На території коксохімічного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» пройшов захід з озеленення території.
Трудовий десант коксохіміків очолив директор коксохімічного виробництва Микола Галушкін: «Важко сказати, хто був ініціатором ідеї висадки дерев, мабуть, це було колективне рішення. Взяти участь у заході ми запросили колег з інших департаментів, і я вдячний керівництву енергетичного департаменту на чолі з Сергієм Пархоменком, директору прокатного департаментуОлександрові Ткаленку та іншим помічникам, які приєдналися до нас сьогодні. Вочевидь, коксохіміки впоралися б і самі, але ж атмосфера спорідненості між підрозділами – це чудово. Я вже уявляю, як оці кущики калини – символу нашої України – приймуться, зарясніють білосніжними квітами, а потім вкриються яскравими ягодами. Буде дуже гарно».
Разом з калиною організатори підібрали рослини ще кількох видів, які безумовно прикрасять суворі виробничі пейзажі.
«Тамарикси, дикі сливи та сакури будуть дуже класно виглядати на нашому КХВ. А ще – бобовник. Назва не дуже романтична, але квітнуть ці дерева дуже гарно, повірте, – усміхається майстриня управління КХВ Марія Мелецька. – Всі ці види гарні, різноманітні, квітнуть в різний час. Вони гармонійно доповнюватимуть одне одного. А до цього ми вже встигли висадити кущі лаванди, гібіскуси різних видів, декоративні верби. Залишилося посадити ще кілька кущів хвойника. На роботі ми проводимо багато часу свого життя і маємо зробити наше оточення яскравішим, гарнішим. Це позитивно впливає на емоційний стан».
Частину саджанців посадили біля композиції з «Золотими правилами з охорони праці» зі словами «Believe in zero» , що встановлена біля входу та в’їзду до промислової зони КХВ. Саме цим шляхом більшість коксохіміків рухаються до своїх цехів. І коли саджанці забуяють зеленню та квітами, це буде додатковим нагадуванням людям, що життя чудове, попри все, що його треба берегти, і що нуль нещасних випадків можливий.
Вони зголодніли та вийшли на полювання. Мова про кліщів, цих маленьких, але дуже небезпечних павукоподібних тварин, які харчуються кров’ю людей та тварин і є розповсюджувачами низки небезпечних хвороб. Про те, коли кліщі найбільш активні та як убезпечити себе від них, розповідає начальниця медичного центру «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталія Гардань.
Пригріло сонечко, ви гуляєте на подвір’ї, ходите парком, виїхали за місто або пораєтесь на дачі. Око радує свіжа зелена трава та перші весняні квіти. Ви походили по цій траві, провели руками по квітучих чагарниках, зробили запашний букет, принесли додому. Знімаєте одяг і… бачите маленьку цятку. Це кліщ, який міцно вчепився у вашу шкіру. Звідки? Для них же ще рано, бо й тепла особливого не було.
«Останніми роками кліщі прокидаються, коли температура на вулиці досягає лише п’яти градусів тепла. Тож кліщі зараз вже дуже активні, а сезон полювання вони продовжуватимуть до наступних холодів, аж до листопада. А це значить, що нам треба бути обережними не лише у травневі свята, а маже цілий рік, – говорить Наталія Гардань. – Щороку з укусами кліщів до закладів охорони здоров’я України звертаються близько 20 тисяч людей. А звертатися треба обов’язково, адже кліщі несуть за собою бореліоз, ерліхіоз, анаплазмос, туляремі, енцефаліт – все це назви дуже небезпечних хвороб».
