Позначка: кривий ріг

Категорії
Новини

Унісон закоханих сердець

У лютий місяць зими навіть холоди відступають, коли за справу береться той, хто дарує людям кохання. І саме в цей місяць відзначають  День святого Валентина. Це свято до якого кожен ставиться по-своєму, але от чому не заперечиш – кохання дає сили жити, надихає, підтримує і є оберегом кожної родини. Що ми знаємо про День Святого Валентина, коли це свято почали відзначати в Україні, яка його історія та легенди, пов’язані з ним? Цікаво? Тоді – читайте!

Від легенди до сучасності

Корені Дня святого Валентина сягають ІІІ століття нашої ери, за часів правління римського імператора Клавдія II Готського. Тоді імперія вела виснажливі війни, а правитель вважав, що з неодружених чоловіків виходять кращі солдати, бо їх ніщо не тримає вдома. Імператор видав указ, яким забороняв воїнам одружуватися. За легендою, єпископ з міста Терні Валентин не погодився з цим законом. Таємно він продовжував вінчати закоханих. Коли войовничий імператор дізнався про це, єпископа схопили та засудили до страти. Виконання вироку призначили саме на 14 лютого. Перед смертю священник написав листа доньці тюремника, в яку був закоханий, підписавши: «Твій Валентин». Вважається, що це і дало початок традиції валентинок.

А от перші валентинки – рукописні записки з віршами, почали з’являтися набагато пізніше – у XVI столітті. Вже у XIX столітті їх почали масово друкувати в Англії та США.

Поетичного забарвлення 14 лютого набуло завдяки поемі Джеффрі Чосера «Пташиний парламент». У ній цей день пов’язується з птахами, які обирають собі пару, що метафорично підкреслило ідею кохання та закріпило за цим днем назву Дня усіх закоханих.

В Україні День святого Валентина набув популярності у 1990-х роках, після розпаду СРСР. Саме тоді західні традиції почали заходити в країну, як свіжий вітер змін. Свято одразу прижилося, набуло великої популярності та справжнього українського колориту. Сьогодні закохані пари часто дарують одне одному вишиті серця, а валентинки оздоблюють народними орнаментами. Дівчата ворожать на судженого, а потім поспішають на тематичні вечірки, флешмоби або концерти, де співають та говорять про кохання.

А що нам кажуть науковці?

Ми неодноразово чули, що серця закоханих б’ються в унісон. Науковці з Єврейського університету в Єрусалимі вирішили дослідити, чи справді це так. У цьому дослідження взяли участь понад 140 добровольців. Науковці вивчали синхронізацію їхнього дихання, серцевих скорочень та інші індикатори, які відображають фізіологічний стан закоханої людини. В результаті експерименту науковці визначили, що твердження про те, що серця закоханих б’ються в унісон, не є романтичним міфом. Це має під собою наукове підґрунтя і вказує на глибокі зв’язки між людьми, які взаємно приваблюють один одного.

В Україні під час повномасштабної війни День усіх закоханих набув ще глибшого сенсу. Пари не просто вітають одне одного, а ще й донатять на ЗСУ та усіляко підтримують наших захисників, своїми діями доводячи, що 14 лютого не просто чергова святкова дата у календарі, а живе полотно почуттів, де кожна пара має свою історію. І саме кохання підтримує наших захисників, є додатковим джерелом сили, та зігріває на передовій. І перед цією силою відступають найлютіші морози.

Звісно, необов’язково чекати на це свято, щоб сказати слова кохання своїй рідній та близькій людині, і часто кохання взагалі не потребує слів, але воно точно один з найголовніших компонентів успіху щасливої сім’ї. Підтвердження цьому історії щасливих родин наших працівників.

Фото з відкритих джерел.

Категорії
Новини

Вмотивовані та сертифіковані

«АрселорМіттал Кривий Ріг» починає впровадження системи керування безпекою технологічних процесів «Process Safety Management», яка створена для запобігання техногенним аваріям. Фахівці, які координуватимуть впровадження у своїх підрозділах, успішно пройшли навчання і отримали сертифікати, що засвідчують їх компетентність.

Заступник генерального директора з охорони праці та промислової безпеки Євгеній Шидловський подякував кваліфікованим тренерам, що провели навчання, і обіцяють бути на зв’язку й допомагати надалі, та учасникам, які зуміли знайти час і зусилля, попри неймовірну завантаженість, пройти курс і мають рішучість застосувати отримані знання та вміння на практиці. Він зазначив, що першочерговим завданням є визначити, де ми зараз, та чого ще необхідно досягти на довгому шляху до повного контролю над безпекою виробництва.

