Позначка: кривий ріг

Категорії
Новини

Посади енергію на ланцюг

В підрозділах гірничо-металургійного підприємства є багато видів енергії. Електрична, гідравлічна, теплова, механічна та інші. Без них робота устаткування та виробничі процеси неможливі. Але з іншого боку джерела енергій становлять загрозу, і лише своєчасна ізоляція та блокування цих джерел можуть убезпечити працівників від травм. Тому правило не вимикати запобіжні пристрої, які блокують небезпечну енергію, входить до переліку 10-ти Золотих правил з охорони праці. У новій редакції воно подається разом з практичними прикладами безпечної поведінки.

Цех мереж і підстанцій – один з найважливіших на підприємстві, бо без електроенергії, яку він трансформує і подає у цехи, неможлива робота металургійного, гірничого чи коксохімічного устаткування. Але водночас він також один з найнебезпечніших, адже люди там керують обладнаннями під напругою до 150 тисяч вольт. Не дивно, що блокування цієї смертоносної енергії – серед найважливіших пріоритетів.

«З устаткуванням під напругою ми працюємо відповідно до вимог стандарту підприємства, – розповідає заступник начальника ЦМП з експлуатації Олександр Кривошеєв. – Маємо чітко налаштовану систему безпечної експлуатації устаткування, ізоляції і блокування джерел небезпечних енергій, переважна більшість з яких у нашому цеху – це джерела електроенергії. Деякі з них, такі як електричні шафи чи щити, постійно під замком, тобто недосяжні для сторонніх. Більшість же устаткування блокується саме під час ремонтів».  

Ремонтні роботи на підстанціях ЦМП проводяться на знеструмленому обладнанні. Смертельно небезпечним під час таких  ремонтів є можливе випадкове ввімкнення струму. Щоб усунути таку можливість, працює система ізоляцій та блокувань. На початку її впровадження у структурних підрозділах незалежні експерти визначили перелік джерел небезпечних енергій та створені карти місць, де вони мають бути заблоковані. Також були закуплені необхідні блокуючі пристрої, щоб запобігти випадковим увімкненням устаткування.

«Блокуючі пристрої зберігаються у спеціальних замкнених шафах, – продовжив Олександр Кривошеєв. – Видача та повернення кожного з них обов’язково вносяться до спеціального журналу. Після оформлення наряду-допуску на виконання ремонтних робіт електромонтери – оперативний персонал підстанцій – розбирають електричну схему, знеструмлюючи таким чином устаткування, яке буде ремонтуватися. А далі, чітко у відповідності до карти блокування, вони встановлюють блокуючі пристрої. Керівник ремонту також встановлює свої блокуючі пристрої. Тобто з подвійною гарантією усувається можливість помилкової подачі струму. Керівник ремонту знімає свої блокування лише тоді, коли ремонт завершено і бригада залишила небезпечну зону. Тільки після цього електромонтер підстанції знімає свої блокувальні пристрої, збирає схему і вмикає устаткування».

Система постійно вдосконалюється. За необхідності закупляються додаткові блокувальні пристрої. Незважаючи на скрутне фінансове становище підприємства, викликане значним скороченням виробництва після повномасштабного вторгнення, цех отримує нові пристрої для підвищення рівня безпеки працівників. Майстер конвертерної дільниці показав нещодавно придбані засоби безпеки і розповів про них. Це індикатори напруги, встановлені на обладнанні, індивідуальні портативні індикатори напруги для електромонтерів, прилади для перевірки справності вказівників напруги. Застосування цих засобів допомагає працівникам цеху швидко і безпомилково визначити наявність чи відсутність електронапруги в устаткуванні, що зводить нанівець ризик враження електричним струмом.

Категорії
Новини

«Мости», що тримають енергію електровозів

В залізничному цеху № 3 за програмою капітальних ремонтів контактної мережі підприємства проводиться заміна ригелів – жорстких поперечин, які є важливим тримальним елементом конструкції контактної мережі на залізничному транспорті.

