Автор: Головко Вікторія

Категорії
Наші люди

Жіночий «вітер змін»

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» все більше жінок обирають так звані «чоловічі» професії та на практиці доводять, що жіночі руки здатні впоратися з будь-якою справою. Ми продовжуємо розповідати про жінок підприємства, які успішно руйнують професійні гендерні стереотипи та приносять «вітер змін» на наше виробництво.

У полях та на дорогах

«Колись давно я хотіла стати агрономом, і здійснила свою мрію – вирощувала на полях корисну продукцію. Мені ця робота дуже подобалась. У дитинстві я часто уявляла, як керую автомобілем, у салоні грає музика, а за вікном змінюються картинки пейзажів. Тепер це стало реальністю – я керую вантажно-пасажирським  автомобілем «АрселорМіттал Кривий Ріг», перевожу бригади та різноманітний вантаж у гірничому департаменті, і отримую величезне задоволення від цієї роботи. Свої мрії не варто довго «варити» у голові, їх треба втілювати у життя, і не баритися з цим», – говорить водійка автотранспортного управління «АрселорМіттал Кривий Ріг» Оксана Гайбура.

Родом Оксана з відомого своїми історичними пам’ятками та цілющими джерелами селища Іскрівка Кіровоградського району. Її рішення стати агрономом було виваженим, адже вона з дитинства любить природу, а за характером – справжня господиня. По закінченню Ерастівського аграрного коледжу, Оксана 9 років працювала за спеціальністю. Тоді і опанувала водійську справу, адже треба було щодня їздити полями та степами, особливо часто – під час жнив. Сільськими дорогами Оксана їздила як на легкових автомобілях, так і на фургоні, як вона каже – «з будкою».

Швидше за час

Коли Оксана з родиною переїхали до Кривого Рогу, постало питання  працевлаштування. А поки вона обирала професію, займалася творчістю – писала картини. Оксана не художник, це був поклик душі, потреба виразити свої емоції на полотні і бажання щось робити.

«Я дуже енергійна людина, не можу на місці всидіти, постійно перебуваю у русі. Саме тоді я почуваюся добре. Друзі жартують, що за мною навіть роки не вженуться. Це точно, коли роки прийдуть до мене, а мене вдома не має, я вже десь в інше місце побігла. А зараз ще швидшою стала, бо я за кермом, – усміхаючись, говорить Оксана. – Ще по приїзду до міста я вже тоді щодо роботи дивилася у бік «АрселорМіттал Кривий Ріг». Чоловік та друзі радили піти на підприємство. Почувши, що тут «набирають» кранівниць, я вирішила, навчуся і буду працювати. Як з’ясувалося, тут ще й водійки потрібні, а у мене вже й водійське посвідчення є на різні категорії – «легкові» та «вантажні». «На КрАЗ сядеш?», – запитав мене заступник директора транспортного департаменту Андрій Кіндрат. Я відповіла, що згодна у перспективі, спочатку потренуюсь на чомусь меншому, та й підприємство вивчу, бо тут справжнє місто у місті. Ой, як же мені водії АТУ допомагали! Хлопці й з підприємством познайомили, і до колективу щиро прийняли, і допомагають у всьому!».

А Оксаниним напарником по автомобілю став її молодший син Костянтин. Водієм на підприємство він влаштувався майже одночасно з матусею. Старший син Оксани Володимир зараз відновлюється після поранень, він військовий, гранатометник. З першого дня повномасштабного вторгнення він став на захист України, воював під Херсоном, поблизу Бахмута. Оксана каже, що коли Володимир був у війську, вона дуже хвилювалася за нього. Вгамувати тривогу їй допомагало малювання та підтримка рідних.

«Війна принесла багато горя, усім нам зараз дуже важко – і хлопцям на фронті, і тим, хто у тилу. Але життя продовжується, і яким воно буде сьогодні й зараз, залежить від самої людини, – говорить Оксана. – Мій рецепт порятунку від страхів та смутку – це улюблена робота, оптимізм та турбота про близьких. Мені пощастило, усі мої роботи були мені до душі. Коли знайомі бачать, що я усміхнена, вони одразу розуміють, я поспішаю на роботу. Мені подобається справа, якою я займаюся. Цього я й іншим бажаю. І ще, я не хочу стояти на місті у своєму розвитку, планую знову навчатися. Цього разу – керувати великими автомобілями з причепом. Тож далі буде».

