1 січня 2026 року під час проходження військової служби помер водій автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення танкового батальйону Владислав Раксєєв. До призову на військову службу за контрактом у травні 2019 року Владислав працював розливальником сталі конвертерного цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Владислав Раксєєв працював у нас зовсім недовго, – розповідає старший майстер розливального відділення конвертерного цеху Сергій Ганага. – Молодий, енергійний, старанний. Він опановував професію під керівництвом досвідчених розливальників, мав успіхи, я вважаю, мав хороші перспективи зрости професійно та стати справжнім майстром своєї справи. На таку молодь зазвичай у цехах мають великі надії. Але не склалося. Клята війна відібрала молоде життя».
Трагедія сталася в районі тимчасового розташування Владиславового підрозділу в селищі Новий Лиман Шевченківського району, що на Харківщині.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам воїна й металурга Владислава Раксєєва.
На жаль стресових ситуацій у нашому житті вистачає, а сучасні реалії постійно «підкидають» нам нові випробування для нашої нервової системи, що викликає негативні емоції, провокує хвороби. Що з нами відбувається, це депресія чи це реакція на сучасне психологічне перенавантаження? Про це ми говорили та радилися з психологинею «АрселорМіттал Кривий Ріг» Оленою Шевчук.
«Допоможіть, у мене депресія, і від усвідомлення цього мені психологічно стає ще гірше». Подібні звернення до мене почастішали, – говорить Олена Шевчук. – З одного боку, я бачу, що люди стали більше довіряти психологу, дбати про своє ментальне здоров’я. Більшість з нас вже не хоче залишатися сам на сам зі своїми страхами, турботами, проблемами, які, на жаль, стали фоном нашого життя під час війни. Втім, люди часто плутають хронічне психологічне навантаження зі справжньою хворобою – депресією, і від цього занурюються у негатив ще більше. Давайте разом розбиратися у цьому».
Хронічний стрес
Внаслідок війни він зараз торкнувся майже кожного з нас. Постійні сирени, обстріли, їхні наслідки, побутові проблеми, погані новини, вісті про загибель людей. Все це накопичується у нашій психіці та викликає емоційне перевантаження. Його основні ознаки: втома від найменших навантажень, фізична слабкість, емоційна нестабільність, погане самопочуття зранку, неможливість справлятися навіть з незначними емоціями тощо.
«У нетривалій формі стрес навіть може допомогти, адже завдяки адреналіну зосереджує людину, мобілізує її резерви та примушує активно діяти заради розв’язання своїх проблем. А коли стрес стає затяжним, хронічним, організм наче входить у «коридор затемнень» він перевантажується. Ось тоді вже час бити на сполох – звертатися за допомогою до психолога, – розповідає Олена Шевчук. – На індивідуальних заняттях ми вчимося опановувати емоції та говоримо про необхідність піклуватися про себе. Намагаємося сформувати нові корисні звички – зменшуємо кількість часу за гаджетами, намагаємося «потоваришувати» з художньою літературою, пробуємо читати хоча б декілька сторінок на день. Також я раджу більше ходити пішки, адже ходьба пригнічує кортизол – «гормон стресу», та жити за режимом, особливо увагу приділяти для встановлення для себе певного часу, коли треба засинати та прокидатися. Варто згадати і про свої хобі, вони чудово відвертають увагу від проблем та наповнюють життя яскравими фарбами».
Депресія
Це вже складне психологічне захворювання, яке пов’язане з порушеннями в роботі головного мозку та гормональним дисбалансом. Спровокувати у людини у цю хворобу може низка важких життєвих подій. При цьому просто взяти себе в руки, проявити волю, щоб налаштуватися на позитив у людини тут не вийде. Ця хвороба вже потребує медичного лікування.