Маленькі вампіри живуть поряд з нами. Вони сидять на кінчиках нестриженої трави або кущах, полюбляють бути у тіні. Виставивши передні лапки вони чекають на теплокровну істоту, і варто вам зачепити рослину, миттєво чіпляються за одяг, щоб з нього потрапити на тіло. На цей шлях їм потрібно не менше 30 хвилин. Ось чому лікарі радять надягати на прогулянку одяг, бажано ще й світлий, щоб кліщів було видно одразу. Крім того, одежа ще й має бути з комірцем та рукавами з манжетами. А брюки – щільно заправлені у чоботи або шкарпетки. На голову бажано надіти кепку, капюшон або косинку. Все це – додаткові бар’єри на шляху кліща. Дома треба ретельно перевірити одяг, бо кліщі є чемпіонами гри у схованку.
А щоб захист був якіснішим, варто ще й побризкатися дієвим засобом-репелентом. Тут вам допоможуть спеціальні хімічні аерозолі, які є у аптеках. Про екологічні засоби у цьому випадку забудьте, адже ефірні олії, наприклад, евкаліпту, м’яти або гвоздики, які з успіхом відлякують мух та комарів, проти голодних кліщів безсилі.
people looking at wood tick embedded in human skin
«Варто пам’ятати, що на тілі людини кліщ може триматися протягом 12 діб, – продовжує Наталія Гардань. – А якщо він вас вже укусив, на цьому місці з’являються свербіж, почервоніння, припухлість. А кліщ від вашої крові збільшується в розмірах. В таких випадках до лікаря звертатися треба обов’язково! Кліща можна видалити і самостійно. Обгорніть пальці марлевою серветкою та витягайте непроханого гостя пінцетом або петлею з нитки. Кліща важливо видалити повністю, разом з хоботком. Тому витягайте його повільно, без ривків. Ранку змастіть антисептиком. Навіть якщо ви видалили кліща, похід до лікаря не варто відкладати. А щоб не йти до нього з пустими руками, візьміть кліща з собою за компанію, для лабораторних аналізів. Для цього помістіть кліща у якусь чисту посудину. А постраждалому треба буде здати кров на аналіз та пройти курс лікування, який призначить лікар.
З сумом повідомляємо, що сьогодні, внаслідок російської дронової атаки, загинув працівник ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Ще вісім наших колег зазнали поранень, з яких трьох госпіталізовано.
Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким загиблого. Це важка втрата для всього нашого колективу.
Компанія надасть необхідну підтримку родині загиблого та постраждалим працівникам.
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» висловлює рішучий протест проти бомбардувань цивільної інфраструктури країною-агресором, від яких гинуть цивільне населення й наші колеги.
У Всесвітній день охорони праці працівники, топменеджери «АрселорМіттал Кривий Ріг» та представники ПО ПМГУ нашого підприємства поклали квіти до Монументу смертельно травмованих працівників. Хвилиною мовчання вони вшанували пам’ять усіх загиблих на виробництві та тих, хто загинув під час війни.
Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок саме від Дня пам’яті полеглих на роботі працівників. Сьогодні цей день є нагадуванням суспільству і кожній людині про дотримання правил охорони праці, турботу про власну безпеку та небайдужість до безпечної роботи тих, хто працює поруч.
Про це на мітингу наголосили заступник генерального директора з охорони праці та промислової безпеки Євген Шидловський, і голова первинної організації ПМГУ України Наталя Маринюк. Вони відзначили, що наше життя – це головна цінність. Зараз, під час війни, коли люди гинуть не тільки на полі бою, захищаючи нашу країну, а і у містах, селах, на своїх робочих місцях через ракетно-дронові атаки ворога, ми не маємо права послабляти увагу до виробничої безпеки. Тож наше завдання – це дбати про себе, вірити в нульовий травматизм та досягати цієї цілі. Тим більше, що ми знаємо як це робити та доводили це на практиці – протягом минулого 2025 року у нас не було жодного нещасного випадку зі смертельними наслідками.
Ми вшановуємо загиблих, бережемо себе, дбаємо одне про одного та дотримуємося усіх правил охорони праці, від яких залежить наше життя!
