Позначка: гірничий департамент

Категорії
Новини

В AMKR Telegram Bot  відкрилася сторінка «Медичний центр»

Нова сторінка у чат-боті підприємства має стати віртуальним помічником для кожного з працівників, щоб можна було швидко та зручно знаходити потрібну інформацію щодо послуг медичного центру.

З цього тижня вже не треба шукати та вносити до свого списку контактів у смартфоні потрібний телефон, щоб, наприклад, записатися на флюорографію, пройти лікарсько-консультативну комісію, викликати «швидку» підприємства або дізнатися про часи прийому того чи іншого лікаря. Відтепер уся медична інформація є чат-боті «АрселорМіттал Кривий Ріг» у Телеграм.

«Ідея створити таку сторінку виникла давно, і ми ретельно над нею працювали. Ми постаралися зробити усе, щоб вона стала справжнім помічником для робітників у різноманітних медичних питаннях або у критичних ситуаціях, коли треба діяти негайно, а не витрачати купу часу на пошук потрібного телефону», – зазначила Тетяна Васильченко, начальник служби здоровпунктів медичного центру ПП «Стіл Сервіс».

Тисніть потрібне

Відтепер (за потреби) у головному меню чат-бота слід шукати сторінку «Медичний центр». В ній є чотири «кнопки»: «Поліклініка металургійного виробництва», «Поліклініка гірничого департаменту», «Служба здоровпунктів медичного центру», «Загальна інформація».

Поліклініки

У розділах двох поліклінік знаходяться номери телефонів для запису на флюорографічне обстеження, реєстрації на прийом до терапевта, в тому числі і для отримання висновку ЛКК, запису на платні послуги. Також зазначені години прийому заявок.

Здоровпункти

У розділі «Служба здоровпунктів медичного центру» ви знайдете опції з контактними номерами усіх здоровпунктів  підприємства, дізнаєтеся про алгоритм виклику швидкої допомоги медичного центру нашого підприємства.

Зверніть увагу, уся ця інформація знаходиться у спеціальних вкладеннях. Це дозволяє користувачам отримати більш детальну інформацію, переглянути чітке описання усіх процесів.

Загальна інформація

Тут можна знайти часи прийому головного лікаря медцентру з особистих питань та дізнатися, де знаходиться «скринька довіри та пропозицій» з надання медичних послуг (щоб написати свої пропозиції).

Також є два розділи, в яких можна дізнатися про дату вашого останнього профілактичного та флюорографічного оглядів (щоправда, зараз ці вкладки ще доопрацьовуються, в них вноситься необхідна інформація).

Наталія Гардань, головний лікар медичного центру ПП «Стіл Сервіс»:

«Чат-бот створений для зручності працівників. Але ми не плануємо зупинятися на досягнутому і поступово будемо розширювати інформацію. В цьому нам дуже допоможуть пропозиції працівників наших підприємств. Пропозиції можна надавати в тому числі й через нашу «скриньку довіри». Взагалі, планів щодо розвитку цієї електронної послуги багато, тож будемо й надалі працювати над тим, щоб надавати відвідувачам медцентру максимум  корисної інформації». 

Категорії
Новини

Підземна СТО для шахтного транспорту

Відтепер ремонт шахтного транспорту та «медогляд» електровозів та вагонеток проходитиме у сучасному підземному депо на глибині 1135 метру.

Нещодавно майже усі ремонтні роботи, техогляди та передзмінні огляди шахтного транспорту на горизонті 1135 метру відбувалися у тимчасовому гаражі. Його розміри дозволяли одночасно оглядати лише одну одиницю транспорту. А потреба була у декількох одночасно. І через це виникали незручності та затримки у роботі гірників. Над розв’язанням цього питання працювали давно. На жаль, свої корективи внесла війна, яка змусила  шахтарів пригальмувати з цим. Та, незважаючи ні на що, підземне депо запрацювало! Подібних йому за розміром, оснащенням та комфортом у шахтоуправлінні немає.