Категорії
Новини

Надійна техніка – швидкі ремонти

«АрселорМіттал Кривий Ріг» придбав три нових вантажопасажирських автомобілі для ремонтних бригад підприємства, які допоможуть фахівцям швидше та ефективніше реагувати на аварійні ситуації.

Три нових білосніжних Volkswagen Crafter припарковані на майданчику автотранспортного управління. Це та мить, коли їх ще можна побачити разом. Зовсім скоро ці вантажопасажирські автомобілі роз’їдуться цехами та розпочнуть активну роботу. Вони працюватимуть у парогазовому цеху, у цеху мереж та підстанцій металургійного виробництва, а також у шламовому господарстві гірничого департаменту – доставлятимуть ремонтні бригади цих підрозділів до місця проведення робіт.  

«Зараз, коли ворог обстрілює енергетичні об’єкти, наше завдання оперативно та безпечно доставляти ремонтні бригади для усунення аварійних ситуацій. Підприємство має працювати стабільно, тому швидкості реагування на критичні ситуації приділяється така велика увага, мобільність – це наш ключ до стабільності, – говорить Геннадій Строкань, начальник автоколони № 12 АТУ «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Старі автомобілі, які ми використовували у цих цехах раніше, були не дуже надійними, часто виходили з ладу. Це приводило до затримки доставки бригад до місць робіт. Нові автомобілі виключають ці проблеми. Та й виконання виробничих завдань фахівцями, за допомогою нової техніки буде безпечнішим».

З новим автомобілем Фольксваген Крафтер знайомиться водій автотранспортних засобів АТУ Валерій Драгушан.

«Я працюю на території шламового господарства рудозбагачувальної фабрики, і раніше їздив на старенькому авто. Було незручно, важко, бо техніка часто ламалася, мої руки щодня у мазуті були. Тепер я впевнений, такого не буде. Вже проїхався на новенькій техніці. Авто зручне у керуванні, тут комфортно і мені, і пасажирам, салон розрахований на 10 посадкових місць. Є велике багажне відділення, так що необхідне для ремонтів обладнання буде зручно перевозити. А ще тут чудова видимість, що дуже важливо для безпеки», – сказав водій.

Нові автомобілі технічно надійні, обладнані обігрівачами та кондиціонерами, системами безпеки. Вони оснащені потужними дизельними двигунами, які забезпечують високу продуктивність та економічне використання палива.

«Автомобільний транспорт є джерелом підвищеної небезпеки особливо для працівників, які виконують роботи поблизу автомобільного транспорту або в зонах його руху, – говорить Антон Князєв, провідний інженер з охорони праці відділу охорони праці прокатного та транспортного департаментів. – Нові автомобілі Volkswagen Crafter обладнанні засобами безпеки відповідно до корпоративного стандарту «Транспортні засоби». Завдяки встановленій системі розпізнавання людини, водій може вчасно бачити людей, які знаходяться в зоні руху автомобіля та реагувати залежно від ситуації.

Системи моніторингу уважності та контролю «втоми водія» значно підвищують безпеку, знижують ризик аварій, пов’язаних із втомою та втратою уваги. В цілому такі засоби дозволяють запобігати наїздам та зіткненням ще до виникнення небезпечного маневру, а також страхують працівників у зоні руху від людського фактора – головної причини виробничого травматизму на транспорті. Тож впевнені, що з новою автотехнікою працюватиметься і ефективніше, і безпечніше».

Категорії
Новини

Для відновлення здоров’я після фронту

«АрселорМіттал Кривий Ріг» надає додаткові можливості за програмою медстрахування, яка діє на підприємстві, для безкоштовного лікування та реабілітації захисників.

Ветерани російсько-української війни, які є працівниками «АрселорМіттал Кривий Ріг» та дочірніх підприємств можуть скористатися як основною, так і додатковими програмами медичного страхування. Послуги надаються СК «Країна»,  як за, так і поза наявності листа непрацездатності. Медстраховкою на суму 126 тисяч гривень можуть скористатися усі працівники наших підприємств, в тому числі і ветерани російсько-української війни. Важливо, що у наших захисників, демобілізованих з 13.04.2014 року, крім цього є можливість безплатно пройти лікування та реабілітацію за додатковими програмами медичного страхування. Це ініціатива «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка свого часу була втілена в життя для більш повноцінного відновлення здоров’я ветеранів після їхнього повернення до цивільного життя. 