Серед тих, хто отримав сертифікат – Анна Бондаренко. Вона працює менеджеркою з підготовки виробництва управління департаменту з виробництва чавуну та сталі. «Отримані знання та вміння допоможуть запобігти аваріям у цехах, вберегти устаткування, подовжити терміни його роботи, а головне – зберегти життя й здоров’я людей завдяки ефективнішому керуванню безпекою  технологічнихпроцесів.  Надзвичайно корисною була можливість поділитися досвідом між департаментами щодо організації безпечної роботи обладнання та людей».

Виробництво сталі, її розливання, виготовлення заготовок супроводжуються багатьма ризиками. Про це розповів один з найактивніших, найконструктивніших учасників навчання, заступник начальника конвертерного цеху з безперервного розливання сталі Олександр Лук’янов: «Високий тиск рідин та газів, розплавлений метал, його бризки – це далеко не повний перелік небезпечних факторів та ризиків, з якими ми маємо справу щозміни. Тож система, як на мене, потрібна. Цінним було виявлення прогалин у безпекових знаннях та можливість заповнити ці прогалини. Нас ознайомили з практикою оцінювання відмов у роботі устаткування та контролю за ними. Бажаю всім нам чітко дотримуватися вимог інструкцій з охорони праці, пам’ятати, що нас чекають вдома, і щоб кількість виходів з дому на роботу співпадала з кількістю повернень».

Менеджер з культури охорони праці та координації «Process Safety Management» департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олексій Можако є куратором впровадження системи PSM в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Він не має ілюзій щодо швидкого та легкого впровадження, але впевнений, що результат буде вартим зусиль. «Навчання – це лише підготовча стадія, – пояснює Олексій Можако. – Наше підприємство – одне з найперших  українських підприємств починає впроваджувати цю систему, яка добре себе показала на провідних іноземних підприємствах різних галузей. Порадувала зацікавленість учасників навчання, їх активність, велика кількість відкритих діалогів, запальних дискусій, що доводить актуальність цього напрямку. Впровадження системи почнеться збором інформації, пов’язаної з безпекою технологічних процесів, визначенням відповідного критичного обладнання, збором технологічних схем, перевіркою їх на актуальність тощо. Далі на нас чекає розробка та впровадження заходів, що допоможуть не допустити займання, вибухів, витоків небезпечних речовин та інші явищ, від яких необхідно вберегти людей».

Категорії
Новини

Як нащадок Полуботка розбудив Кривбас

А з ним й увесь південноукраїнський регіон.

Цьогоріч ми відзначаємо 145-ту річницю з початку промислового видобутку руди на Криворіжжі. Цьому присвячуємо низку наших статей. Сьогодні мова піде про Олександра Миколайовича Поля, видатну постать для нашого міста, який справедливо вважається засновником промислового видобутку залізних руд на Криворіжжі.

Дубова Балка відкрила «Нову Америку»

Ще здавна родючі криворізькі землі заохочували людей займатися землеробством, скотарством, рибальством, а багаті родовища залізних руд спонукали до промислового видобутку. Неодноразово тут працювали дослідники – академіки, професори, геологи, гірничі інженери тощо. Всі вони відзначали, що надра Кривбасу багаті на залізну руду, граніт, вапняк, мармур. Але далі наукових статей дослідження не зрушували з місця. Доленосний крок у промисловому видобутку руди зробив поміщик Верхньодніпровського повіту Олександр Миколайович Поль.

Олександр Поль народився у дворянській родині  підпоручика Миколи Івановича Поля та Ганни Павлівни Полетики, яка була праправнучкою сестри гетьмана Павла Полуботка. 20 серпня 1832 року у пари народився син Олександр, майбутній дослідник, археолог, краєзнавець, підприємець, меценат та громадський діяч.

Олександр Поль навчався у Катеринославі та в Полтаві, набував юридичних знань в естонському університеті, вільно говорив на шести іноземних мовах. По завершенню освіти Олександр Поль працював над введенням у нашому регіоні сільської та судової реформ. Але головним його захопленням стали історія, геологія, мінералогія та археологія.