«Уявіть собі під землею депо 50 метрів завдовжки з двома під’їзними коліями, сучасними робочими місцями для ремонтного та обслуговуючого персоналу, – розповідає заступник головного інженера ШУ з підземного виробництва Олександр Петровський. – Тут зручно розташувалися різноманітні вантажопідіймальні механізми: таль на 3,2 тонн, дві кран-балки на 10 тонн, а ще – оглядові ями для обслуговування підземного транспорту. Робочі місця персоналу – столи для зварювання зі зварними апаратами та свердлувальні верстати, вироблені з дотриманням усіх норм з охорони праці. Наприклад, пил та випаровування від зварних робіт на зварних столах одразу прибираються витяжками сучасної аспіраційної системи, а якщо роботи проходять у ремонтній ямі, то до неї підтягується витяжка з гофрою. Ремонтний персонал має можливість вимити руки гарячою водою, тримати свої місця чистими та прибраними. Все тут створено з турботою про безпечну та комфортну роботу ремонтників, адже відтепер ми маємо сучасний підземний «автосервіс» для шахтного транспорту». 

Аби побудувати цю підземну СТО, довелося вийняти 2800 кубометрів гірничої маси. Щоб вирівняти підлогу та нерівності на робочих місцях, використали 300 кубометрів бетону. А щоб депо було безпечним, змонтували 30 тонн металоконструкцій, проклали 1500 метрів кабельної продукції. Наразі у депо світло, наче вдень, завдяки 100 змонтованим світильникам. У підземному гаражі встановлено 50 одиниць ремонтного обладнання, це дозволяє швидко та якісно виконувати ремонтні, профілактичні та оглядові роботи, як то кажуть, «не відходячи від каси» –  на горизонті 1135 метрів. На будівництво підземного депо контактних електровозів та ремонту вагонеток було витрачено 23 млн гривень. 

Категорії
Новини

1045 метрів дорогою життя

У цій шахтній кліті щозміни на глибину до 1045 метрів спускаються близько 80-ти шахтарів.

Виконавши виробничі завдання, вони цим самим транспортом повертаються на поверхню. Дві зміни на добу – загалом 160 наших працівників. Двоє ж шахтарів спускаються вниз перед кожною зміною, але їдуть не всередині кліті, а на її даху. І це не якісь вибрики, а дуже серйозна робота.  Від цих двох залежить життя багатьох людей.

Кремезний високий чоловік – підземний кріпильник шахтоуправління Юрій Кононенко. Саме він щозміни  прямує на даху кліті до земних надр. Цю дорогу на глибину у шахті називають дорогою життя. «На мені і моєму напарникові Івані Максименкові – відповідальність за життя багатьох колег, – говорить Юрій. – Кліть переміщується вниз-вгору по своєрідних рейках, які називаються провідниками. Ми спускаємося донизу зі швидкістю 0,3 метри на секунду, щоб добре розгледіти стан провідників. Якщо є дефекти, то ми їх усуваємо. А паралельно слідкуємо за станом клітьових балок та стінок шахтного стовбура. Вони забетоновані, і дуже важливо, щоб бетон не розломився і каміння не полетіло на голови людей».

Робота у Юрія й Івана дуже небезпечна. Адже коли вони спускаються на даху, коли ремонтують елементи кліті, то під ними – до 1045 метрів простору для вільного падіння. Тому надійний перевірений запобіжний пояс кожному з них необхідний. «Закріпився карабіном за спеціальні конструкції кліті – і відчуваєш себе впевнено, – розповідає Іван Максименко. – Надійний пояс завжди врятує. Також уважно дивимось під ноги, бо шахта – це завжди волога, а отже слизькі поверхні. Окуляри та інші засоби індивідуального захисту використовуємо обов’язково. Шахта – це завжди небезпечно, і від виконання правил безпеки залежить життя».

Категорії
Новини

Нові підходи – нові можливості

З початку 2023 року в шахтоуправлінні гірничого департаменту впроваджуються кілька нових підходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки праці.

Працівник має дотримуватися правил безпеки не через страх покарання, а тому що свідомо вирішив берегти своє життя та життя колег. А управління охорони праці та промислової безпеки концентруватиметься не на покараннях, а на допомозі в організації безпечної праці. На цих засадах формується культура безпеки праці на підприємстві.

