Категорія: Новини

Категорії
Новини

Здоров’я, як пріоритет

Наталія Ван Доеверен

Головне завдання – збереження здоров’я людей.Така мета стоїть перед новоствореним департаментом з охорони здоров’я, гігієни праці та благополуччя ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Які заходи планується впроваджувати у цехах підприємства для запобігання потенційним ризикам здоров’ю та самопочуттю працівників, а також на які робітничі фактори звертатиметься увага для створення безпечних умов праці розповідає директорка цього підрозділу Наталія Ван Доеверен.

– Наталіє Романівно, з якою метою створювався департамент зі здоров’я, гігієни праці та благополуччя, на що спрямовується головна увага фахівців?

– Питання збереження здоров’я працівників має важливе значення і є стратегічним на нашому підприємстві. Відтепер ми приділятимемо ще більше уваги гігієні праці та профілактиці професійних захворювань. «Люди мають повертатися з роботи живими і здоровими». Щось краще за цей відомий вислів важко вигадати. Саме тому на нашому підприємстві приділялася й приділяється велика увага збереженню здоров’я працівників. На це спрямовані і щорічні профілактичні огляди, які проводяться у нашому медичному центрі, консультації медиків, здійснюються діагностичні обстеження тощо. На підприємстві діє велика мережа здоровпунктів, які максимально наближені до місць роботи працівників.

За необхідності наші фельдшери оперативно надають допомогу, а також проводять передрейсові огляди, активно проводять профілактичну, роз’яснювальну роботу. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» багато років діє медичне страхування працівників з дуже широким спектром послуг.

Уся робота проводиться в рамках виконання наказів Міністерства охорони здоров’я України. В останні роки законодавство України та стандарти в частині профілактики професійних захворювань та гігієни праці на виробництві активно синхронізується з нормативними актами Європейського союзу. Зокрема ними передбачено впровадження на підприємствах країни системи оцінки ризиків впливу на здоров’я працівників, в тому числі канцерогенних хімічних факторів.

– Які кроки в цьому напрямку вже зроблені?

– Ми розпочали реалізувати пілотний проєкт щодо профілактики професійних захворювань працівників вальцетокарного цеху. Вже проведена величезна робота з оцінки ризиків для здоров’я працівників, пов’язаних із впливом шкідливих факторів виробничого середовища: хімічних речовин, шуму та вібрації на робочих місцях. Разом із колективом цеху розробляються заходи для мінімізації впливу на працівників шкідливих факторів виробничого середовища.

– Розкажіть про це детальніше.

– Подібна робота і раніше проводилася на підприємствах країни, але вона переважно була більш загальною, торкалася атестації робочих місць – заміру впливу шкідливих факторів – хімічних та фізичних. Отримані дані порівнювалися зі спеціальною шкалою та визначався рівень перевищення норми. Перевірку стану здоров’я, разом із впливом цих шкідливих факторів, працівники проходили раз на рік.

Зараз же до цього питання буде більш комплексний, персоналізований та проактивний підхід. Наприклад, є конкретний працівник, є система оцінки ризиків, шкала впливу шкідливих факторів. Оцінка впливу цих факторів здійснюватиметься вже з урахуванням конкретних антропологічних даних працівника: віку, зросту, ваги, стану здоров’я, соматичних, хронічних захворювань тощо.  

Припустимо, вплив шкідливих факторів на робочому місці за шкалою від 0 до 10 сягає позначки 6. На 25-річну людину, яка важить 85 кг, вплив шкідливих факторів буде іншим, ніж на працівника на тому ж робочому місці, якому 57 років і вага 125 кг. Звичайно, і дорожні карти лікувально-профілактичних заходів для мінімізації ризиків для цих працівників будуть відрізнятися.

Зараз на робочих місцях ми досліджуємо шкідливі хімічні фактори. По завершенню повномасштабної війни на підприємствах країни планується працювати і з фізичними факторами. Тобто, вже зараз на законодавчому рівні ми рухаємося в напрямку виконання тих стандартів, які діють у Євросоюзі.

– Які заходи може здійснити роботодавець для мінімізації впливу шкідливих факторів на працівників?

– Спектр заходів великий, він залежить від специфіки та умов виробництва. Наприклад, якщо ми говоримо про канцерогени, то це забезпечення працівників засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), контроль режиму їхнього використання, тобто, вчасної заміни. А також систематичне відвідування працівниками лазні, маркування шкідливих хімічних  речовин для того, щоб люди знали про їх наявність у певних місцях, аби мінімізувати перебування працівників у зоні шкідливого впливу. Додатковими заходами є зберігання хімічних речовин, використаного матеріалу у закритих контейнерах, щоб не було випаровування шкідливих речовин.