Жорсткі поперечини (ригелі) розташовуються над коліями і підтримують дроти електромереж, по яких «тече» енергія для живлення електровозів. Вони знаходяться у постійному русі: з колій «Укрзалізниці» електровози заїжджають на підприємство з вагонами, наповненими необхідною для виробництва сировиною чи матеріалами, та виїжджають звідси з різноманітною продукцією. Тож ригелі, які тримають «судини» із живленням локомотивів, є важливими складовими електрифікованих під’їзних колій підприємства.

«На станції Східна-Сортувальна вже замінили усі ригелі, їх п’ять. На станції Східна-Приймальновідправна замінили 35 поперечин із 38, – зазначив Вячеслав Тіняков, начальник ЗЦ № 3. – Програма капремонтів контактної мережі підприємства стартувала на початку 2022 року і не припинялася навіть під час війни. Справа в тому, що старі жорсткі поперечини теж мають свій термін давності. Вони у нас експлуатуються з 1986 року. До того ж, на них впливають погодні умови, агресивне середовище, адже поруч зі станціями працюють гарячі цехи, цементний завод, вихлопні гази локомотивів теж «підточують» залізні конструкції. Як не обробляй їх антикорозійним покриттям – все одно виходять із строю. Вчасна заміна ригелів знизить ризики аварійного відключення контактної мережі та зупинки електровозів».

Процес заміни ригелів доволі складний, у ньому задіяно багато фахівців та техніки: електромонтери контактної мережі, слюсарі, підйомний кран на залізничному ходу, спеціальна вишка. Для перевезення конструкції залучають локомотив або дрезину та кілька платформ.

«Від виробника ригелі надходять до нас у вигляді блоків, які збираються вже на місці, – розповідає Андрій Безпалий, електрик ЗЦ № 3. – На початку, для безпеки, треба обов’язково повністю відключити живлення контактної мережі, зі старої поперечини зняти усі контактні підвіски та демонтувати ригель. Нова поперечина встановлюється на спеціальні залізобетонні опори  висотою  10 метрів. До встановленого ригеля наново під’єднуються необхідні дроти».

Загалом заміна одної жорсткої поперечини триває від 2 до 4 днів, в залежності від складності. До завершення поточного року в ЗЦ № 3 планується замінити ще три ригелі.

Категорії
Новини

Не помили руки – привіт, гепатит!

Саме так. Брудні руки, немиті продукти харчування, заражена вода найчастіше можуть спричинити виникнення гепатиту А, більш відомого як хвороба Боткіна. Останнім часом цей вірус шириться Україною, зафіксовані випадки й у Дніпропетровській області. Але, як запевняють медики, вони поодинокі, епідемічний поріг не перевищений.

«На щастя, серед працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» та інших наших підприємств хворих на гепатит А немає, – говорить Наталія Гардань, головна лікарка ПП «Стіл Сервіс». – Ми уважно слідкуємо за епідеміологічною ситуацією у нашому регіоні та регулярно нагадуємо працівникам підприємств про профілактику гепатиту А. Вона дуже проста: треба частіше мити руки, особливо перед їжею, після відвідування туалету (адже вірус виділяється у навколишнє середовище з фекаліями), після поїздок у громадському транспорті, контакту зі сміттям. Обов’язково необхідно кип’ятити воду або користуватися бутильованою водою. До речі, вірус гепатиту А може довго жити у воді – аж до 10 місяців. А гине лише після 5 хвилин кип’ятіння. Також треба ретельно мити овочі та фрукти перед їжею, вчасно прибирати у санвузлах та на кухні. Бажано робити це за допомогою миючих засобів із хлором».

Гепатит А був відомий людству з давніх-давен, він описаний ще у працях Гіппократа. Історики стверджують, що масові захворювання на гепатит А часто були під час воєн і вражали перш за все армійців. А медики стверджують, що цей гепатит є сезонним захворюванням, який дуже полюбляє теплу та вологу осінь.

Інкубаційний період гепатиту А триває до 28 днів. Вірус майже одразу починає атакувати печінку. У людини, яка захворіла, підвищується температура, з’являються нудота або блювота, слабкість, сеча темного кольору. Пожовтіння шкіри та білків очей проявляються лише у 10% випадків, через це цю хворобу легко переплутати з будь-якою кишковою інфекцією або грипом. Тому при схожих симптомах треба одразу звертатися до лікаря. Хвороба Боткіна успішно лікується, вона не є хронічним захворюванням печінки, на відміну він інших видів гепатиту. Але ставитися до неї треба серйозно, бо перебіг хвороби може бути дуже важким.