«Це має допомогти досягти нульового травматизму, – пояснює провідний інженер з охорони праці Артур Воловик. – Для цього фахівці з охорони праці гірничого департаменту по-новому визначають всі ризики.  Виробничі процеси розкладаємо на етапи: визначаємо ризики перед роботою, у процесі та на заключній стадії. Виробництво небезпечне, і повністю прибрати ризики не вийде. Але мінімізувати їх, вжити безпекових заходів – це означає організувати безпечне виконання робіт. Небезпеки через несправність інструментів чи зношеність засобів індивідуального захисту працівник може подолати й сам. А от проблеми пошкодження захисної огорожі чи розриву тросу аварійної зупинки вирішує вже майстер з підключенням відповідних ремонтних служб».

Ще одна форма роботи – тестування на знання правил. Працівниками управління ОП і ПБ для кожної з професій розробили тести. Замість нудних екзаменів – лише 10 питань на знання основної інформації з інструкцій з ОП.

Наталя Ткачук працює за професією з екзотичною назвою стовбуровий підземний. «Я відповідаю за безпечний спуск шахтарів у шахтній кліті, – розповідає Наталя. – Кліть доставляє людей на різні горизонти, найглибше – на 1135 метрів. Я подаю сигнали машиністу кліті. Від моїх знань та вмінь залежить не лише моя особиста безпека, а й безпека ще десятків колег. Тож перевірка знань дуже важлива, адже людській пам’яті властиво забувати. Я здала тест ще на початку року. Питання найважливіші: як підготувати робоче місце, як діяти у надзвичайних ситуаціях тощо. Такі перевірки допомагають триматися в тонусі. А для керівників і фахівців з ОП – це ще й підказка, у яких конкретно знаннях є пробіли».

Про нові підходи висвітлення питань безпеки на змінно-зустрічних зборах ми вже писали. В підрозділах ШУ фахівці з ОП і ПБ також беруть участь у цих зборах. «Намагаємося розповідати швидко й зрозуміло, заряджати шахтарів позитивом, – усміхається Артур Воловик. – Особисто я спілкувався з людьми на багатьох дільницях:  підйому, тепловодогазопостачання, внутрішньошахтного транспорту та інших. Скажу відверто, не скрізь нас одразу сприймають позитивно. Часто доводиться бути справжнім психологом, бо війна, негативні новини тощо. Дехто навіть став сумніватися у доцільності знань та дотримання правил. Мій більш ніж 20-річний досвід допомагає. Аргументую тим, що якщо не дотримуватись правил, то буде хаос. Чи сподобається нам, якщо машиніст пасажирського поїзду перестане дотримуватися графіку? Або лікар, який замість прийому хворих поїде на вечірку? А хаос у сфері безпеки – це травми та смерті. Люди розуміють, ставлення змінюється, і це дуже добре».

Категорії
Новини

В бою за Україну загинув Ігор Солдатський

Героя не стало 5 червня цього року під час запеклих боїв поблизу селища Водяне.

Бути серед перших, коли мова йде про захист рідних та своєї країни, – це було у характері Ігоря. 6 січня його мобілізували до лав ЗСУ. За пів року захисника не стало, але колеги та друзі ніколи не забудуть про цю світлу людину.

Рік тому Ігор Солдатський працевлаштувався на наше підприємство електриком. Він швидко вчився, мав плани подальшого саморозвитку та кар’єрного зростання. На жаль, цьому завадила війна.

«Ми були просто шоковані новиною про загибель Ігоря, адже більш сонячної, доброї та відкритої людини годі було й шукати, – говорить заступник начальника ДФ ГД з енергообладнання Ігор Боярин. – Він встиг недовго відпрацювати у цеху, але одразу здобув повагу та шану колег. Планував вчитися на майстра, мав «золоті руки» та світлу голову. Ігор відповідав за стан електрочастини обладнання фабрики, всі роботи виконував професійно. Ми втратили гарну людину та перспективного фахівця. Наш цех пишається Ігорем Солдатським і назавжди збереже пам’ять про захисника!»

Висловлюємо щирі співчуття родині та друзям героя.

Категорії
Новини

Криворізький вантаж для Херсонського краю

Працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг»  активно долучилися до збору допомоги мешканцям Херсонської області, які постраждали від повені через підрив росіянами Каховської дамби.

В один день люди втратили дім, господарство і разом з ними все, що було частиною їхнього життя протягом багатьох років. Допомога потерпілим від затоплення була потрібна негайно. Підприємство не залишилось осторонь, швидко був організований збір речей для постраждалих. І практично з перших же годин кімната, виділена для цього у Центрі надання послуг «Єдине вікно», почала заповнюватися речами, їжею, засобами гігієни, кормом для тварин, антисептичними засобами, білизною та іншим.