Поки що в режимі пілотного проєкту ми працюємо у вальцетокарному цеху, але найближчим часом плануємо розширити його дію і на інші підрозділи наших підприємств.

– Плани великі, вони потребують відповідного ресурсу?

– Звісно, у будь-якій справі велику роль відіграє команда, адже один у полі не воїн. Вже можу сказати, що на підприємстві працює потужна команда медиків та фахівців сектору гігієни праці. Ми однодумці у цьому питанні, а отже, маю надію, що всі наші проєкти будуть реалізовані.

Довідка:

Директорка департаменту зі здоров’я та гігієни праці ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталія Ван Доеверен працює в «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 2025 року. Вона закінчила Львівській медичний інститут та інтернатуру, тривалий час була оперуючою лікаркою-гінекологом.

Своє навчання Наталія Ван Доеверен продовжила в Академії державного управління при Президенті України, де здобула ступінь магістра.

Наталія працювала у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва, Міністерстві аграрної політики, була помічником голови Львівської обласної адміністрації, очолювала медичну службу Львівської обласної клінічної лікарні, український католицький шпиталь імені Андрія Шептицького, медичну клініку Червоного Хреста України, працювала національним консультантом з охорони здоров’я ЮНІСЕФ України. Автор численних наукових публікацій та статей з питань реформи охорони здоров’я, доктор медицини.

Категорії
Новини

З крана – все як на долоні

Ефективне рішення на дільниці виготовлення вогнетривких сумішей ремонтного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» дозволило позбутися небезпек у зоні роботи вантажопідйомних механізмів.

Ця дільниця РВ центрального департаменту з утримання та ремонтів виготовляє суміш, якою футерують сталерозливальні ковші конвертерного цеху, щоб захистити їх від шалено високої температури розплавленої сталі. Суміш складається з глини та кварциту з додаванням води. Її виготовляють за допомогою спеціальної установки. А ще виробництво суміші неможливе без електромостового крана.

«Наш кран розвантажує глину та кварцити, подає їх на установку, а потім переміщує та відвантажує конвертерникам готову продукцію, тобто вогнетривку суміш, – пояснює майстер дільниці Олександр Аніков. – Його вантажність досягає 10 тонн, але по факту кран транспортує до 6,5 тонн. Хоча й цього достатньо, щоб створити смертельну небезпеку для людей, що знаходяться у небезпечній зоні роботи крана. Роботою установки керують технологи, які також виконують стропальні роботи з закріплення вантажів. Машиністи кранів строго контролюють, щоб технолог не опинився у зонах смертельного ризику під час транспортування вантажів. Раніше у зоні роботи крана були території, які машиніст не міг бачити згори (сліпі зони – автор). І це була проблема».

Коли на дільницю замовляли новий підйомний кран, то керівництво дільниці разом з фахівцями з охорони праці проаналізували небезпеки, і придумали, як позбавитися сліпих зон, щоб машиністи кранів  могли бачити весь підкрановий простір. Разом з новим краном замовили просту й ефективну систему відеоогляду. Камеру встановили на конструкції крана, саме там, звідки все видно, а у кабіну машиніста додали монітор, на який надходить зображення з камери. Машиністка крана Софія Баранович працює у відділенні 7 років. Вона оцінила можливості відеосистеми.

«При виконанні робіт на старому крані були моменти, коли ти просто втрачаєш колегу-стропальника з поля зору, – згадує Софія. – Ситуації не з приємних, я вам скажу, хвилююча. Адже якщо продовжити рух крана, переміщення вантажу, або навіть грейфера (робочого органу крана), то це може створити смертельну небезпеку для колеги внизу, якого не бачиш. З новим краном простіше. Ось бачити, на моніторі все як на долоні, з висоти польоту. Якщо я бачу, що колега у небезпечній зоні, то зупиняю кран і подаю звуковий сигнал. Рух не починаю, поки він не залишить небезпечне місце. Працювати стало спокійніше і безпечніше».

