Категорія: Новини

Категорії
Новини

Дощ, сніг… Хай собі йдуть

«Чудово! – так лаконічно й зрозуміло передала свої враження від заміни стелевого перекриття (даху) корпусу № 4 ремонтно-механічного цеху № 1 Ливарно-механічного заводу бригадирка з переміщення РМЦ-1 Наталя Шовкопляс. – Раніше було так:  дощ, сніг – все це лилося й падало нам на голови, на крани й інше устаткування. В деяких місцях згори падали уламки старого даху, тому ті місця обгородили і заборонили доступ. Це все негативно впливало на роботу відділення. А зараз – чудово! Як кажуть, сухо та комфортно, а головне – на голову зі стелі нічого не впаде».

Корпусу № 4 РМЦ-1 вже 71 рік. Його дах, як і у інших корпусів старого зразку, складався із залізобетонних плит, критих м’якою покрівлею. З роками плити почали деформуватися, прогинатися, їхні краї облущувалися та кришилися, у деяких місцях стало небезпечно перебувати. Їх відгородили. Ситуація стала критичною після російського влучання в одну з підстанцій ДТЕКу, яка знаходилася неподалік. Вибухова хвиля спричинила ще сильніше деформування плит перекриття, і будь-якої миті вони могли впасти.

«Корпус № 4 називають молотовим. Там знаходяться потужні молоти, які зі сталевих заготовок виготовляють поковки, з яких ЛМЗ виготовляє деталі для устаткування цехів «АрселорМіттал Кривий Ріг, – говорить начальник РМЦ-1 Євгеній Гречаний. – Стан перекриття дослідили, підрядна організація виготовила проєкт з його заміни. Але виділених на реалізацію проєкту коштів було недостатньо. Повна заміна перекриття – дуже коштовна справа, а фінансове становище підприємства у зв’язку з наслідками повномасштабного вторгнення важке. Було вирішено замінити перекриття частково, на скільки вистачить коштів. Потім до нас з аудитом приїхали генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо та його заступник з гірничого виробництва Володимир Теслюк. Ми обговорили проблему, і топменеджери обіцяли допомогти. Незабаром ми дізналися, що кошти виділені у повному обсязі. Це була радісна звістка, за що ми щиро вдячні!»

Роботи із заміни перекриття тривали з березня по грудень 2025 року. Було замінено 2100 квадратних метрів. Замість залізобетонних плит працівники підрядної організації виготовили металеві щити з листового металу, швелера та кутника. Металоконструкції, на яких раніше трималися плити, були посилені, відремонтовані, пропіскоструєні та пофарбовані для захисту від корозії. Теж саме зробили зі щитами, які встановили та приварили до конструкцій. Щоб у стики між щитами не потрапляла вода, на них приварили накладки.

«Якість зварних швів за допомогою спеціальних приладів перевірили співробітники дільниці неруйнівного контролю центрального департаменту з утримання та ремонтів. Також була перевірена товщина шару захисної фарби, – повідомив Євгеній Гречаний. – Якість нас задовольнила. Ще хочу відзначити, що під час робіт підрядники дотримувалися всіх вимог безпеки, а для запобігання падінням з висоти вони натягли запобіжні сітки. Разом із заміною перекриття, на даху були встановлені запобіжні перильні огорожі та відновлені водовідливи. Цей комплекс робіт забезпечив захист від атмосферних опадів та безпеку для людей. Металеві щити легші, ніж залізобетонні плити, що зменшує навантаження на конструкції та стіни».

Ще одна перевага – нове перекриття не потребує м’якої покрівлі, і це добре. Під час демонтажу було виявлено 17 шарів м’якої покрівлі, які накладали один на один протягом сімдесяти років для захисту від опадів. Відтепер такі коштовні і небезпечні роботи не потрібні, а відповідно і витрати на них. Але головна перевага нового покриття, як зазначили у цеху – безпека для близько 150 людей, які працюють у четвертому корпусі.

Категорії
Новини

Даруємо сердечне тепло

З нагоди Дня усіх закоханих учасники молодіжного проєкту 3Dільниця дарували працівникам «АрселорМіттал Кривий Ріг» валентинки з приємними побажаннями.