«Зараз на наших підприємствах працюють 344 застрахованих ветеранів російсько-української війни. Багато з них були поранені, зазнали великих стресових ситуацій, мають хронічні хвороби. Після демобілізації та повернення до цивільного життя все це дається взнаки. Щоб допомогти людям відновити здоров’я наше підприємство ініціювало додаткові програми медичного страхування для ветеранів», – зазначила Олена Власенко, менеджерка з KPI, пільг та компенсацій департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Лікування та реабілітація»

Це додаткова програма страхування ветеранів для лікування та відновлення в амбулаторних, поліклінічних та стаціонарних умовах (включно з санаторно-курортним лікуванням), на суму до 25 тисяч гривень на особу.

Вона дає можливість проведення обстеження ветеранів та консультацій з лікарем-спеціалістом, встановлення реабілітаційного діагнозу та складання індивідуального плану лікування.

Також страховка покриває увесь спектр діагностичних заходів за призначенням лікаря. Продіагностувати та пролікувати можна і грибкові захворювання, опіки, обмороження, хронічні захворювання у стадії ремісії.

Програма покриває і вартість медичних виробів, таких як ортези, бандажі, слінги, має розширене забезпечення медикаментами.

За цією програмою ветерани можуть отримати фізіотерапевтичні процедури: фізіотерапію, мануальну терапію, ЛФК, лікувальний масаж тощо.

Поїхали до санаторіїв

До програми «Лікування та реабілітація» також входить і санаторно-курортне реабілітаційне лікування ветеранів російсько-української війни. Відпочити та відновитися вони можуть у санаторії «Славутич», що у Верхньодніпровську, та у санаторії «Південний Буг» міста Хмільник. Для ветеранів наших підприємств безкоштовні (за рахунок страховки) проживання, харчування, лікування, медичні послуги, масаж, діагностика, медична та фізична реабілітація.

Стоматологічна та психологічна допомоги

Невідкладну, планову стоматологічні допомоги, а також протезування та імплантацію ветерани війни можуть отримати за страховкою на суму до 10 тисяч гривень на особу на рік.

Також ветерани війни можуть пройти 10 сеансів-консультацій психолога на рік.

Для отримання послуг за програмою «Лікування та реабілітація» потрібно зателефонувати до СК «Країна» за телефоном 890 або до поліклініки «АрселорМіттал Кривий Ріг» тел. 067-532-24-88 з 08:00 до 15:00 (до лікаря-координатора, Хорольскої Яни Володимирівни, каб. 212) та мати з собою направлення від одного з лікарів:

  • сімейного лікаря, з яким підписано декларацію;
  • лікуючого лікаря іншої спеціалізації, в т. ч. лікаря фізичної або реабілітаційної медицини.

Для отримання «Санаторно-курортного реабілітаційного лікування у санаторіях

Потрібно зателефонувати до СК «Країна» за телефоном 890 або до поліклініки АМКР за  тел. 067-532-24-88 з 08:00 до 15:00 (до лікаря-координатора, Хорольскої Яни Володимирівни, каб. 212)

Що треба взяти з собою до санаторію:

  • санаторно-курортну карту Ф 072О або виписку з амбулаторної карти Ф 027 (від сімейного лікаря);
  • паспорт;
  • документ, що підтверджує наявність пільг (за наявності).

Для отримання санаторно-курортного лікування бажано звернутися у Страхову компанію чи до лікаря-координатора не пізніше ніж за 2 тижні до запланованої ветераном дати лікування.

Фото з архіву газети “Металург” та з відкритих джерел.

Категорії
Новини

Тепло тут і зараз

Операторка теплового пункту Світлана Урахова.

На коксохімічному виробництві створена система автономного опалення.

На вулиці мінут 10, від міцного морозу аж повітря дзвенить. А у приміщенні теплового пункту КХВ наче влітку, тепло та затишно. Тут гріється вода для опалення, яке подається до усіх будівель та споруд коксохімічного виробництва, а також вода для санітарно-побутових приміщень.

За усіма показниками обладнання уважно спостерігає операторка теплового пункту Світлана Урахова.

«Зараз я, наприклад, регулювала тиск на насосі. Через перепади напруги за тиском треба наглядати постійно, та й вплив мінусової температури також треба враховувати. А взагалі обладнання нове, працювати з ним легко. Свою ж справу я добре знаю, адже працюю на КХВ вже 30 років, була апаратником водопідготовки. Зараз моє завдання – підтримувати роботу теплового пункту, щоб люди взимку були у теплі та з гарячою водою», – сказала Світлана Урахова.  

