Позначка: персонал

Категорії
Новини

ЦMК: Цех Можливостей Корисних

11 червня свій 85-й день народження відзначатиме цех металоконструкцій Ливарно-механічного заводу.

Це унікальний цех за багатьма параметрами. Як говорять у самому цеху, то немає нічого, щоб тут не могли б зробити і немає жодного цеху в «АрселорМіттал Кривий Ріг», де б не було «слідів» майстрів з ЦМК. Адже саме їхніми руками ремонтується та відновлюється складне промислове обладнання та виготовляються запчастини для металургійних та гірничих агрегатів.

Точкою відліку історії цеху вважається червень 1938 року, коли на Криворізькому металургійному заводі була створена дільниця з виготовлення металоконструкцій, яка згодом виросла до повноцінного промислового підрозділу. Крім виготовлення нових конструкцій, на цій дільниці почали ремонтувати кесони конвертерного цеху, грейфери, виконувалися наплавку малих конусів засипних апаратів доменних печей, ножів грейферів, виготовляли деталі для обладнання аглофабрик. За 85 років портфоліо цеху збільшилося в рази. Сьогодні це цех-експериментатор. А працюють тут люди, які мають сміливі мрії і здатні творити дива власноруч.

«Більше ніж на рік я був змушений залишити цех, адже вступив до лав ЗСУ, але не було жодного дня, коли б я не сумував за ним, – говорить начальник ЦМК Микола Грицан. – Повернувся і зрадів, що все працює, все живе, що колеги тримаються і тримають звання найкращих, що ми й надалі оновлюємося, розвиваємося, вдосконалюємося, експериментуємо.  Реалії такі, що зараз ми не можемо купувати нове обладнання, але можемо створити його власними руками, як, наприклад, листоправильну машину. Ми готові до нових викликів, адже у нас є колектив професіоналів, консерваторів-експериментаторів. Консерваторів – тому що ми за славні традиції, за об’єднаний колектив і за вірність цеху. А експериментатори – тому що готові працювати над будь-яким замовленням. Ми можемо усе! От взяти хоча б вітряки. За ними майбутнє зеленої енергетики, а ми готові (вже все продумали та прорахували) виготовляти металеві стійки для лопатей цих вітряних велетнів. І мрій та задумів ще багато. Чекаємо лише на нашу Перемогу, от тоді ми розвернемося!».

Микола Грицан, начальник ЦМК

Наразі у цеху майже 198 працівників. 24 – боронять незалежність та свободу нашої країни на передовій. На жаль, троє героїв загинули, але назавжди залишаться в пам’яті колег та рідних. Відвага, впевненість у власних силах та бажання бути серед перших – це те, що притаманне кожному з ЦМК.

Щасливчик

«Я щаслива людина, бо мені в житті пощастило і з сім’єю, і з цехом, – говорить старший електрик ЦМК Олександр Дзюбас. – Мені завжди хотілося зростати у професійному плані, розвиватися, а у ЦМК для цього створені всі можливості. А ще я пишаюся тим, що без нашого цеху підприємству точно не обійтися. Адже виробниче обладнання постійно треба оновлювати, ремонтувати та відновлювати, і з цим всі звертаються до нас. Моя зона відповідальності у цеху – це його електрична частина. Як електрики ми слідкуємо, щоб обладнання цеху працювало, щоб живилося, не простоювало, щоб «стан здоров’я» у нього був відмінний. Ми відповідаємо й за те, щоб було комфортно та безпечно працювати усім. Тому освітлення цеху, яке теж під нашим патронатом, завжди якісне, лампи замінені вчасно. Електрика у нас в надійних руках! А колектив згуртований, наче родина. Я поза роботою люблю порибалити, посидіти собі так тихесенько і подумати про життя-буття. Але надовго мене на відпочинку не вистачає, просто якимось магнітом тягне до цеху. Бо мені з ним точно пощастило!»