«При депресії людина не розповідає про те, як їй погано, на це їй просто не вистачає енергії, вона нічого не хоче і знаходиться у стані смутку, безнадійності, має проблеми з концентрацією уваги, у неї можуть бути нав’язливі думки про смерть, – зазначає психологиня. – Якщо людину з депресією попросять описати її стан, відповідь буде приблизно такою: «Ніби мене розчавила бетонна плита», «Я лежу на дні похмурого болота мільйон років і не можу рухатися». Депресія позначається і на фізичному самопочутті – порушується сон, апетит, є проблеми зі шлунково-кишковими трактом, загострюються хронічні хвороби. Тут треба допомога лікаря. А профілактикою таких станів є спілкування – не залишайтеся сам на сам з проблемами, шукайте підтримку у рідних, близьких, друзів. Будьте фізично активними, не треба лежати і «переварювати» в голові проблему. Не живіть спогадами про минуле, намагайтеся фокусуватися на тому, що відбувається зараз, знаходьте опору в малих кроках і щоденних діях».
Щоб не сталося, які б життєві випробування не випали на нашу долю під час війни, психологиня радить не падати духом та завжди думати позитивно. Як писала Джоан Роулінг, авторка романів про Гарі Поттера: «Щастя можна знайти навіть у темні часи, якщо не забувати звертатися до світла».
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» все більше жінок обирають так звані «чоловічі» професії та на практиці доводять, що жіночі руки здатні впоратися з будь-якою справою. Ми продовжуємо розповідати про жінок підприємства, які успішно руйнують професійні гендерні стереотипи та приносять «вітер змін» на наше виробництво.
У полях та на дорогах
«Колись давно я хотіла стати агрономом, і здійснила свою мрію – вирощувала на полях корисну продукцію. Мені ця робота дуже подобалась. У дитинстві я часто уявляла, як керую автомобілем, у салоні грає музика, а за вікном змінюються картинки пейзажів. Тепер це стало реальністю – я керую вантажно-пасажирським автомобілем «АрселорМіттал Кривий Ріг», перевожу бригади та різноманітний вантаж у гірничому департаменті, і отримую величезне задоволення від цієї роботи. Свої мрії не варто довго «варити» у голові, їх треба втілювати у життя, і не баритися з цим», – говорить водійка автотранспортного управління «АрселорМіттал Кривий Ріг» Оксана Гайбура.
Родом Оксана з відомого своїми історичними пам’ятками та цілющими джерелами селища Іскрівка Кіровоградського району. Її рішення стати агрономом було виваженим, адже вона з дитинства любить природу, а за характером – справжня господиня. По закінченню Ерастівського аграрного коледжу, Оксана 9 років працювала за спеціальністю. Тоді і опанувала водійську справу, адже треба було щодня їздити полями та степами, особливо часто – під час жнив. Сільськими дорогами Оксана їздила як на легкових автомобілях, так і на фургоні, як вона каже – «з будкою».
Швидше за час
Коли Оксана з родиною переїхали до Кривого Рогу, постало питання працевлаштування. А поки вона обирала професію, займалася творчістю – писала картини. Оксана не художник, це був поклик душі, потреба виразити свої емоції на полотні і бажання щось робити.
«Я дуже енергійна людина, не можу на місці всидіти, постійно перебуваю у русі. Саме тоді я почуваюся добре. Друзі жартують, що за мною навіть роки не вженуться. Це точно, коли роки прийдуть до мене, а мене вдома не має, я вже десь в інше місце побігла. А зараз ще швидшою стала, бо я за кермом, – усміхаючись, говорить Оксана. – Ще по приїзду до міста я вже тоді щодо роботи дивилася у бік «АрселорМіттал Кривий Ріг». Чоловік та друзі радили піти на підприємство. Почувши, що тут «набирають» кранівниць, я вирішила, навчуся і буду працювати. Як з’ясувалося, тут ще й водійки потрібні, а у мене вже й водійське посвідчення є на різні категорії – «легкові» та «вантажні». «На КрАЗ сядеш?», – запитав мене заступник директора транспортного департаменту Андрій Кіндрат. Я відповіла, що згодна у перспективі, спочатку потренуюсь на чомусь меншому, та й підприємство вивчу, бо тут справжнє місто у місті. Ой, як же мені водії АТУ допомагали! Хлопці й з підприємством познайомили, і до колективу щиро прийняли, і допомагають у всьому!».