Раніше теплофікаційна вода для системи опалення подавалася на КХВ з металургійного виробництва. «Пуповина» трубопроводу між виробництвами складала понад 400 метрів, а самим метвиробництвом вона тягнулася ще понад 600 метрів. Звичайно, за такої відстані тепло втрачалося, гріло повітря, та й обслуговувати таку довгу мережу було складно.

Директор КХВ Микола Галушкін поставив пріоритетне завдання: посилити використання власних енергоресурсів підрозділу та максимально запобігти необґрунтованим втратам тепла.

Принцип повного самозабезпечення теплом був реалізований фахівцями двох дільниць енергетичного цеху КХВ – пароводопостачання та з ремонту енергетичного обладнання і газопроводів.

«До робіт стали на початку осені і впоралися до холодів, – розповідає Олександр Мельников, начальник енергетичного цеху КХВ. – Старі трубопроводи тепла, які з’єднували КХВ та метвиробництво, були демонтовані. А на базі вже наявного теплового пункту було добудовано ділянку з підігріву та розподілу теплоносія. До речі, гріємося ми своїм паром, тобто, для підігріву води використовуємо тепло від роботи нашого виробництва. При цьому майже все обладнання, необхідне для створення автономної системи опалення, було взяте на підприємстві, воно не експлуатувалося тоді. Тобто, для створення нового обійшлися без дорогих закупівель. Усі працівники, які були залучені до створення автономної системи опалення, працювали дуже швидко та відповідально. Хочеться подякувати кожному учаснику та особливо відзначити майстрів з РУ Ігоря Гриценко та Сергія Котельву, електрогазозварника Миколу Потебню, електромонтера Рената Камалова, слюсарів-ремонтників Сергія Ляшенко, Генадія Бондаренко та багатьох інших фахівців цеху».

При тепловому пункті виконано монтаж накопичувальної ємності V=80 м3, змонтовано два теплообмінники, електронасосні агрегати подачі теплофікаційної води споживачам, насоси рециркуляції та трубопроводи, виконано теплоізоляційні роботи. Все це дозволило створити на робочих місцях коксохімічного виробництва комфортні умови для роботи, що в наш нестабільний для енергетики час є дуже важливим.

Категорії
Новини

Здоров’я, як пріоритет

Наталія Ван Доеверен

Головне завдання – збереження здоров’я людей.Така мета стоїть перед новоствореним департаментом з охорони здоров’я, гігієни праці та благополуччя ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Які заходи планується впроваджувати у цехах підприємства для запобігання потенційним ризикам здоров’ю та самопочуттю працівників, а також на які робітничі фактори звертатиметься увага для створення безпечних умов праці розповідає директорка цього підрозділу Наталія Ван Доеверен.

– Наталіє Романівно, з якою метою створювався департамент зі здоров’я, гігієни праці та благополуччя, на що спрямовується головна увага фахівців?

– Питання збереження здоров’я працівників має важливе значення і є стратегічним на нашому підприємстві. Відтепер ми приділятимемо ще більше уваги гігієні праці та профілактиці професійних захворювань. «Люди мають повертатися з роботи живими і здоровими». Щось краще за цей відомий вислів важко вигадати. Саме тому на нашому підприємстві приділялася й приділяється велика увага збереженню здоров’я працівників. На це спрямовані і щорічні профілактичні огляди, які проводяться у нашому медичному центрі, консультації медиків, здійснюються діагностичні обстеження тощо. На підприємстві діє велика мережа здоровпунктів, які максимально наближені до місць роботи працівників.

За необхідності наші фельдшери оперативно надають допомогу, а також проводять передрейсові огляди, активно проводять профілактичну, роз’яснювальну роботу. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» багато років діє медичне страхування працівників з дуже широким спектром послуг.

Уся робота проводиться в рамках виконання наказів Міністерства охорони здоров’я України. В останні роки законодавство України та стандарти в частині профілактики професійних захворювань та гігієни праці на виробництві активно синхронізується з нормативними актами Європейського союзу. Зокрема ними передбачено впровадження на підприємствах країни системи оцінки ризиків впливу на здоров’я працівників, в тому числі канцерогенних хімічних факторів.

