Категорії
Наші люди

Епоха залишається

У березні 2026 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомив про завершення фінальної виробничої кампанії в цеху блюмінг. Головними причинами стали: впровадження Європейською Комісією податку СBAM без врахування скрутного становища українських підприємств, викликаного війною, що призвело до втрати європейських ринків; та значне здорожчання електроенергії для підприємства. Із завершенням роботи блюмінга йде у минуле ціла епоха, свідком та творцем якої став Сергій Розумний.

Блюмінг – це великий та складний комплекс устаткування, який перетворює масивні сталеві злитки на заготовки, з яких виготовляється арматура, катанка, кутник та інші види прокатної продукції. Сергія Розумного не знайдеш серед тих, хто керував роботою цього устаткування. Він – ремонтник, завдяки якому устаткування працювало і давало продукцію.

«Це один з найкращих працівників служби з ремонту механоустаткування, – говорить начальник блюмінга Олег Мірошкін. Він віддав цехові більш ніж 40 років, починав зі слюсаря-ремонтника, працював майстром з ремонтів на різних цехових дільницях, механіком цеху. Його ім’я скрізь асоціювалося і асоціюється з професіоналізмом, сумлінням, відданістю роботі та рідному цеху. Його впевнено можна назвати обличчям блюмінга, його візитівкою. Зараз, коли цех зупинився, ми запропонували йому посаду майстра з ремонту устаткування складу готової продукції, який залишається в роботі. Я впевнений, що його досвід, його праця принесуть ще багато користі підприємству».

Після школи Сергій Розумний вивчився на машиніста кранів, а на блюмінг прийшов слюсарем-ремонтником на дільницю автозмащування та гідравліки.

«Змащування – це складна система, на кшталт кровоносної системи людини. Це дуже важлива система, без якої робота обладнання неможлива. Замість судин тут – кілометри трубок-магістралей, якою мастило потрапляє до обладнання. Для того, щоб швидко знаходити поломки, треба було вивчити ці магістралі, – згадує Сергій Розумний. – Я багато чого навчився і через вісім місяців став бригадиром. А згодом мені запропонували посаду майстра з ремонту холодильників».

Холодильники блюмінга – це не те, дверцята чого відкривають, щоб дістати борщу на обід. З виду це прямокутні площини, до яких потрапляють заготовки зі станів. Потім вони переміщуються з холодильника на холодильник, вичахають з 900 до 400 градусів і відвантажуються на склад.

«Здавалося б, що може ламатися у тих холодильниках? Але зовнішність оманлива, – продовжив Олег Мірошкін. – Це безліч канатів, підшипників, передавальних візків, барабанів та іншого залізяччя, яке має знаходитися на своєму місці і працювати як єдиний організм. Поломка одного вузла може суттєво вплинути на роботу системи і всього блюмінга. Тримати це все у ладу, швидко ремонтувати за необхідності – це неабияка майстерність. Сергію довелося її вивчити, і роботу служби він налагодив на високому рівні».

А згодом – нове призначення. Сергій Розумний очолив ремонтний підрозділ складу готової продукції, або ад’юстажу, як його ще називають. Вони з колегами обслуговували і ремонтували пратцен-крани, можливо найскладніші вантажопідйомні механізми у цеху, а також рейкові шляхи і підкранові балки, якими переміщуються крани. Дякуючи ремонтникам, устаткування працювало стабільно. Інколи ж доводилося проявляти дива креативу.

«Сиджу я вдома, нікого не чіпаю. На календарі – 14 лютого. На вечір у ресторані замовлена вечеря на честь Дня закоханих… І тут – дзвінок: «Терміново їдь на роботу, треба замінити двигун головного підйому!» Я кажу, що це ж не моє, не механоустаткування. Кажуть: «Ротару сказав, щоб їхав ти, бо в нас не виходить (Іон Ротару, легендарний начальник блюмінга дев’яностих- початку двохтисячних – авт.). Довелося їхати. Намагалися так і сяк, поки мені не прийшла ідея використати зразу два крани. Вийшло з другого разу, але ж вийшло! Поки ми це робили, ресторан накрився, але по домівках нас розвіз особисто заступник начальника цеху, що тоді було нечуваними почестями».