Старший електрик ЦМК Олександр Дзюбас

Це моя доля

«41 рік тому я прийшов сюди працювати котельником, – розповідає котельник дільниці обробки (бригадир) ЦМК Юрій Патрашков. – Працюю на дільниці обробки, ми заготовляємо деталі, з яких потім збираються металоконструкції. Всі дивуються, чому професія так називається котельник? Жартуючи кажу, що ми тут біля котлів сидимо та гріємося. А якщо серйозно, то ця назва пішла від того, що працювали з котельною сталлю. Вона використовується для виготовлення деталей устаткування, яке працює при підвищених температурах (до 650 градусів) у контакті з водяним та паровим середовищем. Але зараз у моїй професії номенклатура виробів набагато ширша. Ми працюємо на листоправильних, листозгинальних машинах, гільйотинних ножицях. Важка праця, але вона мені до душі. Цей цех для мене доленосний, тут я зустрів свою дружину. Ми з нею вже разом 38 років. Я – за сталість. Прикипів душею і все! От відзначає цех ювілей, а все ж він молодий, бо під його дахом живуть енергія та натхнення. Тож бажаю всім ще не один ювілей відсвяткувати, а почати хотілося б з нашої Перемоги. Ото вже буде свято так свято!»

Котельник дільниці обробки Юрій Патрашков

У мене все на гачку

«Прийшла я до цеху молодим дівчиськом, після училища, бо дуже хотіла працювати на крані, на висоті, – ділиться своєю історією машиністка крану ЦМК Алла Панфілова. – Як би ви тільки бачили, який красивий наш цех згори! Мені все-все звідти видно! За ці роки довелося працювати на різних кранах від 5-ти до 50-тонних.. Треба працювати безпечно, уважно до дрібниць, адже знизу працюють колеги, а на гачку в тебе вантаж ще той! Дуже важливо спіймати качку – зафіксувати та заспокоїти вантаж і обережно його доставити на потрібне місце. Мої хлопчики (так називаю крани) завжди мені у цьому допомагають. До них потрібен підхід: кого приголубити, а кого й насварити (усміхається). Мене завжди рятує робота. От зараз війна, неспокійно, всі ми переживаємо, нервуємо… А на роботі я заспокоююся, колеги поряд, з’являються нові замовлення, життя вирує. У нас тут теж у всіх свій фронт. Ми маємо так працювати, щоб хлопцям на передовій за це було спокійно. Незважаючи на 85 років, наш цех молодий. Бо поступово обладнання замінялося на нове, з’являлися нові види продукції та послуг, які надає наш цех, тобто ми весь час омолоджуємося. І ось це дає надію на майбутнє. всіх колег вітаю і від щирого серця бажаю миру, здоров’я та руху вперед до нових перемог на виробничому фронті!»

Машиністка крану Алла Панфілова

Я тут виріс

«З цехом я познайомився, здається, ще в п’ятирічному віці. У мене тут газорізальницею працювала мати, – розповідає бригадир котельників ЦМК Олександр Заболотній. – Тому питання куди піти працювати взагалі не виникало, адже я знав тут кожний куточок. З дитинства любив щось збирати, поєднувати, скріпляти, тому професія котельник дійсно для мене. Мені до душі те, що я роблю, адже завжди бере гордість, коли бачиш, як з окремих шматочків фактично у твоїх руках народжується щось велике та важливе, наприклад, кесон. Ми його люблячи називаємо їжачком, бо по боках наче колючки стирчать, така в нього конструкція. Поряд працюють колеги – аси ремонтної справи. Відчуваєш себе в цеху, наче в родині. Тому й завжди душа болить за все, що ми виготовляємо. Хочеться, щоб клеймо «виготовлено в ЦМК» було свідченням якості та надійності. Всіх колег вітаю зі святом! Бажаю всім нам миру, успіху та позитиву. Щоб наступний день народження цеху ми відзначали у більш широкому колі, коли всі наші захисники повернуться і в Україні запанує мир та злагода!»

Бригадир котельників Олександр Заболотній
Категорії
Новини

Поважайте висоту

Роботи на висоті містять смертельну загрозу, якщо ставитися до безпеки абияк.

Більш ніж півтори тисячі наших працівників – це ремонтники. Без їхньої важкої праці робота підприємства була б неможливою. Ще більше ремонтників працюють у складі підрядних організацій. Всі вони практично щозміни зустрічаються з такою смертельною небезпекою, як робота на висоті. За словами провідного інженера з охорони праці Олександра Кірєєва, висота – це підступна штука.

«Монтажники, слюсарі-ремонтники, зварники, газорізальники, електромонтери – це мужні люди, – говорить Олександр. – І мабуть, саме через те, що висота з ними щодня, дехто втрачає пильність. А висота зневажливого ставлення не пробачає. Я хочу ще раз нагадати про цей вкрай небезпечний фактор і поділитися своїм досвідом виявлення ризиків під час роботи на висоті».