День святого Валентина – сьогодні вже не просто свято закоханих, це ще й чудовий привід подякувати тим, хто поруч за увагу та турботу, особливо в наш непростий воєнний час. Щоб подарувати гарні емоції якомога більшої кількості людей, учасники молодіжного проєкту 3Dільниця провели «сердечну акцію» у виробничих підрозділах «АрселорМіттал Кривий Ріг». Для наших колег у цехах вони розробили спеціальні інтерактивні постери зі сталевим серцем та теплими словами вдячності, написаними на відривних листочках-валентинках.

«Дякую, що ти поруч», «Нехай цей день принесе тобі гарний настрій», «Радий працювати з тобою». Ці та інші побажання на постері одразу привернули увагу працівників підприємства. Люди усміхалися, обмінювалися побажаннями, цікавилися молодіжними та дитячими заходами, які проводяться на підприємстві.

«Триває звичайний робочий день, настрій буденний, аж раптом – така приємна несподіванка. Здається все просто – ти береш привітання зі святом, читаєш побажання, а насправді це круто підіймає настрій, і все навколо неначе розфарбовується у яскраві кольори», – ділиться враженнями електромонтер конвертерного цеху Вадим Арсентьєв.

«У нашій молодіжній спільноті завжди цікаво, адже учасниками є вмотивовані, захоплені своєю справою люди, – говорить учасник проєкту 3Dільниця Валерій Федорченко. – Така акція до Дня святого Валентина – це увага до кожного з нас, привід усміхнутися, відчути атмосферу свята та зрозуміти, ти – не один!».

«Ми хочемо додати трохи тепла в наші робочі будні, підняти настрій людям та показати, що молодіжка цінує кожного спеціаліста, кожного працівника. А ще ми прагнемо долучити до нашої спільноти якомога більше людей, адже в 3Dільниці завжди весело, круто, пізнавально. Доведено, що позитив долає час і кордони, надихає на успіх, тому ми впевнені, що ця святкова акція-привітання подарує працівникам підприємства нові емоції та творче натхнення», – сказала Вікторія Коцуба, менеджерка з розвитку молодіжних проєктів «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Категорії
Новини

А!фішка на 14 та 15 лютого

Театри

Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка

14 лютого о 18:00 запрошуємо на Grand Cabaret Олега Скрипки. Це шоу, де музика звучить як спокуса, де панує атмосфера справжнього кабаре: феєричне сяйво сцени, тепле світло, емоції та пісні, які підхоплює увесь зал.

15 лютого об 11:00 запрошуємо переглянути казку-мікс «Казкові теревені» за мотивами українських казок, які були записані у різних куточках нашої мальовничої країни та у різні часи. Їх об’єднує невичерпна фантазія, гумор та позитивне світобачення. Це вистава, яку корисно переглянути всією родиною.

15 лютого о 16:00 пропонуємо переглянути іронічний детектив «Вісім люблячих жінок». У заміській садибі вісім жінок готуються зустрічати Різдво, але свято затьмарене вбивством господаря будинку: його тіло знайдено в кабінеті з ножем у спині. Під підозрою опиняється кожна з присутніх: його дружина з дочками, теща, своячениця, рідна сестра жертви, економка та покоївка. Поступово з’ясовується, що будь-яка з цих жінок мала свої мотиви, щоб скоїти вбивство. А де ж правда?

 Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв

14 лютого о 12:00 пропонуємо переглянути музичну казку «Омріяні зорі» за мотивами твору Антуана Сент-Екзюпері. Це подорож, яка присвячена пошуку сенсу життя, сутності любові, дружби та важливих людських цінностей. Це роздуми про дорослий світ та необхідність збереження дитячої щирості в душі, а також про важливість справжньої дружби, яка ґрунтується на взаємній довірі, турботі та відповідальності.

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

14 лютого о 06:00 (збір туристів по місту) запрошуємо в одноденний тур «Умань без фільтрів: підземелля, святині, легенди». Умань — це місто, яке дивує, зачіпає і відкривається лише тим, хто готовий зазирнути глибше. У цьому турі не буде банальних маршрутів і нудних фактів. Тут — живі історії, містика старих вулиць і місця, про які не розповідають на стандартних екскурсіях. Що на вас чекає: прогулянка старим містом, де кожен поворот має свою легенду, історії людей і подій, які формували Умань — без прикрас і міфів із путівників, єврейський квартал і могила Цадика Нахмана — місце сили, яке притягує паломників з усього світу, спуск до підземелля Василіанського монастиря — атмосфера, від якої йдуть мурахи, несподівана картинна галерея в костелу, яку точно не очікуєш побачити. Цей тур — для тих, хто хоче не просто подивитися місто, а відчути його характер. Збір по місту.  Реєстрація: 380982556455.

