Позначка: кривий ріг

Категорії
Новини

Для відновлення здоров’я після фронту

«АрселорМіттал Кривий Ріг» надає додаткові можливості за програмою медстрахування, яка діє на підприємстві, для безкоштовного лікування та реабілітації захисників.

Ветерани російсько-української війни, які є працівниками «АрселорМіттал Кривий Ріг» та дочірніх підприємств можуть скористатися як основною, так і додатковими програмами медичного страхування. Послуги надаються СК «Країна»,  як за, так і поза наявності листа непрацездатності. Медстраховкою на суму 126 тисяч гривень можуть скористатися усі працівники наших підприємств, в тому числі і ветерани російсько-української війни. Важливо, що у наших захисників, демобілізованих з 13.04.2014 року, крім цього є можливість безплатно пройти лікування та реабілітацію за додатковими програмами медичного страхування. Це ініціатива «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка свого часу була втілена в життя для більш повноцінного відновлення здоров’я ветеранів після їхнього повернення до цивільного життя. 

«Зараз на наших підприємствах працюють 344 застрахованих ветеранів російсько-української війни. Багато з них були поранені, зазнали великих стресових ситуацій, мають хронічні хвороби. Після демобілізації та повернення до цивільного життя все це дається взнаки. Щоб допомогти людям відновити здоров’я наше підприємство ініціювало додаткові програми медичного страхування для ветеранів», – зазначила Олена Власенко, менеджерка з KPI, пільг та компенсацій департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Лікування та реабілітація»

Це додаткова програма страхування ветеранів для лікування та відновлення в амбулаторних, поліклінічних та стаціонарних умовах (включно з санаторно-курортним лікуванням), на суму до 25 тисяч гривень на особу.

Вона дає можливість проведення обстеження ветеранів та консультацій з лікарем-спеціалістом, встановлення реабілітаційного діагнозу та складання індивідуального плану лікування.

Також страховка покриває увесь спектр діагностичних заходів за призначенням лікаря. Продіагностувати та пролікувати можна і грибкові захворювання, опіки, обмороження, хронічні захворювання у стадії ремісії.

Програма покриває і вартість медичних виробів, таких як ортези, бандажі, слінги, має розширене забезпечення медикаментами.

За цією програмою ветерани можуть отримати фізіотерапевтичні процедури: фізіотерапію, мануальну терапію, ЛФК, лікувальний масаж тощо.

Поїхали до санаторіїв

До програми «Лікування та реабілітація» також входить і санаторно-курортне реабілітаційне лікування ветеранів російсько-української війни. Відпочити та відновитися вони можуть у санаторії «Славутич», що у Верхньодніпровську, та у санаторії «Південний Буг» міста Хмільник. Для ветеранів наших підприємств безкоштовні (за рахунок страховки) проживання, харчування, лікування, медичні послуги, масаж, діагностика, медична та фізична реабілітація.

Стоматологічна та психологічна допомоги

Невідкладну, планову стоматологічні допомоги, а також протезування та імплантацію ветерани війни можуть отримати за страховкою на суму до 10 тисяч гривень на особу на рік.

Також ветерани війни можуть пройти 10 сеансів-консультацій психолога на рік.

Для отримання послуг за програмою «Лікування та реабілітація» потрібно зателефонувати до СК «Країна» за телефоном 890 або до поліклініки «АрселорМіттал Кривий Ріг» тел. 067-532-24-88 з 08:00 до 15:00 (до лікаря-координатора, Хорольскої Яни Володимирівни, каб. 212) та мати з собою направлення від одного з лікарів:

  • сімейного лікаря, з яким підписано декларацію;
  • лікуючого лікаря іншої спеціалізації, в т. ч. лікаря фізичної або реабілітаційної медицини.

Для отримання «Санаторно-курортного реабілітаційного лікування у санаторіях

Потрібно зателефонувати до СК «Країна» за телефоном 890 або до поліклініки АМКР за  тел. 067-532-24-88 з 08:00 до 15:00 (до лікаря-координатора, Хорольскої Яни Володимирівни, каб. 212)

Що треба взяти з собою до санаторію:

  • санаторно-курортну карту Ф 072О або виписку з амбулаторної карти Ф 027 (від сімейного лікаря);
  • паспорт;
  • документ, що підтверджує наявність пільг (за наявності).