А для того, щоб цей майстер-клас від досвідченого фахівця був максимально зрозумілим, Олександр підкріпив розповідь про основні ризики, порушення та їх можливі наслідки реальними фотознімками.

Прихована висота

«Бачите ці два знімки, – продовжує Олександр Кірєєв. – Вони різні, але мають спільну рису. Роботу на майданчику (ліворуч) чи підняття вертикальними сходами (праворуч) багато працівників не вважають перебуванням на висоті. У першому випадку працівник має позаду себе фрагмент технологічного обладнання висотою 0,5 м, за яким перепад у висоті близько 2 м. І цей фрагмент він вважає за огорожу. Але така огорожа не зможе запобігти падінню, якщо людина необачно зробить кроки назад. Тож необхідно або встановити надійну огорожу висотою не менш ніж 1,1 м, або використовувати запобіжний пояс. Його ж, до речі, необхідно використовувати під час руху драбинами (фото праворуч), дугові огородження яких не забезпечать надійного захисту від падіння».

Не створюйте несприятливих обставин

На фото 3 і 4 наче й заходи безпеки є, але безпеки немає. На одному фото працівник виконує ремонтні роботи зі спеціальних підмостів. І наче й огорожа є, і поясом ремонтник забезпечений. Але пів метрова огорожа – що мертвому припарка. А запобіжний пояс на працівникові, мабуть, для краси, бо він не закріплений карабіном за відповідні конструкції, тому від падіння не захищає. А на іншому знімку – ремонтний майданчик, поруч з яким – двохметрова яма. Так, там є саморобна огорожа, але вона занадто низька та ще й хлипка на вигляд, що робить її доволі сумнівним захистом від падіння в яму.

«Є такі ділянки на електромостових кранах, на робочих майданчиках, прохідних галереях, де частково відсутня огорожа, – продовжує Кірєєв. – І декому здається, якщо проскочити кілька кроків – це цілком безпечно, або, наприклад, спуститися з висоти 2 метри – це ж не так вже й високо. Але дуже часто нещасний випадок – це збіг несприятливих обставин. Тож навіщо нам власноруч створювати ті обставини?»

Герої й антигерої

«А на цих двох фото працюють ті, кого я назвав би антигероями, – говорить Олександр Кірєєв. – На фото праворуч загорожа є лише з одного боку. Незважаючи на це, люди працюють без запобіжних поясів. А висота, між іншим, близько 20 метрів. Не треба пояснювати, до чого це може призвести. Праворуч — «колега» тих хлопців. Він ще відчайдушніший. Але заради чого працівник прогулюється технологічним трубопроводом на висоті 8 м без жодної страховки? Коли ти, ризикуючи, рятуєш когось — ти герой. А тут — антигерої. Друзі, не будьмо ж антигероями!»

Категорії
Новини

Один день тренування здатний врятувати життя

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» триває програма навчання першій долікарській допомозі. Заняття з теорії та практики тривають один день. Але унікальні рятівні навички, які протягом цього часу опановують люди, можуть у критичній ситуації врятувати комусь життя чи здоров’я.

Взяти участь у навчанні може будь-хто, адже програма охоплює усі підрозділи «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу» та ЛМЗ. Охочим набути знань з першої меддопомоги варто лише звернутися до свого керівника, отримати направлення на заняття та зареєструватися у програмі SAP.

Заняття відбуваються в Університеті АрселорМіттал у спеціально обладнаній де для цього аудиторії з усім необхідним. Далі навички відпрацьовуються на виробничих майданчиках. Там модулюються різні ситуації,  як у реальному житті, з якими учасникам тренінгу треба впоратися.

«Навчання триває лише день, але курс насичений, програма дуже цікава, – розповідає Тетяна Васильченко, начальниця служби здоровпунктів медичного центру «Стіл Сервіс». – Ми навчаємо людей проводити серцево-легеневу реанімацію, надавати допомогу при теплових ударах, судомах, укусах собак, кліщів, у разі отримання термічних та хімічних опіків. Також слухачі засвоюють методи зупинки крові, обробки ран, забоїв, набувають навичок допомоги при закритих та відкритих переломах, падінні з висоти тощо. Взагалі програма складена з урахуванням особливостей воєнного часу та травм, які можна отримати в умовах виробництва. Все це допоможе працівникам отримати знань та навичок, які у критичній ситуації допоможуть врятувати життя постраждалим, та сприятиме скороченню термінів медичної та трудової реабілітації».