– Які кроки в цьому напрямку вже зроблені?

– Ми розпочали реалізувати пілотний проєкт щодо профілактики професійних захворювань працівників вальцетокарного цеху. Вже проведена величезна робота з оцінки ризиків для здоров’я працівників, пов’язаних із впливом шкідливих факторів виробничого середовища: хімічних речовин, шуму та вібрації на робочих місцях. Разом із колективом цеху розробляються заходи для мінімізації впливу на працівників шкідливих факторів виробничого середовища.

– Розкажіть про це детальніше.

– Подібна робота і раніше проводилася на підприємствах країни, але вона переважно була більш загальною, торкалася атестації робочих місць – заміру впливу шкідливих факторів – хімічних та фізичних. Отримані дані порівнювалися зі спеціальною шкалою та визначався рівень перевищення норми. Перевірку стану здоров’я, разом із впливом цих шкідливих факторів, працівники проходили раз на рік.

Зараз же до цього питання буде більш комплексний, персоналізований та проактивний підхід. Наприклад, є конкретний працівник, є система оцінки ризиків, шкала впливу шкідливих факторів. Оцінка впливу цих факторів здійснюватиметься вже з урахуванням конкретних антропологічних даних працівника: віку, зросту, ваги, стану здоров’я, соматичних, хронічних захворювань тощо.  

Припустимо, вплив шкідливих факторів на робочому місці за шкалою від 0 до 10 сягає позначки 6. На 25-річну людину, яка важить 85 кг, вплив шкідливих факторів буде іншим, ніж на працівника на тому ж робочому місці, якому 57 років і вага 125 кг. Звичайно, і дорожні карти лікувально-профілактичних заходів для мінімізації ризиків для цих працівників будуть відрізнятися.

Зараз на робочих місцях ми досліджуємо шкідливі хімічні фактори. По завершенню повномасштабної війни на підприємствах країни планується працювати і з фізичними факторами. Тобто, вже зараз на законодавчому рівні ми рухаємося в напрямку виконання тих стандартів, які діють у Євросоюзі.

– Які заходи може здійснити роботодавець для мінімізації впливу шкідливих факторів на працівників?

– Спектр заходів великий, він залежить від специфіки та умов виробництва. Наприклад, якщо ми говоримо про канцерогени, то це забезпечення працівників засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), контроль режиму їхнього використання, тобто, вчасної заміни. А також систематичне відвідування працівниками лазні, маркування шкідливих хімічних  речовин для того, щоб люди знали про їх наявність у певних місцях, аби мінімізувати перебування працівників у зоні шкідливого впливу. Додатковими заходами є зберігання хімічних речовин, використаного матеріалу у закритих контейнерах, щоб не було випаровування шкідливих речовин.

Поки що в режимі пілотного проєкту ми працюємо у вальцетокарному цеху, але найближчим часом плануємо розширити його дію і на інші підрозділи наших підприємств.

– Плани великі, вони потребують відповідного ресурсу?

– Звісно, у будь-якій справі велику роль відіграє команда, адже один у полі не воїн. Вже можу сказати, що на підприємстві працює потужна команда медиків та фахівців сектору гігієни праці. Ми однодумці у цьому питанні, а отже, маю надію, що всі наші проєкти будуть реалізовані.

Довідка:

Директорка департаменту зі здоров’я та гігієни праці ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталія Ван Доеверен працює в «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 2025 року. Вона закінчила Львівській медичний інститут та інтернатуру, тривалий час була оперуючою лікаркою-гінекологом.

Своє навчання Наталія Ван Доеверен продовжила в Академії державного управління при Президенті України, де здобула ступінь магістра.

Наталія працювала у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва, Міністерстві аграрної політики, була помічником голови Львівської обласної адміністрації, очолювала медичну службу Львівської обласної клінічної лікарні, український католицький шпиталь імені Андрія Шептицького, медичну клініку Червоного Хреста України, працювала національним консультантом з охорони здоров’я ЮНІСЕФ України. Автор численних наукових публікацій та статей з питань реформи охорони здоров’я, доктор медицини.

Категорії
Новини

Криворізьке залізо Прометея

Цього року ми відзначаємо 145-річчя з початку промислового видобутку руди на Криворіжжі. Але історичні факти доводять, що про неї знали і використовували її ще в епоху античності, коли криворізькі землі входили до території Давньої Скіфії. Звідси руда та залізо постачалося до Ольвії та Еллади.