Взагалі, дільниця справила позитивне враження: чистенько, грейфери, сировина в тюках, тара для відвантаження готової суміші – все рядочками.  А кварцит у ямах для зберігання – як рожеві хвильки у зменшеному масштабі. На підлозі нічого зайвого, маршрути пересування вільні, а значить ризики впасти з висоти власного зросту, найпоширеніші на підприємстві, мінімізовані. Це результати сумісної роботи працівників дільниці і відділу ЦДУР та КХВ департаменту з охорони праці та промислової безпеки. «Я не дуже давно працюю з цією дільницею, – говорить провідний інженер з охорони праці Євген Тарасов. – І взаємодіяти з ними дуже приємно. Керівництво дільниці на чолі з Павлом Лібом дбає про безпеку працівників, за що їм щира подяка. Тож робимо все від нас залежне, щоб допомагати їм зробити умови ще безпечнішими».    

Категорії
Новини

А!фішка на 17 та 18 січня

Театри

Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка

17 січня о 17:00 на розсуд глядачів пропонується вистава за мотивами повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом». Ця вистава занурює в атмосферу народного різдвяного свята і дарує надію на світле майбутнє. Самобутність, національний колорит, любов до рідної землі й людей України, неперевершений гумор і віра в щастя – ось про що ця вистава.

18 січня об 11:00 чекаємо вас на перегляд вистави-казки для маленьких глядачів «Корабель казок». Ані золото, ані діаманти, ані купа грошей не здатні замінити найдорожчого, що є в нашому житті –  вірної дружби. Саме вона і є найціннішим людським скарбом. Запрошуємо наших маленьких глядачів зануритися у захопливі пригоди пірата Джека, свинки Пеппи та багатьох інших героїв улюблених казок і допомогти їм знайти справжніх друзів.

18 січня о 16:00 пропонуємо переглянути виставу «Гуляй, село!». Це музична комедія за п’єсами С. Васильченка «На перші гулі» та М. Кропивницького «По ревізії». Ось і прийшло  кохання до красуні Олени та веселуна і бешкетника Тимоша. Молода кров грає, про побачення благає, та суворі і недовірливі батьки дівчину під замком тримають, наче самі молодими не були. Чи вдасться закоханим батьківський спротив подолати і нарешті зустрітися? А в цей час живе своїм життям сільська управа: пиячить і краде потихеньку, вправно хабарі збирає, бо «звичаї знає…». І так, «як належить», «врегульовує» сварку баби Риндички і солдатки Пріськи. Вам це ні про що не нагадує? 

 Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв

17 січня о 12:00 на глядача чекає музична вистава «Сонечко всередині». Ця історія розповідає про пошуки свого «Я» та про свободу. А раптом за межами коробки, де живуть маріонетки, є великий справжній світ?  Вони вже звикли існувати в бутафорській реальності та щодня виконувати свої ролі у виставі, яка безупинно повторюється. Проте серед маріонеток є П’єро, який помічає безмежне та справжнє життя – воно вирує за театральними стінами. Герой протестує проти своєї ролі та принижень, яких завдає йому та його друзям лялькар. Хто він, лялькар? Куди він нас веде? І ось вже з’являється нестримне бажання вирватися у справжній живий світ з запланованого сюжету – обрізати нитки. Та чи хочуть інші ляльки того ж?

17 січня о 17:00 запрошуємо на музичну казку «Омріяні зорі». Це подорож, яка присвячена пошуку сенсу життя, любові, дружби та важливих людських цінностей. Це роздуми про дорослий світ та необхідність збереження дитячої щирості в душі. Про важливість справжньої дружби, яка ґрунтується на взаємній довірі, турботі та відповідальності. А також про відповідальність за тих, кого ми «приручили».

 
Криворізький міський театр ляльок

17-18 січня об 11:00 пропонуємо переглянути веселу, пригодницьку виставу-історію «Пригоди папуги Пако».

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

17 січня о 12:00 запрошуємо на лекцію «Усмішка Джоконди, або Гумор і сатира криворізьких літераторок за 100 років». Про що говоритимемо:  як сміялися й іронізували криворізькі авторки протягом століття, гумор як спосіб пережити епохи, кризи й зміни, сатира, що викриває, лікує і залишає по собі післясмак. Тепла атмосфера, чай, розмови про літературу й тонку усмішку криворізької культури забезпечені. Місце збору: Teahouse на Поштовому. Реєстрація: 0982556455.