Окрім того, на заняттях навчають «мати холодну голову» та знати алгоритм допомоги. Тобто опановувати свої емоції на місці нещасного випадку та тверезо оцінювати критичну ситуацію. Така психологічна підготовка допомагає і самому не впадати у паніку, і визначатися з правильними діями.

«Для мене цей курс став дуже цікавим та важливим, я набув нових для себе знань і навичок,  наприклад, як викликати бригаду фельдшерів. Вивчати теорію було найлегшим, а от коли почалася практика, то виявилось не так все просто, як здавалося на перший погляд. Не одразу все виходило, та й страшно було якось. Особливо важко було робити штучне дихання, адже діяти треба було так, щоб надати допомогу, а не травмувати постраждалого, – ділиться враженнями Віталій Міщенко, начальник складу ШУ ГД. – Взагалі такі курси важливі для кожної людини, навіть для тих, хто вважає, що йому ніколи не доведеться рятувати інших. Такі люди завжди покладаються на чиюсь допомогу. Маю зустрічне питання, а якщо з ними самими щось станеться, а інші не зможуть їм допомогти, бо теж так думають і покладаються на інших? Тому, я вважаю, нам усім потрібно бути підготовленими, прагнути навчитися долікарській допомозі та в результаті добре вміти надавати її».

На курсах тренери також вчать правильно використовувати новий вміст аптечок. Звичні для багатьох нас зеленка, йод, перекис водню, резиновий джгут та незрозумілі для чого пігулки, які раніше роками «мешкали» у аптечках, вже відійшли у минуле. За протоколом першої долікарської допомоги тепер аптечки укомплектовані сучасними засобами для зупинки крові, перев’язувальним матеріалом, універсальним антисептиком хлоргексидином, атравматичними ножицями для розрізання одягу чи взуття. Крім того, в аптечках є маски-клапани для проведення штучної вентиляції легенів, серветки з розчином аміаку, холодові пакети, що сприяють зняттю набряків або використовуються під час теплових ударів тощо.

«Працівники повинні знати,  які засоби лежать в нових аптечках, і вміти застосовувати їх на практиці, – продовжує Тетяна Васильченко. – Раніше наші фельдшери не раз констатували той факт, що люди не користувалися старими аптечками, навіть не знали, що там лежить. Наша мета – кардинально змінити цю ситуацію». По закінченню курсу учасники мають виконати тести-завдання, на практиці показати, чому навчилися, а у підсумку отримують  два комплекти шевронів (на два комплекти спецодягу) з написом «Я навчений першій долікарській допомозі». Це потрібно для того, щоб його колеги знали, до кого у разі необхідності звертатися. В перспективі (і це головна мета проєкту: навчити абсолютно весь персонал наших підприємств першій долікарській допомозі, щоб кожен вмів рятувати людей до приїзду медиків.

Категорії
Наші люди

«Синоптик» рудних справ

Ким мала стати дівчинка з геологічної родини, з дитинства закохана у каміння і чия сім’я зберігала чудову колекцію мінералів? Для головного геолога гірничого департаменту Ірини Хівренко відповідь очевидна – геологом. Бо все це саме про неї.

«Мій батько працював геологом у «Кривбаспроєкті», мати була хіміком-збагачувальником, тому в родині дуже багато говорилося про мінерали, поклади, геологію, – розповідає Ірина. – Я була закохана у професію геолога з дитинства. Та й зараз свого життя без цього не уявляю. Вважаю свою професію творчою, бо вона поєднує декілька дисциплін та наук: природознавство, фізику, хімію, математику, креслення, а зараз і знання комп’ютерних спеціалізованих програм. Колись мій батько казав, що найкращі геологи (всупереч традиційному уявленню) – це жінки. Тільки вони здатні так просторово мислити, вміють проаналізувати великий масив даних та підготувати прогноз щодо, як у моєму випадку, наприклад, рудного тіла та якості корисних копалин, які ми видобуваємо».

У травні Ірина Хівренко відзначила своє 60-річчя. Вже шість років Ірина обіймає посаду головного геолога гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг». А от із кар’єрами та шахтними скарбами нашого підприємства знайома набагато раніше, адже прийшла працювати до тоді ще Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату одразу після інституту. Як і 38 років тому в неї й зараз палають очі, коли вона розпочинає розповідати про унікальні родовища корисних копалин, що розробляє наше підприємство, та про те, які люди працюють поряд з нею.