Для отримання санаторно-курортного лікування бажано звернутися у Страхову компанію чи до лікаря-координатора не пізніше ніж за 2 тижні до запланованої ветераном дати лікування.

Фото з архіву газети “Металург” та з відкритих джерел.

Категорії
Новини

За свободу та незалежність України віддав життя Олексій Василець

До «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійшла сумна звістка, під час виконання бойового завдання загинув наш колега Олексій Василець.

Це сталося 12 серпня 2025 року поблизу населеного пункту Яблунівка Сумської області. Саме з цього часу солдат, командир відділення середніх логістично-евакуаційних безпілотних наземних систем піхотного батальйону Олексій Василець вважався зниклим безвісти. На жаль, сподівання, що він залишився живий, не виправдалися.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олексій Василець працював бригадиром слюсарів-ремонтників дільниці шихтоподачі вуглепідготовчого цеху (ВПЦ) коксохімічного виробництва.  

«З Олексієм я познайомився ще у березні 1998 року, коли він прийшов до нас працювати слюсарем-ремонтником, з того часу ми завжди з ним були поруч, – згадує механік ВПЦ Олег Костовин. – Олексій був професіоналом у своїй справі, він займався ремонтом і обслуговуванням конвейєрного транспорту та молоткових дробарок. Олексій з тих, хто ніколи не був байдужим, йому завжди було треба якісно та швидко виконати роботу, щось покращити, ініціювати та втілити в життя нове.

Наш колега завжди хотів бути першим у справах, і це йому вдавалося, адже  Олексій був дуже відповідальним та наполегливим. А ще він був добрим, веселим, чуйним, готовий прийти на допомогу і порадою, і справою. Загибель Олексія стала тяжким ударом для всіх нас, для тих, хто його знав, працював з ним, хто товаришував. Світла пам’ять нашому захисникові».  

Висловлюємо щирі співчуття родині та усім, хто знав загиблого Героя. Він назавжди залишиться в наших серцях та пам’яті!

Категорії
Новини

Тепло тут і зараз

Операторка теплового пункту Світлана Урахова.

На коксохімічному виробництві створена система автономного опалення.

На вулиці мінут 10, від міцного морозу аж повітря дзвенить. А у приміщенні теплового пункту КХВ наче влітку, тепло та затишно. Тут гріється вода для опалення, яке подається до усіх будівель та споруд коксохімічного виробництва, а також вода для санітарно-побутових приміщень.

За усіма показниками обладнання уважно спостерігає операторка теплового пункту Світлана Урахова.

«Зараз я, наприклад, регулювала тиск на насосі. Через перепади напруги за тиском треба наглядати постійно, та й вплив мінусової температури також треба враховувати. А взагалі обладнання нове, працювати з ним легко. Свою ж справу я добре знаю, адже працюю на КХВ вже 30 років, була апаратником водопідготовки. Зараз моє завдання – підтримувати роботу теплового пункту, щоб люди взимку були у теплі та з гарячою водою», – сказала Світлана Урахова.  

Раніше теплофікаційна вода для системи опалення подавалася на КХВ з металургійного виробництва. «Пуповина» трубопроводу між виробництвами складала понад 400 метрів, а самим метвиробництвом вона тягнулася ще понад 600 метрів. Звичайно, за такої відстані тепло втрачалося, гріло повітря, та й обслуговувати таку довгу мережу було складно.

Директор КХВ Микола Галушкін поставив пріоритетне завдання: посилити використання власних енергоресурсів підрозділу та максимально запобігти необґрунтованим втратам тепла.

Принцип повного самозабезпечення теплом був реалізований фахівцями двох дільниць енергетичного цеху КХВ – пароводопостачання та з ремонту енергетичного обладнання і газопроводів.

«До робіт стали на початку осені і впоралися до холодів, – розповідає Олександр Мельников, начальник енергетичного цеху КХВ. – Старі трубопроводи тепла, які з’єднували КХВ та метвиробництво, були демонтовані. А на базі вже наявного теплового пункту було добудовано ділянку з підігріву та розподілу теплоносія. До речі, гріємося ми своїм паром, тобто, для підігріву води використовуємо тепло від роботи нашого виробництва. При цьому майже все обладнання, необхідне для створення автономної системи опалення, було взяте на підприємстві, воно не експлуатувалося тоді. Тобто, для створення нового обійшлися без дорогих закупівель. Усі працівники, які були залучені до створення автономної системи опалення, працювали дуже швидко та відповідально. Хочеться подякувати кожному учаснику та особливо відзначити майстрів з РУ Ігоря Гриценко та Сергія Котельву, електрогазозварника Миколу Потебню, електромонтера Рената Камалова, слюсарів-ремонтників Сергія Ляшенко, Генадія Бондаренко та багатьох інших фахівців цеху».