Категорії
Новини

Криворізьке залізо Прометея

Цього року ми відзначаємо 145-річчя з початку промислового видобутку руди на Криворіжжі. Але історичні факти доводять, що про неї знали і використовували її ще в епоху античності, коли криворізькі землі входили до території Давньої Скіфії. Звідси руда та залізо постачалося до Ольвії та Еллади.

Чи правда те, що Прометей за наказом Зевса був прикований до скелі залізними ланцюгами, зробленими з Криворізької руди? Чи дійсно у 1400-х роках на наших землях вперше знайшов руду грузинський царевич Олександр? Та які племена за часів античності користувалися нашою багатою на руду землею? – відповіді на ці запитання ми дізнавалися у фахівців Криворізького історико-краєзнавчого музею. «Металург» продовжує розповідати про історію видобутку руди на Криворіжжі.

«Питання про можливість використання у давнину місцевої сировини для отримання заліза багато разів підіймалося істориками та геологами. І підтвердженням багатьох гіпотез цього були різноманітні археологічні знахідки, – розповідає Олександр Мельник, старший науковий співробітник Криворізького історико-краєзнавчого музею. – Так, наприклад, археолог Борис Граков вважав, що залізну руду тут добували ще у скіфський період. А про історичні видобутки сировини з великих ям говорив геолог Станіслав Конткевич у своїй статті «Геологічний опис околиць Кривого Рогу Херсонської губернії», яку він написав після дослідження околиць містечка Кривий Ріг» у 1878-1879 роках. Він вважав, що скіфське залізо, яке згадує Есхіл у трагедії «Прометей закутий», походить саме з Криворіжжя».

Про те, що криворізькі руди використовувалися у скіфський час – 5-4 століття до нашої ери – говорили й відомі вчені-геологи Йосип Танатар, Едуард Фукс, Василь Бідзіля, Сергій Паньков. Версії різних науковців у своїй книжці «Криворізький басейн і його залізні руди», що вийшла у 1900 році, узагальнив вчений Павло Рубін. Є відомості, що в ті часи тут були давні копальні та плавильні печі. На жаль, наразі вони не збереглися, адже у місцях виходу руди на поверхню були розроблені кар’єри. 

Одними з перших виплавку заліза у Червоній та Дубовій балках Кривого Рогу розпочали кіммерійці у VIІІ–VIІ століттях до нашої ери. Про це свідчить кам’яна стела з кургану Царева могила. Там зображений воїн з кіммерійським кинджалом.

Видобутком руди та виробництвом металів за часів античності на наших землях  займалися скіфи, сармати, готи, гуни. Експорт залізної руди з території Криворіжжя до Ольвії здійснювався в амфорах. Такі амфори були знайдені на наших землях у поселеннях черняхівської культури.

Про те, що територія Кривого Рогу була знана, як родовище багатьох корисних копалин, розповідає і ще одна старовинна легенда. В ній говориться, що у 16 столітті на території зливання річок Саксагань і Інгулець залізну руду вперше знайшов грузинський царевич Олександр. Ця легенда не підтверджується фактами, але вона спонукала перших дослідників Криворіжжя до вивчення надр нашого регіону.

Надихнувшись цією історією, у долину річок у 1773 році прибув академік та дослідник Йоган Гюльденштейдт. Він вивчав та досліджував геологію Криворізького басейну, описав ознаки того, що тут щось може бути. Проте, залізну руду він не знайшов. 

Це вдалося зробити у 1781 році академіку Василю Зуєву. Він подорожував нашими містами і у своїй книзі написав, що знайшов «залізний шифер». Василь Зуєв був першим з дослідників, хто документально підтвердив існування залізної руди на Криворіжжі.

Покладами криворізької руди тоді вже зацікавилися на державному рівні. Під головуванням професора Михайла Лєванова до Кривого Рогу приїхала експедиція, яка складалася зі 100 учасників. Для дослідження руди ними було організовано та побудовано дві шахти. Але згодом шахти затопило водою, через що експедиція була визнана безперспективною.

З того часу чимало науковців досліджували нашу територію та публікували статті про це. Але вони лише поверхнево торкалися питань геології та наявності корисних копалень. Так було до 1866 року, коли до Криворіжжя приїхав Верхньодніпровський поміщик Олександр Поль. Влітку, з археологічною метою оглядаючи балку Велика Дубова, він звернув увагу на великі поклади залізної руди і зацікавився можливістю їхньої комерційної розробки. Як це рішення сприяло масштабному дослідженню корисних копалин та внесенню інвестицій у їхню розробку, чи  вплинуло все це на промислове життя нашого міста? Про це у наступних випусках «Металургу».