«Наші геологи бувають скрізь: у шахтах та кар’єрах ми відбираємо проби породи і здаємо на аналіз із визначення магнітного та загального заліза, відбираємо проби води та контролюємо хімічний склад підземних вод, – говорить Ірина Хівренко. – До нас надходять безліч даних, на основі яких ми, як гірничі «синоптики», складаємо прогноз щодо форми рудного тіла та якості корисних копалин, з якими потім працюватимуть гірники. Це велика відповідальність, бо ми, наче сапери, не маємо право на помилку. Від наших прогнозів залежить успішність та результативність праці сотень людей у кар’єрах, шахтах, на дробильних та рудозбагачувальних фабриках». 

З кожною хвилиною розмови Ірина розкривається не лише як керівник, очільник геологічної служби, а як надзвичайно талановита людина з багатим духовним світом.

«Якби я не стала геологом, то напевне була б мистецтвознавцем, адже в цих професіях дуже багато спільного, – продовжує Ірина. – Обидві потребують вміння аналізувати, обробляти інформацію, обидві творчі та багатогранні. Мене захоплює мистецтво! Тим більше, що моя родина була не лише «геологічною», а ще й творчою. Моя бабуся була майстринею вишивки, шила та вишивала моя мати. Та й я кожну вільну хвилину використовую, щоб взятися за голку та поринути у дивовижний світ фантазії. А бісер (усміхається) мені нагадує камінці, тож і тут без геології не обійшлося. Вишивка мене заспокоює. Коли почалася активна фаза війни, я замовила собі матеріал для морського пейзажу, який вишиваю бісером. Велика картина, щоб на всю війну вистачило цього заспокійливого. І ось вже на три чверті картина вишита, тож сподіваюсь, що Перемога України вже є близькою».

Своє 60-річчя Ірина сприйняла лише як чергову календарну дату, адже від віку, говорить вона, взяла лише мудрість та стала ще більш терплячою та уважною до людей. А от всередині досі живе весела та відважна дівчинка. Тому зараз їй до вподоби мандрувати Карпатськими горами (нещодавно був похід на Говерлу), радіти весняним конваліям та прекрасній музиці.

«Нас всіх дуже змінила ця війна, – говорить Ірина. – Ми навчилися цінувати миттєвості, радіти кожному дню, кожній усмішці близьких людей. Мені в житті завжди щастило на хороших людей. В житті вистачає різних моментів, на жаль, не завжди позитивних. Тож давайте самі станемо джерелом позитиву і тоді нам усім буде світліше і тепліше. Вірте, як би нам важко не було, а Перемога таки буде за нами!»

Категорії
Новини

Про лідерів, командних гравців та ідеальних кандидатів на працевлаштування

Фахівці «АрселорМіттал Кривий Ріг» на міському форумі привітали лідерів учнівського самоврядування та розказали, яким роботодавці бачать бажаного кандидата на працевлаштування і що молоді треба робити вже зараз, щоб у майбутньому бути успішними.

Характеристика ідеального кандидата на працевлаштування дуже проста. Це людина, у якої є мета й інструменти для її здійснення, яка не соромиться ставити питання іншим і вміє самостійно шукати нову інформацію. Це особистість, яка може з легкістю спілкуватися з іншими людьми, колегами, керівництвом, вносить свіжі ідеї, розвиває свої знання, навички, ставить собі нові цілі тощо.

Саме такі молоді люди зібралися минулого тижня на форумі лідерів учнівського самоврядування міської асоціації дитячих об’єднань (МАДО) «Мої мрії – мої дії». Цей форум об’єднав близько 100 молодих лідерів Кривого Рогу.

Від «АрселорМіттал Кривий Ріг» їх привітала Ірина Рябінкова, начальник відділу розвитку молодіжних проєктів та взаємодії з навчальними закладами департаменту з соціального розвитку. «Лідерами не народжуються, ними стають. А наше підприємство їм в цьому завжди допомагатиме», – зазначила вона.  

Також Ірина Рябінкова розповіла про систематичну роботу з МАДО, профорієнтаційні екскурсії на підприємстві, цікавинки проєкту «100 питань професіоналу», онлайн-марафон «About.Освіта» та численні тренінги  вебінари з молоддю на підприємстві.  