Влітку 1866 року, коли Олександр Поль перебував у Кривому Розі, жителі селища Вечірній Кут показали йому велику печеру у Дубовій Балці, яку вони називали Гайдамацькою конюшнею, через те, що в ній одночасно могли перебувати кілька десятків людей із кіньми. На стінах печери було видно малюнки, виконані червоною фарбою, і предмети вжитку людей кам’яної доби. При вході до печери стояла споруда – то була давня плавильна піч.

Колись через Дубову Балку проходив Чумацький Шлях із західних районів України через Умань до Дніпра. За козацьких часів тут був зимівник, який згодом став селищем Вечірній Кут. Зараз цього селища вже немає. А Дубова Балка була одним з притулків запорозьких козаків.

На одній зі стін печери Олександр Поль помітив вихід на поверхню залізної руди з дуже високим умістом заліза. Він дуже зацікавився цим, і почав досліджувати місцевість. Знав би Олександр Поль тоді, що саме ця його прогулянка Дубовою Балкою та тамтешні знахідки стануть доленосними для нього, розбудять (ще й як!) промислове життя Кривого Рогу, місто, яке за часи Поля стали називати «Новою Америкою», та дадуть поштовх до розвитку всього нашого регіону.

Для розвитку залізного краю

Олександр Поль одразу зацікавився можливістю комерційних розробок залізної руди. На його прохання у 1872 році тут проводив дослідження відомий німецький гірничий інженер Лео Штрипельман, знайшовши поклади руди з вмістом заліза до 70%. Згодом на Криворіжжі працювали й інші фахівці. Розвідку залізної руди Поль проводив своїм коштом і витратив на це величезну на той час суму – понад 20 тисяч карбованців. Плани щодо розробки руди у Дубовій Балці у нього були «наполеонівські», тож у 1873 році Олександр Поль почав зводити там власну садибу, яка збереглася донині.

Олександр Поль розумів, що промисловий видобуток корисних копалин без належної логістики неможливий, тому став ініціатором будівництва Криворізької залізниці, яка з’єднувала Донбас із Кривим Рогом. Але здійснити цей проєкт йому не одразу вдалося. Перший потяг прокотився коліями залізниці тільки 18 травня 1884 року.

А для того, щоб довести вигідність видобутку знайденої ним руди, Олександрові Полю знадобилося цілих 15 років. Для гірничих розробок він викупив 20 тисяч десятин землі у поміщика Шмакова. А згодом, у 1881 році, Поль  із групою французьких підприємців заснував «Акціонерне товариство Криворізьких залізних руд» зі штаб-квартирою у Парижі. 

Це дало можливість відкрити у Дубовій Балці першу у басейні Саксаганську рудню. За рік з неї видобули 555 тисяч пудів руди. Ціна за пуд тоді становила 2 копійки. Вже наступного року 150 робітників рудника видобули 1 мільйон пудів залізної руди. На Криворіжжі розпочалася «залізна лихоманка».

Макет Саксаганського рудника кінця ХІХ ст. – першого на Криворіжжі

Про те, як під час неї у Кривбасі добували чорне золото, читайте у наших наступних статтях, які ми готуємо за матеріалами та у співпраці з Криворізьким історико-краєзнавчим музеєм.

Фото з Криворізького історіко-краєзнавчого музея та з відкритих джерел.

Категорії
Новини

Карта є – рух триває

Дорожня карта – це карта доріг, користуючись якою можна потрапити з початкового пункту в пункт призначення. А протягом останнього часу поширилося паралельне значення цього словосполучення: детальний план досягнення певної цілі з комплексом заходів, дій, необхідних для цього. З минулого року В «АрселорМіттал Кривий Ріг» діє «Дорожня карта», спрямована на досягнення нуля смертельних нещасних випадків на підприємстві. Всі заходи мають бути реалізованими до завершення 2027 року.

Отже, пункт призначення відомий – Нуль смертельних нещасних випадків. Старт – положення, де ми зараз. GPS у смартфоні визначає його самотужки, але тут ситуація складніша. Для досягнення «нуля» необхідно сформувати організаційну культуру з безпеки праці, створити такий рівень свідомості співробітників, від робітників до топменеджерів, щоб люди повірили, що мета досяжна, усвідомили, що це ми можемо зробити лише разом і отримали знання та вміння для цього. Саме на це й спрямована «Дорожня карта». А перш ніж розробити заходи для того, щоб досягти визначеного рівня, треба знати, на якому рівні ми зараз. Для цього була залучена знана у світі аудиторська компанія.