Серед тих, хто вирішив відгукнутися та підтримати херсонців, ми помітили троє хлопчиків, які несли три великих пакунки. Денис Глушков, Данило Кузь та Богдан Торбило принесли те, що їхні родини зібрали для людей, які опинилися в біді через затоплення.

Хлопчики принесли допомогу

«Рішення допомогти ми в родині ухвалили тільки-но дізналися про збір допомоги херсонцям від «АрселорМіттал Кривий Ріг», – говорить слюсар-ремонтник СПЦ-2 Максим Глушков. – Ми не вперше допомагаємо, адже вважаємо, що взаємодопомога та підтримка один одного – зараз це те, чим має займатися кожен. Ми всі – одна родина, а коли в родині біда чи виникає проблема, то всі разом її маємо вирішувати. Хіба не так? Тому дружина одразу кинулася збирати пакунки: одяг, білизна, рушники, ковдри – вийшло три пакети. Ми мали йти на роботу, тож «доставку» довірили нашому сину – 13-річному Данилу».

«Я без вагань вирішила допомогти, адже без сліз на це людське лихо неможливо дивитися, ми маємо допомогти та підтримати. Просто немає слів, що пережили ці люди», – розповідає  Антоніна Літвінова, начальниця бюро з питань цивільного захисту.

Охочих допомогти та допомоги виявилося стільки, що працівники «Єдиного вікна» пакували все не лише у робочі години (тим більше, що звичайний прийом працівників ніхто не зупиняв), а й у вихідні виходили, аби розібрати та запакувати все як слід.

«Я дуже зраділа, що наше підприємство долучилося до акції допомоги. Треба було знайти коробки, щоб можна було туди складати сортовану допомогу. Приносили все: іграшки, дитяче харчуванням, білизну, одяг, воду, їжу… Навіть листівки зі словами підтримки, вони буквально розчулили до сліз. Ми все ретельно спакували та підготовили до відправлення. За декілька днів назбирали близько 80 коробок», – розповідає Юлія Семидоцька, фахівчиня «Єдиного вікна».

Допомогу несли щодня в “Єдине вікно”

Але допомогу потрібно було не лише зібрати, а й організувати доставку вантажу до Херсону. Довірили цю почесну й відповідальну, але складну та небезпечну місію досвідченим волонтерам, які вже не один раз успішно виконували рейси допомоги.  Арам Галустов, майстер цеху з ремонту ланцюгів управління технологічними процесами «АрселорМіттал Кривий Ріг» свій вільний час практично стовідсотково віддає волонтерській справі. Він є членом екіпажу волонтерів, які по кілька разів на тиждень вирушають до Донецької, Херсонської, Запорізької, Миколаївської та інших областей, аби доставити всю допомогу нашим захисникам та всім, хто її потребує. Волонтери знайшли транспорт, який вмістив першу партію зібраної допомоги – 80 коробок, а паливом для поїздки їх забезпечив «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Вантажимося, і в дорогу!

«Для нас це почесна місія – відвезти допомогу херсонцям, яку зібрали наші працівники, – говорить Арам Галустов. – Разом з цими речами ми хотіли привезти те тепло, яким була огорнута кожна річ, кожен пакунок, який зібрали працівники нашого підприємства. Коли привезли допомогу, то нас не налякали навіть звуки прильотів, які у Херсоні лунають постійно. Ми побачили очі херсонців, почули слова вдячності від них і наче виросли крила. Слова вдячності просили передати усім працівникам заводу. У такі хвилини цінується навіть не матеріальна складова, а турбота, увага та впевненість у тому, що ти не залишишся наодинці з бідою».

Криворізький вантаж для херсонців вже на місці

«Щиро дякую криворіжцям, нас дуже розчулило, що всі ми, наче одна родина, що ви відгукнулися, допомогли, що наш біль не залишив вас байдужими. Дякую всім за допомогу. Ви неймовірні!», –  сказала логіст Херсонської обласної аварійно-рятувальної служби Людмила Асланова.

Акція зі збору допомоги продовжилася до 20 червня.  Дякуємо усім, хто долучився!