15 лютого о 15:00 запрошуємо на автобусну екскурсію «Коли місто засвітилося: історія, рудники та кохання». Ми поговоримо:  на яких заводах і рудниках з’явилися перші електростанції, як і коли вулиці міста вперше засяяли світлом, хто стояв за цими змінами — люди, рішення, мрії. А ще — дата зобов’язує, тож згадаємо історії та легенди про кохання, які народжувалися поруч із цими місцями.  Місце зустрічі: біля пам’ятника Св. Миколаю. Реєстрація: 380982556455.

Криворізьке бюро подорожей та екскурсій

14 лютого запрошуємо на екскурсію, де ми зможемо поспілкуватися з тваринами, підкорити гірські схили та посмакувати полтавськими галушками. Виїзд з Кривого Рога орієнтовно о 05:30. На вас чекає відвідування екопарку Ковалівка – справжнього раю для дітлахів, де можна побачити безліч екзотичних тварин, хижаків, різноманітних птахів.  Це найбільший контактний зоопарк України, який знаходиться у мальовничому куточку с. Ковалівка Полтавської області. Далі посмакуємо в Полтаві полтавськими галушками. А потім переїдемо до чудового комплексу зимових розваг «Сорочин Яр». Реєстрація: 0981067279 (вайбер, телеграм), 0993685133.

Категорії
Новини

Унісон закоханих сердець

У лютий місяць зими навіть холоди відступають, коли за справу береться той, хто дарує людям кохання. І саме в цей місяць відзначають  День святого Валентина. Це свято до якого кожен ставиться по-своєму, але от чому не заперечиш – кохання дає сили жити, надихає, підтримує і є оберегом кожної родини. Що ми знаємо про День Святого Валентина, коли це свято почали відзначати в Україні, яка його історія та легенди, пов’язані з ним? Цікаво? Тоді – читайте!

Від легенди до сучасності

Корені Дня святого Валентина сягають ІІІ століття нашої ери, за часів правління римського імператора Клавдія II Готського. Тоді імперія вела виснажливі війни, а правитель вважав, що з неодружених чоловіків виходять кращі солдати, бо їх ніщо не тримає вдома. Імператор видав указ, яким забороняв воїнам одружуватися. За легендою, єпископ з міста Терні Валентин не погодився з цим законом. Таємно він продовжував вінчати закоханих. Коли войовничий імператор дізнався про це, єпископа схопили та засудили до страти. Виконання вироку призначили саме на 14 лютого. Перед смертю священник написав листа доньці тюремника, в яку був закоханий, підписавши: «Твій Валентин». Вважається, що це і дало початок традиції валентинок.

А от перші валентинки – рукописні записки з віршами, почали з’являтися набагато пізніше – у XVI столітті. Вже у XIX столітті їх почали масово друкувати в Англії та США.

Поетичного забарвлення 14 лютого набуло завдяки поемі Джеффрі Чосера «Пташиний парламент». У ній цей день пов’язується з птахами, які обирають собі пару, що метафорично підкреслило ідею кохання та закріпило за цим днем назву Дня усіх закоханих.

В Україні День святого Валентина набув популярності у 1990-х роках, після розпаду СРСР. Саме тоді західні традиції почали заходити в країну, як свіжий вітер змін. Свято одразу прижилося, набуло великої популярності та справжнього українського колориту. Сьогодні закохані пари часто дарують одне одному вишиті серця, а валентинки оздоблюють народними орнаментами. Дівчата ворожать на судженого, а потім поспішають на тематичні вечірки, флешмоби або концерти, де співають та говорять про кохання.

А що нам кажуть науковці?

Ми неодноразово чули, що серця закоханих б’ються в унісон. Науковці з Єврейського університету в Єрусалимі вирішили дослідити, чи справді це так. У цьому дослідження взяли участь понад 140 добровольців. Науковці вивчали синхронізацію їхнього дихання, серцевих скорочень та інші індикатори, які відображають фізіологічний стан закоханої людини. В результаті експерименту науковці визначили, що твердження про те, що серця закоханих б’ються в унісон, не є романтичним міфом. Це має під собою наукове підґрунтя і вказує на глибокі зв’язки між людьми, які взаємно приваблюють один одного.