Отже, мийте руки, кип’ятіть воду, дотримуйтесь чистоти. Попередити хворобу набагато легше, аніж витрачати сили та кошти на її лікування.

Міцного здоров’я усім!

Категорії
Новини

Висадили зелений захист

Працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг» і КП «Сансервіс» висадили 20 кленів та стільки ж лип на території Інгулецького району у сквері по вулиці Збагачувальній, що поблизу прохідних нашого підприємства. Цей екологічний захід був здійснений в рамках проєкту реконструкції комплексу будівель та споруд (агломашин №1-3) агломераційного цеху № 2.

Під час висадки дерев біля дороги, що веде до прохідних «АрселорМіттал Кривий Ріг», було гамірно. З лопатами, відрами, саджанцями та, головне, із гарним настроєм тут зібралися працівники нашого підприємства, щоб висадити у сквері нові дерева.  

«Зелені насадження стануть на захист навколишнього середовища – очищуватимуть повітря, сприятимуть поглинанню шуму від технологічного устаткування та стануть початком формування нової відпочинкової зони для мешканців району. Подібні екологічні акції ми здійснюємо щорічно. Це і наша ініціатива, і виконання обов’язку перед містом щодо висаджування нових лісосмуг для зменшення антропогенного навантаження від виробництва на житлову забудову. А ця посадка дерев взагалі особлива, адже вона здійснюється у рамках екологічних зобов’язань по проєкту реконструкції агломераційного цеху № 2, – сказала Людмила Руднєва, директор департаменту охорони навколишнього середовища «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Для формування нового скверу вибрані неінвазійні породи дерев: липа та клен. Тип і кількість дерев для лісосмуги рекомендували фахівці відділу житлово-комунального господарства Інгулецької районної у місті ради. Обрані породи дерев швидко зростають, мають пишні крони, чудово очищують повітря, нейтралізують шкідливі речовини, захищають від вітру і, що важливо, довго живуть. Наприклад, липа – від 120 до 400 років (відомі випадки віку липи 1000-1200 років!), клен живе від 200 до 300 років. Саджанці, які висадили наші колеги, вже мають 2-3-річний вік.

«Настрій чудовий, та й погода сприяє роботі – сухо і навіть сонечко проглядає крізь хмари, – говорить Олена Кузнєцова, начальниця управління з нормативно правового забезпечення департаменту з охорони праці та промислової безпеки. – Дерева саджати вмію, практикуюсь у цьому на дачі, а в екологічному заході від підприємства вперше беру участь. Мені подобається. Дуже хочеться, щоб ці дерева прийнялися, добре зростали, радували людей своїм листям та сприяли екології».

«Нехай ці дерева ростуть великими, міцними та стоять на захисті навколишнього середовища, – сказав Михайло Мачульський, провідний інженер департаменту зі стратегічних проєктів. – А ми їм теж допомогли – під час реконструкції другого аглоцеху модернізували та замінили газоочистне обладнання. Тож тепер навколишнє середовище стало чистішим».

«Через цей сквер я щодня ходжу на роботу і з неї, – говорить мешканка району Тетяна Гульчак. – Приємно спостерігати, як він змінюється на краще, наповнюється новими деревами, стає затишним. Наші будинки межують із промисловою зоною, тож нам дуже важливо, щоб повітря було чистішим, щоб не було пилу. Тепер і нові дерева також стануть на захист екології. Гадаю, що зовсім скоро тут буде дуже красиво, тож цим сквером гулятиму з онуками».

Категорії
Новини

Волонтерський проєкт «Разом» триває

У рамках волонтерського проекту «Разом» музичний колектив «Музиканти Криворіжжя» відвідує центри проживання внутрішньо-переміщених осіб з обмеженими можливостями.

Під час виїзних концертів музиканти пропонують глядачам репертуар з українських та закордонних пісень, зокрема і на тему осені. Музика -найкращий спосіб підняти настрій, тож музичні волонтери своїми концертами хочуть підтримати та підняти дух людей, які вимушені були залишити свої рідні міста та домівки через війну. І емоції глядачів під час концертів – найкраща подяка музикантам.