При тепловому пункті виконано монтаж накопичувальної ємності V=80 м3, змонтовано два теплообмінники, електронасосні агрегати подачі теплофікаційної води споживачам, насоси рециркуляції та трубопроводи, виконано теплоізоляційні роботи. Все це дозволило створити на робочих місцях коксохімічного виробництва комфортні умови для роботи, що в наш нестабільний для енергетики час є дуже важливим.

Категорії
Новини

Здоров’я, як пріоритет

Наталія Ван Доеверен

Головне завдання – збереження здоров’я людей.Така мета стоїть перед новоствореним департаментом з охорони здоров’я, гігієни праці та благополуччя ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Які заходи планується впроваджувати у цехах підприємства для запобігання потенційним ризикам здоров’ю та самопочуттю працівників, а також на які робітничі фактори звертатиметься увага для створення безпечних умов праці розповідає директорка цього підрозділу Наталія Ван Доеверен.

– Наталіє Романівно, з якою метою створювався департамент зі здоров’я, гігієни праці та благополуччя, на що спрямовується головна увага фахівців?

– Питання збереження здоров’я працівників має важливе значення і є стратегічним на нашому підприємстві. Відтепер ми приділятимемо ще більше уваги гігієні праці та профілактиці професійних захворювань. «Люди мають повертатися з роботи живими і здоровими». Щось краще за цей відомий вислів важко вигадати. Саме тому на нашому підприємстві приділялася й приділяється велика увага збереженню здоров’я працівників. На це спрямовані і щорічні профілактичні огляди, які проводяться у нашому медичному центрі, консультації медиків, здійснюються діагностичні обстеження тощо. На підприємстві діє велика мережа здоровпунктів, які максимально наближені до місць роботи працівників.

За необхідності наші фельдшери оперативно надають допомогу, а також проводять передрейсові огляди, активно проводять профілактичну, роз’яснювальну роботу. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» багато років діє медичне страхування працівників з дуже широким спектром послуг.

Уся робота проводиться в рамках виконання наказів Міністерства охорони здоров’я України. В останні роки законодавство України та стандарти в частині профілактики професійних захворювань та гігієни праці на виробництві активно синхронізується з нормативними актами Європейського союзу. Зокрема ними передбачено впровадження на підприємствах країни системи оцінки ризиків впливу на здоров’я працівників, в тому числі канцерогенних хімічних факторів.

– Які кроки в цьому напрямку вже зроблені?

– Ми розпочали реалізувати пілотний проєкт щодо профілактики професійних захворювань працівників вальцетокарного цеху. Вже проведена величезна робота з оцінки ризиків для здоров’я працівників, пов’язаних із впливом шкідливих факторів виробничого середовища: хімічних речовин, шуму та вібрації на робочих місцях. Разом із колективом цеху розробляються заходи для мінімізації впливу на працівників шкідливих факторів виробничого середовища.

– Розкажіть про це детальніше.

– Подібна робота і раніше проводилася на підприємствах країни, але вона переважно була більш загальною, торкалася атестації робочих місць – заміру впливу шкідливих факторів – хімічних та фізичних. Отримані дані порівнювалися зі спеціальною шкалою та визначався рівень перевищення норми. Перевірку стану здоров’я, разом із впливом цих шкідливих факторів, працівники проходили раз на рік.

Зараз же до цього питання буде більш комплексний, персоналізований та проактивний підхід. Наприклад, є конкретний працівник, є система оцінки ризиків, шкала впливу шкідливих факторів. Оцінка впливу цих факторів здійснюватиметься вже з урахуванням конкретних антропологічних даних працівника: віку, зросту, ваги, стану здоров’я, соматичних, хронічних захворювань тощо.  