В Україні під час повномасштабної війни День усіх закоханих набув ще глибшого сенсу. Пари не просто вітають одне одного, а ще й донатять на ЗСУ та усіляко підтримують наших захисників, своїми діями доводячи, що 14 лютого не просто чергова святкова дата у календарі, а живе полотно почуттів, де кожна пара має свою історію. І саме кохання підтримує наших захисників, є додатковим джерелом сили, та зігріває на передовій. І перед цією силою відступають найлютіші морози.

Звісно, необов’язково чекати на це свято, щоб сказати слова кохання своїй рідній та близькій людині, і часто кохання взагалі не потребує слів, але воно точно один з найголовніших компонентів успіху щасливої сім’ї. Підтвердження цьому історії щасливих родин наших працівників.

Фото з відкритих джерел.

Категорії
Новини

Вмотивовані та сертифіковані

«АрселорМіттал Кривий Ріг» починає впровадження системи керування безпекою технологічних процесів «Process Safety Management», яка створена для запобігання техногенним аваріям. Фахівці, які координуватимуть впровадження у своїх підрозділах, успішно пройшли навчання і отримали сертифікати, що засвідчують їх компетентність.

Заступник генерального директора з охорони праці та промислової безпеки Євгеній Шидловський подякував кваліфікованим тренерам, що провели навчання, і обіцяють бути на зв’язку й допомагати надалі, та учасникам, які зуміли знайти час і зусилля, попри неймовірну завантаженість, пройти курс і мають рішучість застосувати отримані знання та вміння на практиці. Він зазначив, що першочерговим завданням є визначити, де ми зараз, та чого ще необхідно досягти на довгому шляху до повного контролю над безпекою виробництва.

Серед тих, хто отримав сертифікат – Анна Бондаренко. Вона працює менеджеркою з підготовки виробництва управління департаменту з виробництва чавуну та сталі. «Отримані знання та вміння допоможуть запобігти аваріям у цехах, вберегти устаткування, подовжити терміни його роботи, а головне – зберегти життя й здоров’я людей завдяки ефективнішому керуванню безпекою  технологічнихпроцесів.  Надзвичайно корисною була можливість поділитися досвідом між департаментами щодо організації безпечної роботи обладнання та людей».

Виробництво сталі, її розливання, виготовлення заготовок супроводжуються багатьма ризиками. Про це розповів один з найактивніших, найконструктивніших учасників навчання, заступник начальника конвертерного цеху з безперервного розливання сталі Олександр Лук’янов: «Високий тиск рідин та газів, розплавлений метал, його бризки – це далеко не повний перелік небезпечних факторів та ризиків, з якими ми маємо справу щозміни. Тож система, як на мене, потрібна. Цінним було виявлення прогалин у безпекових знаннях та можливість заповнити ці прогалини. Нас ознайомили з практикою оцінювання відмов у роботі устаткування та контролю за ними. Бажаю всім нам чітко дотримуватися вимог інструкцій з охорони праці, пам’ятати, що нас чекають вдома, і щоб кількість виходів з дому на роботу співпадала з кількістю повернень».

Менеджер з культури охорони праці та координації «Process Safety Management» департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олексій Можако є куратором впровадження системи PSM в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Він не має ілюзій щодо швидкого та легкого впровадження, але впевнений, що результат буде вартим зусиль. «Навчання – це лише підготовча стадія, – пояснює Олексій Можако. – Наше підприємство – одне з найперших  українських підприємств починає впроваджувати цю систему, яка добре себе показала на провідних іноземних підприємствах різних галузей. Порадувала зацікавленість учасників навчання, їх активність, велика кількість відкритих діалогів, запальних дискусій, що доводить актуальність цього напрямку. Впровадження системи почнеться збором інформації, пов’язаної з безпекою технологічних процесів, визначенням відповідного критичного обладнання, збором технологічних схем, перевіркою їх на актуальність тощо. Далі на нас чекає розробка та впровадження заходів, що допоможуть не допустити займання, вибухів, витоків небезпечних речовин та інші явищ, від яких необхідно вберегти людей».

Категорії
Новини

Як нащадок Полуботка розбудив Кривбас

А з ним й увесь південноукраїнський регіон.

Цьогоріч ми відзначаємо 145-ту річницю з початку промислового видобутку руди на Криворіжжі. Цьому присвячуємо низку наших статей. Сьогодні мова піде про Олександра Миколайовича Поля, видатну постать для нашого міста, який справедливо вважається засновником промислового видобутку залізних руд на Криворіжжі.