«Авторитетна міжнародна компанія DSS+ провела аудити на різних підприємствах «АрселорМіттал», серед яких – наше, – говорить менеджер з культури охорони праці та координації PSM департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олексій Можако. – На основі результатів аудиту був визначений тодішній стан організаційної культури безпеки праці та напрямки для покращень. Ця інформація та рекомендації керівництва корпорації стали базою для створення «Дорожньої карти». Для того, щоб досягти нуля нещасних випадків, треба, щоб кожен повірив, що це можливо, отримав необхідні знання та вміння і почав їх застосовувати. Для цього треба перетворити «Карту» на реальність».

Як пояснив Олексій Можако, визначено п’ять напрямків для вдосконалення. Перший – «Управління безпекою і гарантії». Він спрямований на розвиток керівників, на їхню підготовку щодо керування охороною праці у своїх підрозділах, організації безпечної роботи. Другий – «Лідерські компетенції». Це про те, скільки часу люди приділяють безпеці, про навчання, розвиток кожного працівника. Наступний напрямок – «Управління виробничими ризиками». Він стосується розпізнавання та усунення ризиків як штатними працівниками, так і підрядниками. Четвертий – «Керування безпекою технологічних процесів». Тут йдеться про запобігання техногенним аваріям, катастрофам: вибухам, витокам небезпечних речовин тощо, а також спрацюванню запобіжних систем та інше. А п’ятий напрямок зветься «Вирівнювання допоміжних функцій». Він стосується максимального залучення не лише виробничих підрозділів, а й всіх інших: постачальників, фінансистів, юристів, фахівців ІТ, департаменту з персоналу та інших до підвищення рівня безпеки праці на підприємстві.

«Як бачите, досягнення «нуля» – це комплексна робота, до якої необхідно залучити кожного та озброїти всіх необхідними компетенціями, – продовжив Олексій. – На це спрямовані заходи, які прописані у «Дорожній карті». На початку їх було близько 50-ти. «Карта» – це не щось стале. Якщо ми виявляємо «гепи», як ми їх називаємо, тобто прогалини у безпеці, не покриті заходами, то плануємо додаткові заходи, тому на даний момент їх стало 55. Але всі маємо реалізувати до кінця 2027 року. Для прикладу – навчання за програмою «Бережи себе» (Take Сare). Перший етап пройшли всі наші працівники. Почався другий, навіть раніше, ніж було заплановано. Пройшов тренінг для аудиторів та персоналу з розслідування нещасних випадків. Вони опанували такий інструмент розслідування, як RC-аналіз. Він показує чудові результати на різних підприємствах, дозволяючи докопатися до корінних причин, щоб після їх усунення такі випадки більше не повторювалися.

Триває коучинг-навчання під назвою «Зона трансформації». Пілотним став прокатний департамент. Його керівники – старші майстри, начальники цехів та їхні заступники, співробітники управління департаменту – вчаться ефективної взаємодії з працівниками на виробничих майданчиках з метою виявлення недоліків, ризиків, небезпек та їх усунення. «Зону трансформації» пройдуть керівники всіх виробничих підрозділів. Проводиться поглиблене навчання з ОП для новачків, що проробили на підприємстві менше року, адже за статистикою найчастіше травмуються новачки, або ж ті, хто проробив найдовше, бо втрачають пильність. Почалася робота ад розробкою критеріїв визнання досягнень у сфері безпеки. У планах – захід з оцінювання компетенції керівників різних рівнів у сфері безпеки праці для подальшого їхнього розвитку, а також багато інших заходів, спрямованих на формування організаційної культури світового рівня на нашому підприємстві. Саме це дасть нам можливість досягти спочатку нульового смертельного травматизму, а потім травматизму взагалі. Ми сподіваємося на участь кожного з вас. Ми можемо це зробити лише разом».

Категорії
Новини

Домну без коксу не задути

Ми продовжуємо розповідати про найцікавіші сторінки історії коксохімічного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг», якому цьогоріч виповнюється 90 років.

Відновлювати важче, ніж будувати

В цьому вкотре пересвідчилися коксохіміки, яким довелося відновлювати рідне підприємство фактично з руїн після визволення Кривого Рогу від фашистських загарбників у 1944 році.

Коли люди повернулися до міста у лютому, завод був у руїнах. Було видно, що бої тривали у кожному цеху. Буквально з перших днів миру сюди почали приходити люди, які ще до війни будували коксові батареї. Всі хотіли скоріше повернути виробництво до життя, та нарешті почати мирно працювати.