То був не єдиний випадок, коли креатив нашого героя врятував ситуацію, уберіг від простоїв та виробничих втрат. Незабаром Сергія Розумного призначили механіком блюмінга. З того моменту він відповідав за все механічне устаткування та ще й за водопровідну систему. А коли до другого блюмінгу приєднали перший у вигляді дільниці, Розумного з його досвідом направили на вирішення непростої проблеми – налагодження водопостачання на цій дільниці. І він впорався. А потім знову призначення – майстром на стан 1300. З таким гігантським прокатним устаткуванням мало кому випало працювати.

«Це дійсно гігант серед станів. Там лише одна кліть, але яка! Висотою 8 метрів! Вага валків – 36 тонн кожен! Лінійка маніпулятора – 45 тонн! А шпинделі, що з’єднують двигуни з валками – по 60 т кожен! А підйомний кран, який використовується для ремонтів має вантажність 100 тонн. Організовувати ремонти такого устаткування дуже складно. Сергій добре з цим справлявся, як і скрізь, де він працював. А ще він – чудовий шашист, багаторазовий переможець заводських спартакіад», – сказав Олег Мірошкін.

Сергій почав займатися шахами у дитинстві. Школярем він вигравав змагання, став кандидатом у майстри спорту, не кинув улюблену справу і в дорослому житті. Завдяки Розумному, команда блюмінга з шашок багато років поспіль беззаперечно лідирувала, перемагала у спартакіадах підприємства. Та й на всеукраїнських спартакіадах серед промислових підприємств України Сергій з командою постійно були у «призах».«Робота керівника – механіка, майстра – це справа нервова, а нервові клітини, як відомо, не відновлюються. Шашки ж знімають стрес, – говорить Сергій Розумний. – А навички мислити на кілька кроків наперед, швидко ухвалювати рішення, дуже допомагають у роботі. Без роботи, без блюмінга, без команди я взагалі себе не уявляю. 40 років у цеху – це практично все доросле життя. І я щасливий, що став частиною епохи».

Категорії
Новини

Любов з першої зміни

Нових підйомний кран українського виробника добре показав себе під час роботи у конвертерному цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У розливальному відділенні конвертерного цеху величезні ковші зі сталлю транспортуються потужними ливарними кранами. А щоб підготовити сталь-ковші для роботи використовуються консольні крани. Вони розвантажують та підвозять вогнетривкі матеріали для футерування ковшів, стартову суміш, яка необхідна для технології розливання, затвори для ковшів, засипають у ковші стартову суміш перед розливанням, виконують інші важливі операції. Ці крани вважаються допоміжними, але без них неможлива робота відділення, а значить і весь процес виробництва сталі. Тож нові крани стали надійними помічниками. А їхня непроста історія почалася ще до повномасштабного вторгнення.

«За виготовлення консольних кранів для нашого цеху взялася харківська компанія «СДМ-ГРУП», – розповідає начальник служби з технічного обслуговування та ремонтів устаткування вантажопідйомних механізмів конвертерного цеху Олександр Котіков, – І до лютого 2022 року вони були готові відсотків на 80-85. Почалося повномасштабне вторгнення. Ворожі підрозділи досягли околиць Харкова. Місто шалено обстрілювалося. Під обстріли потрапила і територія підприємства-виробника кранів, які було частково пошкоджено. Їх вдалося вивезти до Запоріжжя, і вже там протягом кількох місяців майстри завершили свою справу, за що ми їм дуже вдячні. І взагалі про співробітництво з харків’янами, з представником фірми Дмитром Шевченком я можу згадати лише позитив. Ще на етапі розробки вони прислухалися до наших побажань і, пори все, добре зробили свою справу».

Крани прибули в «АрселорМіттал Кривий Ріг» восени 2022 року. Незабаром вони були змонтовані. Один з них поки що не використовується, бо зараз немає потреби у великій кількості сталі, і конвертери №№ 1,2,3 поки не працюють. А інший кран протягом останнього часу активно задіяний. Машиністка кранів Наталя Поляк керує кранами вже багато років. Вона працювала на різних криворізьких підприємствах, на різних дільницях нашого конвертерного цеху, на різноманітних кранах, а зараз працює на новому консольному крані, і каже, що він сподобався їй з першої зміни.