Припустимо, вплив шкідливих факторів на робочому місці за шкалою від 0 до 10 сягає позначки 6. На 25-річну людину, яка важить 85 кг, вплив шкідливих факторів буде іншим, ніж на працівника на тому ж робочому місці, якому 57 років і вага 125 кг. Звичайно, і дорожні карти лікувально-профілактичних заходів для мінімізації ризиків для цих працівників будуть відрізнятися.

Зараз на робочих місцях ми досліджуємо шкідливі хімічні фактори. По завершенню повномасштабної війни на підприємствах країни планується працювати і з фізичними факторами. Тобто, вже зараз на законодавчому рівні ми рухаємося в напрямку виконання тих стандартів, які діють у Євросоюзі.

– Які заходи може здійснити роботодавець для мінімізації впливу шкідливих факторів на працівників?

– Спектр заходів великий, він залежить від специфіки та умов виробництва. Наприклад, якщо ми говоримо про канцерогени, то це забезпечення працівників засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), контроль режиму їхнього використання, тобто, вчасної заміни. А також систематичне відвідування працівниками лазні, маркування шкідливих хімічних  речовин для того, щоб люди знали про їх наявність у певних місцях, аби мінімізувати перебування працівників у зоні шкідливого впливу. Додатковими заходами є зберігання хімічних речовин, використаного матеріалу у закритих контейнерах, щоб не було випаровування шкідливих речовин.

Поки що в режимі пілотного проєкту ми працюємо у вальцетокарному цеху, але найближчим часом плануємо розширити його дію і на інші підрозділи наших підприємств.

– Плани великі, вони потребують відповідного ресурсу?

– Звісно, у будь-якій справі велику роль відіграє команда, адже один у полі не воїн. Вже можу сказати, що на підприємстві працює потужна команда медиків та фахівців сектору гігієни праці. Ми однодумці у цьому питанні, а отже, маю надію, що всі наші проєкти будуть реалізовані.

Довідка:

Директорка департаменту зі здоров’я та гігієни праці ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталія Ван Доеверен працює в «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 2025 року. Вона закінчила Львівській медичний інститут та інтернатуру, тривалий час була оперуючою лікаркою-гінекологом.

Своє навчання Наталія Ван Доеверен продовжила в Академії державного управління при Президенті України, де здобула ступінь магістра.

Наталія працювала у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва, Міністерстві аграрної політики, була помічником голови Львівської обласної адміністрації, очолювала медичну службу Львівської обласної клінічної лікарні, український католицький шпиталь імені Андрія Шептицького, медичну клініку Червоного Хреста України, працювала національним консультантом з охорони здоров’я ЮНІСЕФ України. Автор численних наукових публікацій та статей з питань реформи охорони здоров’я, доктор медицини.

Категорії
Офіційно

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» про ситуацію з CBAM

Як виробник сталі, що працює в Україні в умовах повномасштабної війни, я щиро вірю в чесний діалог і справедливі правила.

З 1 січня 2026 року CBAM (Механізм вуглецевого коригування імпорту) трансформується від щоквартальної звітності у реальний вуглецевий податок. Я хочу бути відвертим: сам по собі CBAM не є проблемою. Це легітимний і в довгостроковій перспективі необхідний механізм захисту інвестицій, здійснених компаніями ЄС, та регулювання вуглецевомісткого імпорту. Одного дня, коли Україна стане членом ЄС і працюватиме в однакових умовах, CBAM також матиме сенс і для нас.

Проблема полягає в тому, як CBAM застосовується до України сьогодні. У грудні 2025 року Європейська комісія відмовила українським виробникам сталі у будь-яких винятках або перехідному періоді, попри триваючу повномасштабну війну. Йдеться про виняток, який обговорювався протягом багатьох місяців. Рішення було засноване на припущеннях, що вплив на Україну буде мінімальним. З нашої точки зору, ці припущення є глибоко хибними.

Українські металурги працюють в надзвичайних умовах: постійні безпекові ризики, зруйнована інфраструктура, порушена логістика, відсутність доступу до фінансування та відсутність реальної можливості інвестувати в декарбонізацію через величезні додаткові витрати, необхідні для підтримання активів в робочому стані під ракетними та артилерійськими обстрілами. Ставитися до українських виробників так, ніби вони працюють у мирній Європі, означає ігнорувати цю реальність, і це призведе до знищення галузі, яка залишається критично важливою для виживання країни під час війни та після неї.