А Оксаниним напарником по автомобілю став її молодший син Костянтин. Водієм на підприємство він влаштувався майже одночасно з матусею. Старший син Оксани Володимир зараз відновлюється після поранень, він військовий, гранатометник. З першого дня повномасштабного вторгнення він став на захист України, воював під Херсоном, поблизу Бахмута. Оксана каже, що коли Володимир був у війську, вона дуже хвилювалася за нього. Вгамувати тривогу їй допомагало малювання та підтримка рідних.
«Війна принесла багато горя, усім нам зараз дуже важко – і хлопцям на фронті, і тим, хто у тилу. Але життя продовжується, і яким воно буде сьогодні й зараз, залежить від самої людини, – говорить Оксана. – Мій рецепт порятунку від страхів та смутку – це улюблена робота, оптимізм та турбота про близьких. Мені пощастило, усі мої роботи були мені до душі. Коли знайомі бачать, що я усміхнена, вони одразу розуміють, я поспішаю на роботу. Мені подобається справа, якою я займаюся. Цього я й іншим бажаю. І ще, я не хочу стояти на місті у своєму розвитку, планую знову навчатися. Цього разу – керувати великими автомобілями з причепом. Тож далі буде».
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» пройшов триденний тренінг з «Process Safety Management» (PSM). Це потужна система керування безпекою виробничих процесів, яка спрямована на запобігання техногенним аваріям. Вона чудово зарекомендувала себе у світі, зокрема, на провідних нафтогазових підприємствах. Віднині вона буде впроваджуватися і у нас.
Відкриваючи тренінг, заступник генерального директора з охорони праці та промислової безпеки Євгеній Шидловський зазначив, що PSM стане фундаментом стійкої, безпечної та керованої роботи підприємства, основою попередження потенційних катастрофічних подій, таких як вибухи, пожежі, руйнування устаткування тощо. А система працюватиме ефективно, якщо її розумітимуть не лише фахівці з безпеки праці, а й лінійні керівники, технічні служби та керівництво.
Про тренінг нам розповів менеджер з культури охорони праці та координації «Process Safety Management» департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олексій Можако: «Не буду займатися популізмом, скажу так, як є – система для нас нова і складна, впровадити її буде непросто, але ми маємо це зробити, бо керування безпекою технологічних процесів допоможе запобігти катастрофі з серйозними наслідками. Все нове й складне на початку у більшості людей викликає внутрішній спротив, і це природно. Тож мені було дуже цікаво й приємно спостерігати, як протягом цих трьох днів змінювалося ставлення учасників (заступників начальників цехів, представників інжинірингу, охорони праці) з обережного й настороженого першого дня до гарячих дискусій дня третього й зізнань, що система корисна, хоча розібратися буде нелегко, але ж легкого шляху ніхто не обіцяв».
Тренінг видався дуже динамічним, було багато запитань, а це значить, що байдужих не було. Тренер намагався максимально залучити учасників. Вони малювали схеми на дошці, вирішували практичні задачі, багато дискутували.
«Всі були активними, – повідомив він. – Запам’яталися цікавими запитаннями та ідеями Олександр Лук’янов з відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху, Олександр Айдінян з коксохімічного виробництва, Олександр Григор’єв з прокатного департаменту, представники інжинірингу, агломераційного виробництва, гірничого департаменту, інших підрозділів, перепрошую, якщо кого не назвав. Всі були зацікавленими. Учасників розділили на команди, і зараз вони виконують практичне завдання, розраховане на два тижні, кожна на обраному устаткуванні: вивчають процеси й ризики, потім їх проаналізують за допомогою спеціальних інструментів, і запропонують заходи з усунення або зменшення цих ризиків. Ті, хто вдало захистить свої проєкти, отримають відповідні сертифікати. А далі почнеться робота з впровадження PSM на всіх активах підприємства. Всього їх визначено 24. Це дві доменні печі, коксові батареї №№ 3,4 та 5,6, три конвертери і так по всьому підприємству».