Так казали наші батьки і мали рацію, адже здоров’я – це найважливіша цінність для людини. По справжньому цінувати добре самопочуття, енергійність та бадьорість ми можемо тільки захворівши. А ось тут – Стоп! Щоб ніколи не доводити себе до цього стану та завжди залишатися сповненим життєвих сил треба завчасно піклуватися про свій організм і психологічний стан. Як це краще зробити в наш нелегкий військовий час і йшла розмова під час вже четвертого фестивалю «Про здоров’я», який організували департамент з комунікацій разом з медичним центром «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Я йшла сюди, дізнавшись від сусідки, що тут безкоштовно можна буде пройти фізіопроцедури, які у платних клініках коштують чималих грошей. А тут виявилося так багато цікавого, що я надовго затрималася. Такі незвичні гості, такі актуальні теми! Я жодного разу не була на подібних заходах. Люди, це ж так корисно! Жоден інтернет тобі про таке не розкаже», – поділилася враженням від заходу мешканка міста Людмила Деркач.
А послухати на фестивалі було про що. До Палацу культури металургів, де проходив фестиваль, з’їхалися багато експертів з різних напрямків здоров’я.
Серед спеціально запрошених гостей була Дар’я Шапошник-Домінська, кандидатка психологічних наук, спеціалістка з кетамін-асистованої психотерапії, гіпнотерапевтка та клінічна психологиня. Вона провела семінар з психологічної гігієни та методів самодопомоги, розповіла, як шукати допомогу назовні та відчувати, що ти не один. Психологиня надала ряд корисних практик, в тому числі і дихальних, провела сеанс медитації.
«У нашому центрі ЕКСПІО ми працюємо з викликами воєнного стану. Це дипресії, посттравматичний розлад (ПТСР) та інші психологічні розлади, адже зараз багато людей переживають травмуючі події, отримують негативні емоції, мають важкі думки та спогади. Ми використовуємо різні методи допомоги людям та закликаємо усіх, хто потребує допомоги, не залишатися сам на сам зі своїми проблемами, а звертатися по допомогу. Вона дієва, про це, можуть розповісти військовослужбовці та іхні родини, які пройшли у нас курс відновлення», – зазначила психологиня.
Тему здоров’я підхопила Наталія Гардань, начальниця медичного центру «АрселорМіттал Кривий Ріг». Вона розповіла про результати цікавого експерименту, який для працівників наших підприємств проводився разом зі страховою компанією «Країна». Напередодні фестивалю бажаючим було запропоновано здати аналіз крові на визначення вітаміну D. Після того, як учасники отримали результати аналізу, медикиня розповіла про те, скільки цього вітаміну має бути в організмі, навіщо він і до чого може привести брак вітаміну. Також Наталія Гардань розповіла про значення інших вітамінів та мінералів у нашому організмі, та використання БАДів.
Турбувались про себе та близьких
Велику програму в межах просвітницької ініціативи «Не на паузі» представила на фестивалі Всеукраїнська жіноча еврейська організація «Проєкт Кешер». Вона об’єднала фахівців різних напрямів задля підвищення обізнаності у питаннях жіночого здоров’я.
У рамках проєкту з лекцією «Психологічна підтримка жінки в період менопаузи» виступила психологиня, психотерапевтка кататимно-імагінативної психотерапії та клінічна психологиня Катерина Горбенко. Учасниці заходу змогли глибше зрозуміти усі процеси, які відбуваються з жінками у цей період. Жінки отримали слушні поради від спеціалістки та розвіяли стереотипи щодо свого стану у період гормональних змін.
Лекцію «Свобода від циклів: нові можливості вашого тіла», присвячену важливим змінам у житті жінки та підходам до їх розуміння та прийняття, учасникам фестивалю запропонувала пані Наталя Вавіліна-Янченко, акушерка-гінекологиня вищої категорії, гінекологиня-ендикринологиня з 25-річним досвідом, магістрантка кафедри практичної та вікової психології КДПУ. Вона надала слушні поради, як жінкам залишатися здоровими, ресурсними та жити у гармонії з собою.