«Це найзручніший, найбезпечніший кран з усіх, якими я керувала, – каже Наталя Поляк. – Ось бачите, який широчезний кут огляду з кабіни. Панорама! Я бачу все, що робиться внизу. Це полегшує роботу, а головне, машиніст має змогу своєчасно відреагувати, якщо у небезпечній зоні з’явиться людини. Кабіна обладнана кондиціонером, потужною батареєю для обігріву, чудово освітлюється. Крісло машиніста зручне, антивібраційне, обертається на 360 градусів. Кран рухається плавно…  Я дуже задоволена».

Служба  майстра з ремонту устаткування конвертерного цеху Дениса Долматова ремонтує цехові крани.

«У конструкції нових консольних кранів застосовані частотні перетворювачі, – пояснює Денис Долматов. – Тоді як на старих кранах – релейно-контакторне устаткування. Застосування сучасних технологій якраз і дозволяє плавно стартувати та рухатися, а значить двигун та інші складові зазнають менших навантажень. Тож ми сподіваємося, що за правильного своєчасного обслуговування така техніка працюватиме довше, рідше виходитиме з ладу, потребуватиме меншої кількості ремонтів, стабільніше працюватиме».

Категорії
Наші люди

Плани на майбутнє – охорона праці

Навчаючись у «Гірничому фаховому коледжі КНУ» Людмила Кравченко стала випускницею проєкту «Нова фабрика. 3», взяла участь у програмі для дівчат S.H.E, а зараз опановує нові знання на робітничій спеціальності у доменному цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Представники «АрселорМіттал Кривий Ріг» часті гості у нашому коледжі. Вони беруть участь у різних святах навчального закладу, розповідають студентам про підприємство, виробництва, професії, – говорить Людмила Кравченко. – На таких зустрічах була і я. Мене зацікавила інформація, а також захотілося самій побути у цій атмосфері. Тим більш, що я саме з тих людей, яким подобаються нові ідеї, а теорія має завжди підтверджуватися практикою на власному досвіді». Людмила Кравченко, яка у коледжі вивчає «Підземну розробку корисних копалин», стала учасницею третьої хвилі «Нової фабрики» і, за її словами, тоді у неї почалося нове життя. Корисні тренінги, нова інформація, захопливі екскурсії, зустрічі з цікавими людьми, молодіжні заходи – цей вирій подій буквально захопив Людмилу. Коли у коледжі почалася практика, звичайно, проходити її вона планувала тільки в «АрселорМіттал Кривий Ріг». І тут на Людмилу чекала ще одна несподіванка – їй запропонували спробувати себе у новому жіночому проєкті з охорони праці S.H.E».

«Ми з дівчатами поміркували та вирішили спробувати себе. Знаєте, мені зайшло. Це ніби ти виходиш на інший рівень знань – актуальних та надзвичайно важливих. Таких, від яких залежить життя та здоров’я людей, – зауважує Людмила. – Важливо, нас навчали не лише теорії, а основний акцент робився на практиці, ми майже щодня працювали з досвідченими наставниками з ОП у різних цехах підприємства. Це дозволило мені предметніше та уважніше зануритись у виробничу атмосферу та детальніше ознайомитися зі  специфікою цехів, серед яких був і мій тепер рідний – перший доменний цех».

Саме в ньому Людмила Кравченко ще під час участі у проєкті S.H.E проходила стажування. Тепер на складі холодного чавуну в ДЦ № 1 вона влаштувалася бригадиром з переміщення сировини, напівфабрикатів і готової продукції у процесі виробництва розливання і відвантаження чавуну та підготовки виробництва. Визначитися з напрямком роботи та підрозділом їй допомогла участь у проєктах підприємства. Людмила вже неодноразово була тут, зналася на виробництві, його специфіці та розумілася на своїх робітничих завданнях. Звичайно, багато чого їй треба було навчитися. Але бажання спробувати свої сили у новій роботі було дуже великим.

«Спочатку було важко, адже нова справа завжди нелегко дається. Та зараз, коли я вже працюю тут другий місяць, вже й наче нормально, – говорить Людмила. – У роботі дуже допомагають знання, набуті в S.H.E. Ми були тут безпосередньо на доменній печі, на усіх дільницях цеху, в тому числі і на складі холодного чавуну, де зараз я працюю. Виконуючи свою роботу я дотримуюсь усіх вимог з охорони праці, прискіпливіше звертаю увагу на ризики, та намагаюся попереджувати їх. У мене є мета – набути виробничого досвіду, закінчити коледж, здобути вищу освіту в КНУ, та вже більш професійно реалізовуватися у сфері охорони праці. Цей напрямок припав мені до душі, тут я почуваюся потрібною. Тож зараз – це мої основні плани на майбутнє».