Фото з експозиції Криворізького історико-краєзнавчого музею та з відкритих джерел.

Категорії
Новини

Крутий гайкокрут

Підрядна організація, яка виконує великий обсяг робіт для рудозбагачувальної фабрики № 2 гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг», придбала сучасне устаткування для безпечнішого та якіснішого виконання однієї зі своїх основних виробничих операцій.

Перед збагаченням залізної руди на рудозбагачувальних фабриках, її подрібнюють у кульових млинах. Як розповів начальник РЗФ-2 Сергій Гіль, на фабриці одночасно задіяно 20 млинів. Це гігантські сталеві циліндри діаметром 4,5 метри та довжиною деякі 5 м, а інші  навіть 6 м. У кожен з них завантажується 120-140 тонн сталевих куль діаметром до 120 мм кожна. Млин крутиться, кулі подрібнюють руду. А щоб стінки млина не розбилися зсередини, їх футерують захисними бронями, які прикріплюють за допомогою болтових з’єднань. Броні також зношуються, тому потребують заміни. Міняють броні підрядники з «Криворізького гірничо-металургійного консорціуму (КГМК)».

«Заміну броней ми виконуємо на спеціальних стендах, – розповідає заступник керівника виробничого департаменту КГМК Володимир Нікітін. – Для футерування барабана млина використовується 240 броней і ще 92 броні для торцевих стінок. Тож для заміни нашим працівникам доводиться спочатку розкрутити 332 болтових з’єднання, а потім знов їх закрутити для встановлення нових броней. Це непросто, адже за виробничими умовами затиснути кожну гайку треба з силою 3125 Ньютонів на метр. Якими б дужими не були наші хлопці, але за допомогою лише ключа це жодному не під силу. Тож раніше застосовували або ключ та кувалду, або неповороткий та габаритний механізм-гайкокрут вагою більш ніж пів тонни, застосування якого не було безпечним на сто відсотків. Та й удари кувалдою могли призвести до відскоку уламків заліза, або промахів з усіма неприємними наслідками».

За словами бригадира з ремонту млинів КГМК Петра Кузнєцова, відкрутити більш ніж 300 гайок діаметром 65 мм, та ще й затиснутих з величезною силою було дуже складним завданням. Керівництво КГМК ухвалило рішення придбати сучасний гайкокрут вартістю близько півмільйона гривень.

«Для роботи старого гайкокрута треба було 4-5 працівників, – говорить бригадир Кузнєцов. – При цьому застосовувалися електромостові крани, що додавало ризиків. Нещодавно ми отримали новий гайкокрут, і стало значно безпечніше. Не скажу, що зараз замінити броні – це легко, але переваги ми вже відчули. Інструмент важить всього 14 кг, а це не пів тонни. Це електричний інструмент, для роботи з яким достатньо двох працівників і не потрібно жодних вантажопідйомних механізмів. Зусилля з яким закручуються гайки, виставляються заздалегідь. А затяжки болтових з’єднань з заданою силою виключають додаткові роботи у процесі експлуатації млина, які доводилося виконувати раніше, наприклад докручування недостатньо закручених гайок. Тобто наша робота стала простішою, швидшою, якіснішою, а головне – безпечнішою».

Новий гайкокрут було придбано за ініціативи директора КГМК Валерія Греська. Тут же, на майданчику для ремонту млинів встановлено інформаційні дошки, на яких наочно показаний алгоритм роботи з інструментом, зазначені ризики та способи, за допомогою яких можна запобігти травмуванню. Перед застосуванням нового пристрою всі, хто зараз з ним працюють, пройшли навчання, яке провели представники компанії-виробника гайкокрута. А якщо щось і забулося, можна зробити два кроки до дошки, подивитися і згадати. А виготовила інструмент знана у цій галузі німецька компанія, точніше її польський підрозділ.

«Я як керівник цеху відповідаю не лише за безпеку власного персоналу, а ще й за безпеку підрядників, які у нас працюють. Тож відповідальних підрядників, які виконують вимоги з ОП та вкладають кошти й зусилля у безпеку людей, ми надзвичайно  цінуємо, бо життя й здоров’я людей безцінне. І немає різниці – це наш персонал чи працівники підрядної організації », – підсумував Сергій Гіль.