Чи правда те, що Прометей за наказом Зевса був прикований до скелі залізними ланцюгами, зробленими з Криворізької руди? Чи дійсно у 1400-х роках на наших землях вперше знайшов руду грузинський царевич Олександр? Та які племена за часів античності користувалися нашою багатою на руду землею? – відповіді на ці запитання ми дізнавалися у фахівців Криворізького історико-краєзнавчого музею. «Металург» продовжує розповідати про історію видобутку руди на Криворіжжі.

«Питання про можливість використання у давнину місцевої сировини для отримання заліза багато разів підіймалося істориками та геологами. І підтвердженням багатьох гіпотез цього були різноманітні археологічні знахідки, – розповідає Олександр Мельник, старший науковий співробітник Криворізького історико-краєзнавчого музею. – Так, наприклад, археолог Борис Граков вважав, що залізну руду тут добували ще у скіфський період. А про історичні видобутки сировини з великих ям говорив геолог Станіслав Конткевич у своїй статті «Геологічний опис околиць Кривого Рогу Херсонської губернії», яку він написав після дослідження околиць містечка Кривий Ріг» у 1878-1879 роках. Він вважав, що скіфське залізо, яке згадує Есхіл у трагедії «Прометей закутий», походить саме з Криворіжжя».

Про те, що криворізькі руди використовувалися у скіфський час – 5-4 століття до нашої ери – говорили й відомі вчені-геологи Йосип Танатар, Едуард Фукс, Василь Бідзіля, Сергій Паньков. Версії різних науковців у своїй книжці «Криворізький басейн і його залізні руди», що вийшла у 1900 році, узагальнив вчений Павло Рубін. Є відомості, що в ті часи тут були давні копальні та плавильні печі. На жаль, наразі вони не збереглися, адже у місцях виходу руди на поверхню були розроблені кар’єри. 

Одними з перших виплавку заліза у Червоній та Дубовій балках Кривого Рогу розпочали кіммерійці у VIІІ–VIІ століттях до нашої ери. Про це свідчить кам’яна стела з кургану Царева могила. Там зображений воїн з кіммерійським кинджалом.

Видобутком руди та виробництвом металів за часів античності на наших землях  займалися скіфи, сармати, готи, гуни. Експорт залізної руди з території Криворіжжя до Ольвії здійснювався в амфорах. Такі амфори були знайдені на наших землях у поселеннях черняхівської культури.

Про те, що територія Кривого Рогу була знана, як родовище багатьох корисних копалин, розповідає і ще одна старовинна легенда. В ній говориться, що у 16 столітті на території зливання річок Саксагань і Інгулець залізну руду вперше знайшов грузинський царевич Олександр. Ця легенда не підтверджується фактами, але вона спонукала перших дослідників Криворіжжя до вивчення надр нашого регіону.

Надихнувшись цією історією, у долину річок у 1773 році прибув академік та дослідник Йоган Гюльденштейдт. Він вивчав та досліджував геологію Криворізького басейну, описав ознаки того, що тут щось може бути. Проте, залізну руду він не знайшов. 

Це вдалося зробити у 1781 році академіку Василю Зуєву. Він подорожував нашими містами і у своїй книзі написав, що знайшов «залізний шифер». Василь Зуєв був першим з дослідників, хто документально підтвердив існування залізної руди на Криворіжжі.

Покладами криворізької руди тоді вже зацікавилися на державному рівні. Під головуванням професора Михайла Лєванова до Кривого Рогу приїхала експедиція, яка складалася зі 100 учасників. Для дослідження руди ними було організовано та побудовано дві шахти. Але згодом шахти затопило водою, через що експедиція була визнана безперспективною.

З того часу чимало науковців досліджували нашу територію та публікували статті про це. Але вони лише поверхнево торкалися питань геології та наявності корисних копалень. Так було до 1866 року, коли до Криворіжжя приїхав Верхньодніпровський поміщик Олександр Поль. Влітку, з археологічною метою оглядаючи балку Велика Дубова, він звернув увагу на великі поклади залізної руди і зацікавився можливістю їхньої комерційної розробки. Як це рішення сприяло масштабному дослідженню корисних копалин та внесенню інвестицій у їхню розробку, чи  вплинуло все це на промислове життя нашого міста? Про це у наступних випусках «Металургу».

Фото з експозиції Криворізького історико-краєзнавчого музею та з відкритих джерел.