Якщо спрощено, то впровадження системи відбуватиметься наступним чином: першочергова дія – це збір та актуалізація всієї інформації, яка пов’язана з безпекою технологічних процесів. Це дуже складна робота, в процесі якої буде залучено багато спеціалістів з різних підрозділів нашого підприємства. А далі – інтегрування вимог PSM в усі процеси підприємства. Для кожного активу визначатимуться ризики та критичне обладнання щодо безпеки. Це величезний обсяг досліджень. Потім недоліки проаналізуються за допомогою спеціальних інструментів, щоб визначитися із заходами їх усунення або мінімізації. Ну й залишиться впровадити ці заходи. Це складна робота на роки, і учасникам тренінгу разом з колегами доведеться її зробити, щоб максимально убезпечити виробничі процеси, щоб зберегти людські життя.
«АрселорМіттал Кривий Ріг» надає додаткові можливості за програмою медстрахування, яка діє на підприємстві, для безкоштовного лікування та реабілітації захисників.
Ветерани російсько-української війни, які є працівниками «АрселорМіттал Кривий Ріг» та дочірніх підприємств можуть скористатися як основною, так і додатковими програмами медичного страхування. Послуги надаються СК «Країна», як за, так і поза наявності листа непрацездатності. Медстраховкою на суму 126 тисяч гривень можуть скористатися усі працівники наших підприємств, в тому числі і ветерани російсько-української війни. Важливо, що у наших захисників, демобілізованих з 13.04.2014 року, крім цього є можливість безплатно пройти лікування та реабілітацію за додатковими програмами медичного страхування. Це ініціатива «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка свого часу була втілена в життя для більш повноцінного відновлення здоров’я ветеранів після їхнього повернення до цивільного життя.
«Зараз на наших підприємствах працюють 344 застрахованих ветеранів російсько-української війни. Багато з них були поранені, зазнали великих стресових ситуацій, мають хронічні хвороби. Після демобілізації та повернення до цивільного життя все це дається взнаки. Щоб допомогти людям відновити здоров’я наше підприємство ініціювало додаткові програми медичного страхування для ветеранів», – зазначила Олена Власенко,менеджерка з KPI, пільг та компенсацій департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Лікування та реабілітація»
Це додаткова програма страхування ветеранів для лікування та відновлення в амбулаторних, поліклінічних та стаціонарних умовах (включно з санаторно-курортним лікуванням), на суму до 25 тисяч гривень на особу.
Вона дає можливість проведення обстеження ветеранів та консультацій з лікарем-спеціалістом, встановлення реабілітаційного діагнозу та складання індивідуального плану лікування.
Також страховка покриває увесь спектр діагностичних заходів за призначенням лікаря. Продіагностувати та пролікувати можна і грибкові захворювання, опіки, обмороження, хронічні захворювання у стадії ремісії.
Програма покриває і вартість медичних виробів, таких як ортези, бандажі, слінги, має розширене забезпечення медикаментами.
За цією програмою ветерани можуть отримати фізіотерапевтичні процедури: фізіотерапію, мануальну терапію, ЛФК, лікувальний масаж тощо.
Поїхали до санаторіїв
До програми «Лікування та реабілітація» також входить і санаторно-курортне реабілітаційне лікування ветеранів російсько-української війни. Відпочити та відновитися вони можуть у санаторії «Славутич», що у Верхньодніпровську, та у санаторії «Південний Буг» міста Хмільник. Для ветеранів наших підприємств безкоштовні (за рахунок страховки) проживання, харчування, лікування, медичні послуги, масаж, діагностика, медична та фізична реабілітація.
Стоматологічна та психологічна допомоги
Невідкладну, планову стоматологічні допомоги, а також протезування та імплантацію ветерани війни можуть отримати за страховкою на суму до 10 тисяч гривень на особу на рік.
Також ветерани війни можуть пройти 10 сеансів-консультацій психолога на рік.
Для отримання послуг за програмою «Лікування та реабілітація» потрібно зателефонувати до СК «Країна» за телефоном 890 або до поліклініки «АрселорМіттал Кривий Ріг» тел. 067-532-24-88 з 08:00 до 15:00 (до лікаря-координатора, Хорольскої Яни Володимирівни, каб. 212) та мати з собою направлення від одного з лікарів:
сімейного лікаря, з яким підписано декларацію;
лікуючого лікаря іншої спеціалізації, в т. ч. лікаря фізичної або реабілітаційної медицини.