Категорії
Наші люди

«Мене взяла в полон магія рідкого металу»

Відзнаку «Честь та гордість ЛМЗ» отримують найкращі працівники заводу. Ті, хто вміють працювати в команді, розвиватися сам і розвивати завод, хто любить свою роботу, хто вірить в майбутнє підприємства, адже самі його розбудовують. Все це впевнено можна сказати про Андрія Черкасова, заступника начальника ФСЛЦ з технології.

«В дитинстві я мріяв стати футболістом. Але пішов навчатися іншої професії і на спеціальність, на яку точно знав, що були місця в Металургійній академії. Це було «Ливарне виробництво чорних та кольорових металів», – розповідає Андрій. – Я обрав професію чи вона обрала мене, не знаю, але зараз можу впевнено сказати, що це моє».

Те, що робота на заводі нелегка справа, Андрій знав, адже і його батько, і брат, і дядько працювали на виробництві у різних цехах та за різними спеціальностями. Під час навчання в академії юнак на виробничу практику потрапив до фасонно-сталеливарного цеху. Міць, масштаби та певна виробнича магія поступово почали його захоплювати. Водночас прийшло розуміння, що теорія і практика – інколи різні речі. Практична частина робочого життя розпочалася з розливки сталі.

«Я добре пам’ятаю свій перший робочий день. Мене одразу взяла в полон магія рідкого металу, – говорить Андрій Черкасов. – Я не міг відвести очей від того, як вогняний струмінь наповнює форму. З часом набув досвіду. Сьогодні я контролюю технологічну частину роботи цеху. Всі деталі, всі запчастини мають виготовлятися за певним технологічним рецептом. І це стосується усіх процесів, а не лише з чого виливається деталь. Ми виробляємо понад 5500 найменувань деталей, виплавляємо понад 20 марок сталі. Тому про одноманітність та нудьгу й мови не йде. А я люблю рух, різноманіття, складні завдання та різні головоломки».

Одним з таких завдань, наприклад, стало виготовлення рами рольганга. Це масивна та габаритна відливка вагою у 30 тонн. Тільки форму для неї виготовляли майже місяць. Враховуючи складний процес виготовлення стрижнів рами, яких потрібно було зробити до 50 одиниць, та багатоярусну специфічну зборку, завдання виявилося дійсно непростим. Але команда ФСЛЦ з цим впоралася. У портфоліо цеху є й молольні кулі для млинів рудозбагачувальних фабрик, і холодильні плити для доменних печей. Андрій говорить, що найголовніше вміння, якому він навчився в цеху – це вміння створити команду і працювати з нею.

«Для мене важливо знайти ключик до кожної людини, адже наша продукція – це результат загальної праці, в якому у кожного своя сфера відповідальності, свій внесок, – продовжує Черкасов. – Це наче перемога у футбольному матчі, результат якісної командної гри. До речі, м’яч поганяти я й досі люблю, адже ливарник має бути здоровим, фізично витривалим. Та й знання математики потрібні як у моїй професії, так і на футбольному полі. А ще для виробничника добре знатися на хімії, фізиці, вміти читати креслення, мати просторове і творче мислення. Так, вам не почулося. Професія ливарника, на мій погляд, творча, адже щоразу з’являються нові завдання, змінюються технології, нудьгувати нам ніколи. І не все піддається суто математичним правилам та розрахункам. Треба інколи креативити».

Андрій вже багато років працює в ФСЛЦ. Не кинув цех і тоді, коли в країну прийшла біда – війна. Він залишився працювати. Зрадів, коли після перших днів розпачу і страху та короткої зупинки цех почав працювати.

«Гуде цех, працюють верстати, чаклують над металом люди, і ти відчуваєш, що є надія, – говорить Андрій Черкасов. – Я вірю в наших людей, в наших хлопців, які зараз на фронті. Чимало їх знаю особисто, тож впевнений, що не підведуть. А ми маємо так само надійно працювати в цеху. Тому я так працюю сам і вимагаю цього від інших. Бо Перемога – це теж справа колективна».