Категорії
Охорона праці

Не бійся боятися

Ми поговорили з працівниками різних цехів «АрселорМіттал Кривий Ріг» про небезпеки на роботі та найважливіші правила, виконання яких здатне протистояти цим небезпекам. Сподіваємося, що відповіді вас зацікавлять, а досвід колег стане у пригоді.и на роботі та найважливіші правила, виконання яких здатне протистояти цим небезпекам. Сподіваємося, що відповіді вас зацікавлять, а досвід колег стане у пригоді.

Наталя Поляк, машиністка кранів конвертерного цеху: «Робота машиніста кранів дуже небезпечна. Важко визначити, що тут найнебезпечніше? Робота на висоті? Рухомі та обертові механізми? А може робота з електроустаткуванням? Дотримуватися необхідно всіх вимог, виконувати всі правила. А ще я відповідаю за людей, які працюють або переміщуються он там, унизу. Тому я маю завжди бути напоготові. Особливо в он тій найнебезпечнішій зоні. Інколи туди помилково заходять люди, особливо, молоді, недосвідчені, і не тільки. Тож я ніколи не забуваю подавати гучний сигнал коли когось побачу. Перед початком руху також лунає сигнал. Це надзвичайно важливе правило, яке може запобігти та врятувати».

Володимир Боцула, слюсар-ремонтник цеху ремонтів металургійного устаткування № 2: «Наша бригада працює у багатьох цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг». Ми беремо участь у ремонтах устаткування. Дуже часто виконуємо ремонтні роботи на висоті. Це може бути, наприклад, 12 метрів, а може й всі 30. Як ви розумієте, залишитися живим після падіння з такої висоти шансів практично немає. Тож обов’язкове використання захисного поясу, що запобігає падінням – це вимога, яку я б не порушив за жодних обставин. Причому стан поясу треба регулярно перевіряти, вдягати його правильно, а ще правильно закріплюватися за його допомогою. Для цього є спеціальні кріплення. Тож я прошу всіх колег, які мають справу з висотою: завжди користуйтеся поясом та використовуйте його правильно. Пам’ятайте, що життя – це найголовніше».

Євген Зеленко, майстер з ремонту устаткування блюмінга: «Я працюю в «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 2005 року, а з 2009 року – майстром з ремонту устаткування. Мій підрозділ обслуговує та ремонтує електроустаткування. Може це дивно, але я, не зважаючи на досвід, боюся електричного струму. Вважаю, що це непогано. Найгірше, коли людина не відчуває страху до небезпек. Це часто призводить до легковажних дій з усіма наслідками. А якщо боїшся, то кілька разів перевіриш. Я ніколи не почну виконувати роботу, якщо не буду на сто відсотків впевнений, що устаткування знеструмлено, що враховано всі вимоги безпеки. І як керівник, я за жодних обставин не відправлю колегу на завдання, якщо не впевнюся, а потім ще раз не перевірю те, що його здоров’ю, життю нічого не загрожує. Сподіваюся, що мої колеги також керуються цими простими принципами».

Андрій Кравченко, слюсар-ремонтник ЦРМУ-2: «Ми обслуговуємо і ремонтуємо устаткування у багатьох цехах. Часто доводиться працювати на висоті, тому обов’язково користуємося запобіжними поясами. Часто обслуговуємо устаткування під тиском, наприклад, кранові кондиціонери, у яких застосовується фреон. Звичайно ж, застосовуємо слюсарні інструменти. Тож крім поясів безпеки обов’язково користуємося іншими засобами індивідуального захисту, такими як захисні окуляри. Саме вони захищають наші очі від уламків чи шкідливих хімічних речовин. Без окулярів я ніколи не починаю роботу, і запрошую всіх робити так само. А ще користуватися респіраторами, щоб «хімія» чи пил не потрапляли у легені. Я маю досвід роботи з 2000 року, тож знаю, про що кажу. І ще от що скажу: досвід – не привід нехтувати правилами, бо висоті, електроструму та іншим небезпекам байдуже, який у тебе досвід».

Категорії
Новини

Новий підхід до устаткування

На рудозбагачувальній фабриці № 2 гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» було оновлено комплекс майданчиків для обслуговування устаткування відділення зневоднення.