Для отримання «Санаторно-курортного реабілітаційного лікування у санаторіях
Потрібно зателефонувати до СК «Країна» за телефоном 890 або до поліклініки АМКР за тел. 067-532-24-88 з 08:00 до 15:00 (до лікаря-координатора, Хорольскої Яни Володимирівни, каб. 212)
Що треба взяти з собою до санаторію:
санаторно-курортну карту Ф 072О або виписку з амбулаторної карти Ф 027 (від сімейного лікаря);
паспорт;
документ, що підтверджує наявність пільг (за наявності).
Для отримання санаторно-курортного лікування бажано звернутися у Страхову компанію чи до лікаря-координатора не пізніше ніж за 2 тижні до запланованої ветераном дати лікування.
Фото з архіву газети “Металург” та з відкритих джерел.
Ефективне рішення на дільниці виготовлення вогнетривких сумішей ремонтного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» дозволило позбутися небезпек у зоні роботи вантажопідйомних механізмів.
Ця дільниця РВ центрального департаменту з утримання та ремонтів виготовляє суміш, якою футерують сталерозливальні ковші конвертерного цеху, щоб захистити їх від шалено високої температури розплавленої сталі. Суміш складається з глини та кварциту з додаванням води. Її виготовляють за допомогою спеціальної установки. А ще виробництво суміші неможливе без електромостового крана.
«Наш кран розвантажує глину та кварцити, подає їх на установку, а потім переміщує та відвантажує конвертерникам готову продукцію, тобто вогнетривку суміш, – пояснює майстер дільниці Олександр Аніков. – Його вантажність досягає 10 тонн, але по факту кран транспортує до 6,5 тонн. Хоча й цього достатньо, щоб створити смертельну небезпеку для людей, що знаходяться у небезпечній зоні роботи крана. Роботою установки керують технологи, які також виконують стропальні роботи з закріплення вантажів. Машиністи кранів строго контролюють, щоб технолог не опинився у зонах смертельного ризику під час транспортування вантажів. Раніше у зоні роботи крана були території, які машиніст не міг бачити згори (сліпі зони – автор). І це була проблема».
Коли на дільницю замовляли новий підйомний кран, то керівництво дільниці разом з фахівцями з охорони праці проаналізували небезпеки, і придумали, як позбавитися сліпих зон, щоб машиністи кранів могли бачити весь підкрановий простір. Разом з новим краном замовили просту й ефективну систему відеоогляду. Камеру встановили на конструкції крана, саме там, звідки все видно, а у кабіну машиніста додали монітор, на який надходить зображення з камери. Машиністка крана Софія Баранович працює у відділенні 7 років. Вона оцінила можливості відеосистеми.
«При виконанні робіт на старому крані були моменти, коли ти просто втрачаєш колегу-стропальника з поля зору, – згадує Софія. – Ситуації не з приємних, я вам скажу, хвилююча. Адже якщо продовжити рух крана, переміщення вантажу, або навіть грейфера (робочого органу крана), то це може створити смертельну небезпеку для колеги внизу, якого не бачиш. З новим краном простіше. Ось бачити, на моніторі все як на долоні, з висоти польоту. Якщо я бачу, що колега у небезпечній зоні, то зупиняю кран і подаю звуковий сигнал. Рух не починаю, поки він не залишить небезпечне місце. Працювати стало спокійніше і безпечніше».
Взагалі, дільниця справила позитивне враження: чистенько, грейфери, сировина в тюках, тара для відвантаження готової суміші – все рядочками. А кварцит у ямах для зберігання – як рожеві хвильки у зменшеному масштабі. На підлозі нічого зайвого, маршрути пересування вільні, а значить ризики впасти з висоти власного зросту, найпоширеніші на підприємстві, мінімізовані. Це результати сумісної роботи працівників дільниці і відділу ЦДУР та КХВ департаменту з охорони праці та промислової безпеки. «Я не дуже давно працюю з цією дільницею, – говорить провідний інженер з охорони праці Євген Тарасов. – І взаємодіяти з ними дуже приємно. Керівництво дільниці на чолі з Павлом Лібом дбає про безпеку працівників, за що їм щира подяка. Тож робимо все від нас залежне, щоб допомагати їм зробити умови ще безпечнішими».