«МАДО та «АрселорМіттал Кривий Ріг» об’єднує міцна п’ятирічна дружба й активна співпраця, – говорить Людмила Борисюк, завідувачка координаційного методичного відділу міського палацу дитячо-юнацької творчості «Горицвіт». – За цей час ми провели чимало спільних заходів. Найбільше дітям подобаються екскурсії та спілкування з представниками різних професій. Одна річ чути інформацію про ту чи іншу професію чи дивитися фільм, а зовсім інша– поспілкуватися із професіоналом. Тож такі проєкти, як «100 питань професіоналу»,   екскурсії підприємством дуже мотивують та реально допомагають молоді визначатися зі своїм майбутнім».

Категорії
Новини

Допомагали молоді обирати життєвий шлях

«АрселорМіттал Кривий Ріг» взяв участь у Всеукраїнському тижні професійної освіти.

Для учнівської та студентської молоді тема профорієнтації завжди залишається актуальною, адже вона стосується вибору подальшого життєвого шляху. Наше підприємство завжди допомагає молоді визначатися зі своїм майбутнім, спрямовує їхню увагу на професії, які допоможуть не тільки знайти своє місце на ринку праці, а й бути гнучким у світі постійних змін.

«Протягом минулого тижня ми особливо привертали увагу молоді до робітничих професій, давали можливість юнакам і дівчатам побачити усі перспективи у цьому напрямку, – сказала Вікторія Коцуба, фахівець відділу розвитку молодіжних проєктів та взаємодії з навчальними закладами департаменту з соціального розвитку. – Актуальність робітничих професій завжди була великою, але зараз потреба в них значно зростає – після нашої перемоги Україні треба буде відбудовуватися та відновлюватися майже в усіх сферах життя. Тож надійні кваліфіковані майстри стануть дуже потрібними».

Одним із заходів нашого підприємства на Тижні професійної освіти став вебінар «Як стати ідеальним кандидатом на вакансію мрії». Його учасниками були студенти навчальних закладів з усієї Дніпропетровщини. Фахівці «АрселорМіттал Кривий Ріг» розповіли молоді про переваги робітничих професій  на нашому підприємстві, дали корисні поради новачкам, наприклад, як правильно написати резюме, як підготуватися до співбесіди і як себе там поводити.

«Активно працювали і з викладачами навчальних закладів, – зауважує Ірина Рябінкова, начальник відділу розвитку молодіжних проєктів та взаємодії з навчальними закладами департаменту з соціального розвитку. – На тренінгу «Управління змінами» ми ділилися досвідом, як успішно управляти своїм часом,  як краще використовувати різні міжнародні практики тощо. Чому наше підприємство особливо звертає на це увагу? Відповідь проста: сучасні викладачі, які постійно підвищують свою кваліфікацію, адаптуються до будь-яких змін та є «гуру» комунікацій,  зможуть навчити цьому і своїх учнів. Тоді учні дотримуватимуться принципу постійних змін і у своїй роботі та в подальшому житті. Повірте, молодий спеціаліст з такими якостями буде бажаним фахівцем на кожному підприємстві і в першу чергу – на нашому».

Співпраця «АрселорМіттал Кривий Ріг» із закладами професійно-технічної освіти багато років є системною та злагодженою та заохочує молодих людей до стажування у нас.

«Співпраця методкабінету з «АрселорМіттал Кривий Ріг» значно допомагає у профорієнтаційній роботі, – говорить Марина Мироненко, завідувачка криворізьким кабінетом НМЦ ПТО у Дніпропетровській області. – Особливо зараз. І це свідчить про те, що ми навіть в умовах війни дбаємо про майбутнє покоління, турбуємося про те, щоб молодь знайшла свій життєвий робочий шлях та приносила користь і собі, і країні. Одним із заходів Тижня профосвіти стало навчання молоді вмінню презентувати себе. Це дуже цінні навички, яких ніхто ніде не навчає. А насправді вони є надзвичайно потрібними! Дуже добре, що ваше підприємство опікується і цими питаннями професійного розвитку молоді».

Загалом Тиждень професійної освіти видався насичений. Представники нашого підприємства брали участь у відкритті Центру кар’єри на базі Криворізького транспортно-металургійного ліцею, висловлювали свої пропозиції на круглому столі з колегами щодо можливостей системи ПТО в умовах воєнного та повоєнного стану в країні. Також були вебінари, тренінги, екскурсії для викладачів та здобувачів освіти цехами нашого підприємства.