Фактично працівники відділення отримали новий робочий простір, зручніший, безпечніший та надійніший. Як розповів начальник технологічної дільниці РЗФ-2 Євгеній Гриценко, у відділенні зневоднення залізорудний концентрат відокремлюють від води та фактично отримують готовий продукт гірничого департаменту.

«Сюди надходить пульпа, яка складається з води та вже збагаченої руди. За допомогою пульпорозділювачів вона розподіляється між вакуум-фільтрами, і саме ці фільтри відбирають з пульпи концентрат. Розподілом пульпи та роботою фільтрів керують фільтрувальники, які користуються майданчиками. Слюсарі-ремонтники з цих майданчиків обслуговують та ремонтують устаткування. Тож із заміною майданчиків суттєво покращені їхні умови праці».

Основне устаткування у відділенні розташоване у два яруси. На першому – потужні вакуум-фільтри. Вони обертаються у ваннах і відбирають на себе концентрат. Над фільтрами знаходяться пульпорозділювачі – два основних та чотири допоміжних. Тож для того, щоб працівники мали зручний доступ до устаткування, майданчики також двоярусні. Вони кріпляться на міцному каркасі з масивного металопрокату. Елементи каркаса були частково замінені на нові, частково відремонтовані. А підлога майданчиків, перила та сходи, які ведуть з землі на перший ярус, а з першого на другий, повністю замінили.

«Для виготовлення нових конструкцій використали нові матеріали, – продовжив Євгеній Гриценко. – Для підлоги замість листового металу, що був раніше, використали ось ці міцні решітки з оцинкованої сталі. Завдяки спеціальному покриттю вони захищені від корозії та прослужать довше. Захисні перильні огорожі мають висоту більше метра, що надійно запобігає падінням. Замість кутника для виготовлення перил використали труби, що набагато безпечніше, бо оступившись і вдарившись об металевий кутник, можна отримати дуже серйозні травми».

Фільтрувальниця Світлана Сергієнко, працює у відділенні п’ять років. Вона вже оцінила переваги оновлення.

«Я керую роботою пульпорозділювачів, розподіляю потоки пульпи, а ще відповідаю за роботу 22 вакуум-фільтрів, виконую їх пуск, зупинку, очищую кишені фільтрів. Це так, з основного, а ще багато різних дій роблю щозміни, тож моя зміна триває переважно на цих майданчиках. Відгуки лише позитивні. Майданчики надійні та зручні, більше нема чого додати».

Начальник РЗФ-2 Сергій Гіль відповідає за безпеку кожного працівника у своєму підрозділі, і він також задоволений: «Коли умови покращуються, коли людям стає безпечніше – це дуже добре. Приємно, що керівництву департаменту на чолі з Володимиром Теслюком, керівникам всього підприємства проблеми працівників небайдужі. Що навіть у ці скрутні зі зрозумілих причин часи знаходяться кошти на поліпшення умов та безпеку. Люди це відчувають і віддячують сумлінною роботою. А люди в нас – найкращі!».

Категорії
Новини

Працівник цеху водопостачання Сергій Макар віддав життя за Україну

Сергій Макар був призваний на військову службу під час мобілізації у жовтні 2022 року. До цієї дати він працював водолазом цеху водопостачання «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Старший майстер дільниці з експлуатації та ремонтів устаткування цеху водопостачання Сергій Ромах згадує про Сергія Макара, як про надійного чоловіка, сумлінного працівника. «Сергій Макар був водолазом, а водолаз на підприємстві – це дуже потрібна, важка та небезпечна робота, це точно не дайвінг десь у прозорих водах океану, – говорить Сергій Ромах. – Ремонт водоводів та запірної арматури, відкриття засувок та ще багато аварійно-відновлювальних  операцій під водою промислових водоймищ, як правило, в умовах обмеженої видимості. Сергій працював професійно, якісно виконуючи кожне завдання. Він був доброю та чуйною людиною, випромінював спокій, якщо було необхідно, то брав на себе відповідальність. Ми втратили відданого товариша та висококласного фахівця».

Солдата Сергія Макара було поранено у бою з окупантами. Він проходив складний курс лікування спочатку в Україні, а згодом – на території однієї з дружніх країн, але медики не змогли врятувати життя захисника.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та колегам воїна Сергія Макара.