Ветерани коксохімвиробництва згадували, що перш ніж розпочинати розбір завалів, усі чекали на саперів. Ті працювали довго, із завалів колишніх цехів КХЗ сапери вийняли сотні мін. Розчищення території тривало повільно. Люди приділяли увагу кожній цеглині, конструкції, обладнанню. Все, що вціліло, акуратно доставлялося на склади.

Усі працювали дружно та завзято. Вже у листопаді 1944 року на КХЗ запрацювали ливарний, механічний та ковальський цехи. До КХЗ почало надходити і необхідне обладнання. Наприклад, до механічного цеху по репарації було доставлено понад тридцять верстатів.

Велика робота тривала над відновленням основних підрозділів підприємства. Люди поспішали, адже сусідня «Криворіжсталь» теж відновлювалася швидкими темпами, та готувалася запускати до роботи першу домну. А її, звісно, без коксу не задути.

До нашого часу дійшла статистика відновлення КХЗ після війни. Майже вручну будівельники вибрали 16, 5 тисяч кубометрів землі, вклали 9600 штук цегли, 5800 кубометрів залізобетону, обробили 12 тисяч кубометрів лісоматеріалів.

І ось, нарешті настала визначна мить – 23 лютого 1949 року, в четверту річницю визволення Кривого Рогу була введена в експлуатацію та видала першу продукцію відновлена коксова батарея № 1 потужністю 448 тисяч тонн коксу на рік. Сучасники тих подій згадували, що на мітингу на честь цієї події люди поздоровляли одне одного та плакали від щастя!

Вже 30 вересня 1949 року ожила і друга коксова батарея потужністю 470 тисяч тонн коксу на рік. Разом з нею до роботи стали цехи вуглепідготовки та вловлювання хімпродуктів.

Монтувати наступні коксові батареї було вже легше. Третю КБ, з 65 печей, запустили в роботу 1 червня, а четверту 12 грудня 1951 року. На той час валове виробництво коксу вже досягло 1 млн 748 тисяч тонн на рік.

Покращенням – зелене світло

В середині минуло століття, на жаль, про екологію майже не думали. Тоді вважалося, чим більше дим, тим красивішим виглядає виробничий пейзаж і це добре, бо видно, що підприємство працює. Втім, на КХЗ вже тоді дбали про екологічне виробництво. Коксохіміки ввели в експлуатацію установку з вловлювання фенолів зі стічних вод, розробили методи з переробки надсмольних вод, вловлювали аміак.

Покращення торкнулися і коксових печей. Їх часткову реконструкцію навчилися робити без зупинки агрегатів, встановили механізми для чищення дверей КБ, а обігрів коксу на першій та другій коксових батареях став в рази кращим.

У вуглепідготовчому цеху ручну працю замінили роторні вагоноперекидачі, з важкими вантажами справлялися новенькі мостові крани, а механізмами коксосортування почали керувати зі спеціального пульта управління.

Поступово КХЗ вийшов на довоєнні показники виробництва, а згодом і збільшив  їх.

Більше про історію коксохімвиробництва читайте у наших наступних публікаціях.

Матеріал створений за документами, які зберігаються у Музеї історії нашого підприємства та за книгою Володимира Бухтіярова «Устремленность».

Категорії
Новини

А!фішка на 7 та 8 лютого

Театри

Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка

7 лютого о 16:00 пропонуємо переглянути музичну драму «Меланхолійний вальс» за однойменною новелою О. Кобилянської.

7 лютого 12:00 на маленького глядача чекає вистава-казка «Корабель казок».

 Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв

7 лютого о 17:00 на глядача чекає пластична драма за мотивами творів Моріса Метерлінка «Співи сонця і тіні». У творі об’єднані дві сюжетні лінії. Одна – за мотивами метерлінківських «Сліпих», в ній відповіді на запитання; «Де ми живемо? У що віримо? Чи маємо надію? Які наші цінності?» та відбувається пошук сили, що поведе за собою тих, хто прагне рухатися вперед попри негаразди. Інша – асоціативні картини, створені під впливом сібеліусівської музики, основна ідея – непереможне життєлюбство, перед яким відступають хвороби та смерть.

7 лютого о 12:00 пропонуємо переглянути музичну казку за п’єсою «Не хочу бути собакою» С. Бєлова і С. Куваєва. Це добра та повчальна історія про дружбу, добро, ставлення з повагою одне до одного. Найголовніше – це знати своє призначення в цьому житті та з радістю і гордо піднятою головою крокувати вперед.