Лікарка-дерматологиня і засновниця кабінету дерматології та косметології Алла Рябінкіна підняла питання меланоми. Учасникам фестивалю вона розповідала про родимки, на практиці навчила розрізняти, з якими можна «товаришувати», а з якими треба негайно звертатися до лікаря. Також лікарка провела базову діагностику бажаючим та надала індивідуальні поради.
Серед спікерок фестивалю була Тетяна Васильченко, начальниця служби здоровпунктів медичного центру «АрселорМіттал Кривий Ріг». Вона провела майстер-клас з допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях. Учасники розбиралися, як правильно діяти у критичних ситуаціях, коли рахунок йде на секунди, як розпізнавати небезпечні стани та відпрацювати базові алгоритми допомоги.
Арттерапевтичну практику для психологічного розвантаження запропонувала учасникам фестивалю Дар’я Гаркава, психологиня громадського центру «Аваліст». Вона запропонувала практики, які допомагають краще підтримувати своє психологічне здоров’я у повсякденному житті, дала поради, як краще відновлювати свої сили. Найбільш приємною була практична частина тренінгу, коли учасники забарвлювали фарбами гіпсові серця та таким чином психологічно розвантажувалися. Окрім того Дар’я провела цікаві активності для дітей «Грай. Рухайся. Радій!».
Спікерами фестивалю також стали Маргарита Мішукова, практична психологиня нашого підприємства, яка навчила учасників фестивалю тримати агресію під контролем, та Олег Ярошенко. Він колишній працівник «АрселорМіттал Кривий Ріг», а зараз – практичний психолог з багатим досвідом роботи з військовими ветеранами та постраждалими від війни цивільними.
Детальніше про учасників фестивалю, їхні теми та слушні поради від фахівців ми надамо у наступних випусках газети «Металург», тож слідкуйте за нашими публікаціями.
Протягом фестивалю «Про здоров’я» у фоє ПК металургів працювала медична зона з безкоштовними фізіотерапевтичними процедурами від медичного центру «АрселорМіттал Кривий Ріг». А представники молодіжної спільноті підприємства «3Dільниця» підготували для дітлахів велику розважальну програму з цікавими майстер-класами та інтерактивностями.
«Було дуже цікаво та корисно, я отримала велике задоволення від почутого, – сказала учасниця фестивалю, мешканка міста Світлана Степанова. – Особливо мені сподобалася тема про вітамін D, оскільки вона зараз дуже актуальна для багатьох з нас. Також корисним став тренінг з надання першої допомоги. Зараз у нас час такий, що треба вміти це робити і завжди бути готовими до критичних ситуацій». «Усі теми, які піднімалися тут, корисні для життя, а спікери подавали інформацію дуже цікаво, – говорить Іван Заєць, технік конвертерного цеху. – Я усіх слухав уважно. Втім, я і можу поділитися деякими психологічними практиками, які допомагають саме мені. У важких, стресових ситуаціях допомагають дихальні практики. До речі, про них сьогодні багато йшлося на фестивалі. Також треба перемикати свою увагу на щось інше, згадувати про гарне, приємне та, головне – не втрачати оптимізму, адже усе погане проходить. З нами залишається тільки позитив».
Серед найвидовищніших заходів Тижня охорони праці завжди були змагання команд загальнооб’єктової добровільної пожежної дружини «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Цьогорічна зустріч добровільних пожежників, організована відділом пожежної безпеки підприємства, не стала винятком. І перш ніж показати вміння гасити вогонь та долати перешкоди, команди мали продемонструвати свої знання у царині пожежної безпеки. Найкраще випробування теорією пройшла команда відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху. Друге місце посіли прокатники, а третьою стала команда кисневого виробництва.
А найбільш видовищні події конкурсу відбулися на тренувальному майданчику Державної пожежно-рятувальної частини № 10. Змінний майстер з логістичного забезпечення ВБРС конвертерного цеху В’ячеслав Семенов вперше брав участь у змаганнях, тож вражень отримав чимало.