Дубова Балка відкрила «Нову Америку»

Ще здавна родючі криворізькі землі заохочували людей займатися землеробством, скотарством, рибальством, а багаті родовища залізних руд спонукали до промислового видобутку. Неодноразово тут працювали дослідники – академіки, професори, геологи, гірничі інженери тощо. Всі вони відзначали, що надра Кривбасу багаті на залізну руду, граніт, вапняк, мармур. Але далі наукових статей дослідження не зрушували з місця. Доленосний крок у промисловому видобутку руди зробив поміщик Верхньодніпровського повіту Олександр Миколайович Поль.

Олександр Поль народився у дворянській родині  підпоручика Миколи Івановича Поля та Ганни Павлівни Полетики, яка була праправнучкою сестри гетьмана Павла Полуботка. 20 серпня 1832 року у пари народився син Олександр, майбутній дослідник, археолог, краєзнавець, підприємець, меценат та громадський діяч.

Олександр Поль навчався у Катеринославі та в Полтаві, набував юридичних знань в естонському університеті, вільно говорив на шести іноземних мовах. По завершенню освіти Олександр Поль працював над введенням у нашому регіоні сільської та судової реформ. Але головним його захопленням стали історія, геологія, мінералогія та археологія.

Влітку 1866 року, коли Олександр Поль перебував у Кривому Розі, жителі селища Вечірній Кут показали йому велику печеру у Дубовій Балці, яку вони називали Гайдамацькою конюшнею, через те, що в ній одночасно могли перебувати кілька десятків людей із кіньми. На стінах печери було видно малюнки, виконані червоною фарбою, і предмети вжитку людей кам’яної доби. При вході до печери стояла споруда – то була давня плавильна піч.

Колись через Дубову Балку проходив Чумацький Шлях із західних районів України через Умань до Дніпра. За козацьких часів тут був зимівник, який згодом став селищем Вечірній Кут. Зараз цього селища вже немає. А Дубова Балка була одним з притулків запорозьких козаків.

На одній зі стін печери Олександр Поль помітив вихід на поверхню залізної руди з дуже високим умістом заліза. Він дуже зацікавився цим, і почав досліджувати місцевість. Знав би Олександр Поль тоді, що саме ця його прогулянка Дубовою Балкою та тамтешні знахідки стануть доленосними для нього, розбудять (ще й як!) промислове життя Кривого Рогу, місто, яке за часи Поля стали називати «Новою Америкою», та дадуть поштовх до розвитку всього нашого регіону.

Для розвитку залізного краю

Олександр Поль одразу зацікавився можливістю комерційних розробок залізної руди. На його прохання у 1872 році тут проводив дослідження відомий німецький гірничий інженер Лео Штрипельман, знайшовши поклади руди з вмістом заліза до 70%. Згодом на Криворіжжі працювали й інші фахівці. Розвідку залізної руди Поль проводив своїм коштом і витратив на це величезну на той час суму – понад 20 тисяч карбованців. Плани щодо розробки руди у Дубовій Балці у нього були «наполеонівські», тож у 1873 році Олександр Поль почав зводити там власну садибу, яка збереглася донині.

Олександр Поль розумів, що промисловий видобуток корисних копалин без належної логістики неможливий, тому став ініціатором будівництва Криворізької залізниці, яка з’єднувала Донбас із Кривим Рогом. Але здійснити цей проєкт йому не одразу вдалося. Перший потяг прокотився коліями залізниці тільки 18 травня 1884 року.

А для того, щоб довести вигідність видобутку знайденої ним руди, Олександрові Полю знадобилося цілих 15 років. Для гірничих розробок він викупив 20 тисяч десятин землі у поміщика Шмакова. А згодом, у 1881 році, Поль  із групою французьких підприємців заснував «Акціонерне товариство Криворізьких залізних руд» зі штаб-квартирою у Парижі. 

Це дало можливість відкрити у Дубовій Балці першу у басейні Саксаганську рудню. За рік з неї видобули 555 тисяч пудів руди. Ціна за пуд тоді становила 2 копійки. Вже наступного року 150 робітників рудника видобули 1 мільйон пудів залізної руди. На Криворіжжі розпочалася «залізна лихоманка».

Макет Саксаганського рудника кінця ХІХ ст. – першого на Криворіжжі

Про те, як під час неї у Кривбасі добували чорне золото, читайте у наших наступних статтях, які ми готуємо за матеріалами та у співпраці з Криворізьким історико-краєзнавчим музеєм.

Фото з Криворізького історіко-краєзнавчого музея та з відкритих джерел.