Категорії
Новини

Сніг, лід та ризики

Снігові замети та морози значно ускладнили транспортний рух, створюючи додаткові ризики для водіїв та пішоходів. Фахівці з безпеки руху на автотранспорті «АрселорМіттал Кривий Ріг» закликають працівників наших підприємств та підрядних організацій бути особливо обережними на автошляхах та радять як уникнути дорожньо-транспортних пригод і травмувань, адже складні погодні умови прогнозуються й надалі.

Головний ревізор з безпеки руху на автотранспорті Валерій Задорожний впевнено керує автомобілем, але їде повільніше, ніж зазвичай. Слизькі навіть за умови посипки засніжені дороги змушують бути уважнішими за кермом та ретельно дотримуватися швидкісного режиму. На дорогах нашого підприємства він становить 50 км на годину, але ожеледиця змушує кермувальників знижувати і цю швидкість, особливо перед поворотами та на проблемних ділянках.

«При снігопаді, ожеледиці, поганій видимості навіть досвідчені водії стикаються з підвищеним ризиком аварій, тому ми вкотре нагадуємо водіям про складні дорожні умови, дотримання безпечної швидкості, дистанції та розрахунку гальмівного шляху, – говорить Валерій Задорожний. – Особливо обережними водіям треба бути в темний час доби, коли зустрічні фари можуть засліплювати, а різке гальмування спровокувати ланцюгову аварію. Подвійна увага потрібна і при перетинанні перехресть на дорогах міста, коли під час відключення електроенергії не працюють світлофори. Не забувайте вмикати ближнє світло фар. Це дозволить краще позначити транспортний засіб на дорозі. І ще порада водіям – при спуску дорогою, для зниження швидкості, іноді в першу чергу використовуйте знижену передачу, а потім вже гальма».

Задля безпеки водіям обов’язково потрібно дотримуватися основних правил безаварійної їзди. Серед них перевірка тиску у шинах, стану зимової гуми, щоб вона не була «лисою», технічної справності автомобіля, наявність омивача. Важливий ретельний прогрів авто перед поїздкою, плавне гальмування й перестроювання, уникнення агресивного розгону вгору та різких маневрів. Фахівці радять контролювати дзеркала, частіше поглядати назад, аби уникнути удару від тих водіїв, які не встигли зреагувати на ситуацію. Варто пам’ятати, що шипована гума допомагає тільки тому авто, на якому вона встановлена, а не тим, хто їде позаду. Тому водіям слід бути уважнішими і у цьому моменті. 

І ще один нюанс, перед тим, як затягти пасок безпеки, зніміть верхній одяг. Це забезпечить правильну фіксацію паска.

«Учасниками дорожнього руху є не тільки водії, а й пішоходи, яким теж треба бути уважними за умов ожеледиці, поганої видимості, їм важливо правильно оцінювати дорожню обстановку, – акцентує Сергій Прокопенко, начальник відділу безпеки руху на транспорті. – Територією «АрселорМіттал Кривий Ріг» працівники та підрядники нашого підприємства обов’язково мають рухатися тільки встановленими маршрутами слідування. Важливо, щоб люди перетинали дорогу тільки пішохідними переходами, а не зненацька з’являлися перед автомобілями, аби «зрізати» шлях. Треба зважати на те, що гальмівний шлях транспортних засобів під час ожеледиці значно довший. Також при поганій видимості водій може не помітити людину. Особливо це актуально у темний час доби. Помітними на вулицях пішоходів зроблять світловідбивні елементи на одязі, сумках, або ліхтарики у руках, в тому числі і з «мобілок», щоб водії вас бачили. До речі, підсвічувати собі дорогу гаджетами під час руху темними вулицями – це найкраще їх застосування пішоходами. Якщо при ходьбі у хуртовину і мороз вся увага людини зосереджена в екран гаджета, та ще й навушники надіті, ви просто можете не помітити небезпеки».

І ще одне прохання до водіїв нашого підприємства, не залишайте свої автомобілі біля стели «Переможемо разом», між прохідними №№ 1 та 3. По-перше, паркування там заборонене, по-друге, через залишені авто важко прибирати сніг на цій ділянці. Також це може привезти до аварійної ситуації, адже поряд спуск з моста, дорога знаходиться під нахилом. Як би її не посипали при ожеледиці, є ризик, що може занести авто, яке з’їжджає з мосту, а внизу стоять ваші автомобілі.

Дотримуйтесь правил дорожнього руху і під час снігопадів та ожеледиці, і за гарної теплої погоди. Бережіть себе і оточуючих!