракції вапняку. Вже потім я навчився визначати якість роботи обладнання за розміром дробленого вапняку. Якщо він різної фракції, то щось іде не так і треба шукати причину», – продовжує Андрій Рогалін.

Окрема увага приділяється охороні праці, особливо це стосується правил робіт на висоті. Справа в тому, що Андрію та його колегам неодноразово доводиться підніматися до обладнання, яке розташоване на рівні 2-3 поверхів. Під час нічної зміни ця увага подвоюється.

«Саме у нічну зміну я збирався у день початку війни, – розповідає Андрій. – Почув вибухи, а потім прийшла звістка про наступ росіян. Як і в більшості людей, які виросли за мирних часів, у мене був шок, страх за свою родину, адже у мене зростають двійко синів – старшому Олексію 15 років, а молодшому, теж Андрію, буквально на днях виповнилося дев’ять. Дружина теж працює на нашому підприємстві кранівницею. Та я взяв свої емоції до рук і пішов на зміну А потім було, як і у всіх: допомога нашим та волонтерство. Я живу на Матрьонівці, це південна частина міста, саме з якої ворог і намагався прорватися до Кривого Рогу. А коли це йому не вдалося, то він спробував нас затопити. Коли росіяни поцілили по дамбі Карачунівського водосховища, в нашому селищі дуже піднялася вода, затопило одразу шість вулиць. Я постійно спостерігав за рівнем води, на щастя, до мого будинку вода не дійшла, люди ж тоді дуже постраждали він підтоплення.

Зараз ми переживаємо нелегкі, але історичні часи. На жаль, війна забрала багато людей, – говорить Андрій. – Попри все нам треба встояти, підтримувати свій моральний стан, а країну – своєю роботою. Нагорода підприємства стала для мене джерелом гарних емоцій.  І справа не у самій грамоті, а в увазі до моєї праці. Добре знати, що вона важлива і цінується».