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

7 лютого о 09:00 запрошуємо на благодійну лекцію, яка присвячена ролі єврейської громади у становленні Кривого Рогу до 1937 року. Мова піде про рудопромисловців, меценатів і медиків, які зробили вагомий внесок у розвиток промисловості, медицини та міського життя. Місце збору: Teahouse на Поштовому. Реєстрація: 380982556455, 380961197549.

7 лютого о 12:00 пропонуємо пішохідну екскурсію «Вечірній Бульвар з мистецьким акцентом». Під час екскурсії ви дізнаєтеся: історію Саксаганського району, про будівництво та розвиток Вечірнього,  про життя видатних людей на честь яких названі вулиці у цьому районі, про унікальний криворізький метротрам. Родзинкою прогулянки стане екскурс в творчість відомого криворізького художника І. Г. Авраменко – митця, яскраві картини якого закохують в індустріальний Кривий Ріг кожного глядача. Місце збору: біля станції ШТ «Вечірній Бульвар». Реєстрація: 380961197549.

7 лютого о 12:00 запрошуємо на майстер-клас з розпису скла « Кольорові підсвічники-мозаїка». Це майстер-клас зі створення яскравих підсвічників у техніці імітації вітражу. На занятті ви: дізнаєтесь про основи роботи зі склом та вітражними фарбами, навчитеся створювати власні візерунки та мозаїчні композиції, розмалюєте скляний підсвічник спеціальними фарбами, які створюють ефект кольорового скла, отримаєте унікальний виріб, що дарує чарівну гру світла та кольору в темряві.  Місце: творча майстерня Visual Art Center   вул. Свято-Миколаївська, 55. Реєстрація: 380961197549.

8 лютого о 10:00 пропонуємо автобусну екскурсію  Місце: творча майстерня Visual Art Center.  Це подорож містом, де мозаїки стали мовою епохи. На фасадах будинків, палаців культури та у дворах індустріальних районів заховані десятки монументальних панно. Вони розповідають про працю і мрії, про героїв і буденність, про мистецтво, яке виходило за межі музеїв і ставало частиною повсякденного життя. Під час подорожі ви  дізнаєтесь, хто і навіщо створював мозаїки у Кривому Розі,  побачите роботи відомих і маловідомих митців 1960–1980-х років,  розберете символи, кольори та техніки монументального мистецтва. Це не просто екскурсія — це подорож у часі, де кожна зупинка є фрагментом великої мозаїки під назвою Кривий Ріг. Місце зустрічі: зуп. «Перший міський телеканал» (проспект Миру). Реєстрація: 380961197549.

8 лютого о 05:00 запрошуємо в одноденний тур «Умань без фільтрів: підземелля, святині, легенди». Умань — це місто, яке дивує, зачіпає і відкривається лише тим, хто готовий зазирнути глибше. У цьому турі не буде банальних маршрутів і нудних фактів. Тут — живі історії, містика старих вулиць і місця, про які не розповідають на стандартних екскурсіях. Що на вас чекає:
прогулянка старим містом, де кожен поворот має свою легенду, історії людей і подій, які формували Умань — без прикрас і міфів із путівників, єврейський квартал і могила Цадика Нахмана — місце сили, яке притягує паломників з усього світу, спуск до підземелля Василіанського монастиря — атмосфера, від якої йдуть мурахи, несподівана картинна галерея в костелу, яку точно не очікуєш побачити. Цей тур — для тих, хто хоче не просто подивитися місто, а відчути його характер. Збір по місту.  Реєстрація: 380982556455.


Криворізьке бюро подорожей та екскурсій

7 лютого запрошуємо на екскурсію, де ми зможемо поспілкуватися з тваринами, підкорити гірські схили та посмакувати полтавськими галушками. Виїзд з Кривого Рога орієнтовно о 05:30. На вас чекає відвідування екопарку Ковалівка – справжнього раю для дітлахів, де можна побачити безліч екзотичних тварин, хижаків, різноманітних птахів.  Це найбільший контактний зоопарк України, який знаходиться у мальовничому куточку с. Ковалівка Полтавської області. Далі посмакуємо в Полтаві полтавськими галушками. А потім переїдемо до чудового комплексу зимових розваг «Сорочин Яр». Реєстрація: 0981067279 (вайбер, телеграм), 0993685133.