«Мені, як новачку, поки що не довірили гасити пожежу чи долати перешкоди. Сьогодні я просто пробіг стометрівку та передав естафету колезі. Але дух командної боротьби, адреналін я відчув. Нам треба бути у формі, вміти діяти у екстремальних ситуаціях, адже на території нашого відділення вистачає місць з підвищеною пожежною небезпекою. І я сьогодні отримав корисний досвід, наприклад навчився з’єднувати пожежні рукави».
З’єднання рукавів та гасіння умовного займання у вигляді спеціальної мішені – то був заключний етап змагань. А почали практику з пожежної естафети. Після «стометрівки», яку біг наш новий знайомий В’ячеслав Семенов, був етап з подоланням височенного дерев’яного щита, а потім учасники команд показали вміння тримати рівновагу, долаючи специфічну перешкоду. Фінальним завданням треба було якомога швидше загасити вогонь вогнегасником. Загальнокомандну перемогу здобули ті, хто найшвидше пройшов всі чотири етапи. І це була четвірка з кисневого виробництва. Другий час показала команда шахтоуправління. Третіми фінішували конвертерники.
Інтрига зберігалася до останнього етапу змагань, а саме до бойового розгортання. Це динамічне видовище: п’ятеро учасників чимдуж мчать зі старту до пожежних рукавів, що під’єднані до пожежної машини. Елементи рукавів роз’єднані, і командам треба швидко їх скласти. Потім вже зі складеними рукавами пожежники-добровольці мчали на позицію, звідки необхідно було струменем води вцілити у спеціальну мішень.
Найшвидшими та найвлучнішими виявилися коксохіміки, але не дуже вдалий виступ на попередніх етапах не дозволив їм вибороти високе місце. КХВ – п’яті у загальному заліку. Команда Ливарно-механічного заводу стала шостою у розгортанні та посіла шосте місце у підсумку, тут все логічно. П’яте місце на заключному етапі і четверте загалом – у команди кисневого виробництва. Третє місце у розгортанні дозволило команді ШУ посісти ще й третє місце у підсумку. За перемогу у змаганнях відчайдушно боролися працівники ВБРС, але четверте місце на фінальному етапі відсунуло їх на другу загальнокомандну позицію. А другими у розгортанні стали прокатники, що зробило їх переможцями змагань.
Сергій Царенко, старший змінний майстер коксового цеху № 1: «Для нас, коксохіміків, такі конкурси дуже актуальні. На нашому виробництві багато пожежонебезпечних місць та процесів, тому регулярно проводяться навчальні тренування. У нашій команді – працівники з коксового цеху, цехів вловлювання та сіркоочищення. Вони мають справу з газопроводами, коксовими батареями та іншим небезпечним устаткуванням, з горючими матеріалами. Ми завжди маємо бути у формі, особливо зараз, коли літають шахеди та ракети, і такі конкурси дають змогу тримати потрібну форму».
Роман Кривохатько, начальник 29 Державної пожежно-рятувальної частини: «Ми захищаємо від вогню та інших стихійних лих ваше металургійне виробництво, шахтоуправіння, гірничий департамент. Рятувальники наполегливо тренуються, і коли ми отримуємо сигнал про займання, то дуже швидко опиняємося на місці. Але дуже швидко все одно ж не миттєво. І отут надія саме на оцих працівників, які вже в цехах. Саме вони зможуть миттєво попередити людей, почати гасіння первинними засобами, а ще, що для нас також надзвичайно важливо, миттєво надати необхідну інформацію».
Щиро вітаємо переможців, призерів, всіх учасників, адже як зазначив начальник управління промислової безпеки Сергій Мельник, сьогодні переможених не було, бо кожен отримав дуже цінний досвід, і добре було б, аби він ніколи не згодився.