За оцінками GMK Center, CBAM може коштувати Україні до 5 млрд доларів експортних втрат протягом п’яти років. Металургія та гірничодобувна галузь забезпечують 7% ВВП, 15% експорту та 30% вантажообігу залізничного і портового транспорту. Це не абстрактні цифри — це робочі місця, громади та економічна стійкість. Шкода, що такі показники навіть не були враховані європейськими ухвалювачами рішень, попри постійні гасла на кшталт «Підтримаємо Україну» або «Ми вас не залишимо».

Для «АрселорМіттал Кривий Ріг» CBAM означає додаткову вартість доступу на ринок ЄС у розмірі 60–90 доларів США за тонну. Навіть з урахуванням того, що платежі будуть відтерміновані до 2027 року, ринок відреагував негайно, і наші європейські клієнти зупинили всі замовлення. Ми витратили три роки на формування наших позицій у Європі як заміну інших ринків, втрачених через війну, і внаслідок цього рішення експорт 1,25 млн тонн, запланований на 2026 рік — майже половина нашого річного виробництва — не відбудеться.

Зіткнувшись із цією реальністю, маючи НУЛЬ замовлень з Європи в нашому портфелі, як перший крок ми з великим жалем змушені негайно скоротити виробництво доменних печей до технологічного мінімуму. Якщо нічого не зміниться, наступним кроком стане зупинка доменних печей. Робота лише однією доменною піччю настільки збільшить наші витрати, що зробить фінансову життєздатність неможливою.

Робота на мінімальному рівні виробництва спричинить ланцюгову реакцію зупинки частини передільних виробничих потужностей, простою частини персоналу, а собівартість продукції зросте ще більше. Це відбувається на тлі найвищих цін на електроенергію в Європі та триваючих воєнних збитків, попри понад 1 млрд доларів підтримки з боку нашої материнської компанії. Нам терміново потрібна підтримка уряду України у вигляді справедливо регульованої ціни на енергоносії.

Ми не виступаємо проти CBAM. Ми вимагаємо справедливого ставлення, а це рішення не є справедливим. Без щонайменше трирічного пільгового або перехідного періоду Україна втратить ядро своєї металургійної промисловості та перетвориться на сировинний придаток ЄС (або, можливо, саме в цьому і полягає мета ЄС). Це точно не виглядає як солідарність із країною, що перебуває у стані війни.


З повагою,

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Категорії
Новини

З крана – все як на долоні

Ефективне рішення на дільниці виготовлення вогнетривких сумішей ремонтного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» дозволило позбутися небезпек у зоні роботи вантажопідйомних механізмів.

Ця дільниця РВ центрального департаменту з утримання та ремонтів виготовляє суміш, якою футерують сталерозливальні ковші конвертерного цеху, щоб захистити їх від шалено високої температури розплавленої сталі. Суміш складається з глини та кварциту з додаванням води. Її виготовляють за допомогою спеціальної установки. А ще виробництво суміші неможливе без електромостового крана.

«Наш кран розвантажує глину та кварцити, подає їх на установку, а потім переміщує та відвантажує конвертерникам готову продукцію, тобто вогнетривку суміш, – пояснює майстер дільниці Олександр Аніков. – Його вантажність досягає 10 тонн, але по факту кран транспортує до 6,5 тонн. Хоча й цього достатньо, щоб створити смертельну небезпеку для людей, що знаходяться у небезпечній зоні роботи крана. Роботою установки керують технологи, які також виконують стропальні роботи з закріплення вантажів. Машиністи кранів строго контролюють, щоб технолог не опинився у зонах смертельного ризику під час транспортування вантажів. Раніше у зоні роботи крана були території, які машиніст не міг бачити згори (сліпі зони – автор). І це була проблема».

Коли на дільницю замовляли новий підйомний кран, то керівництво дільниці разом з фахівцями з охорони праці проаналізували небезпеки, і придумали, як позбавитися сліпих зон, щоб машиністи кранів  могли бачити весь підкрановий простір. Разом з новим краном замовили просту й ефективну систему відеоогляду. Камеру встановили на конструкції крана, саме там, звідки все видно, а у кабіну машиніста додали монітор, на який надходить зображення з камери. Машиністка крана Софія Баранович працює у відділенні 7 років. Вона оцінила можливості відеосистеми.

«При виконанні робіт на старому крані були моменти, коли ти просто втрачаєш колегу-стропальника з поля зору, – згадує Софія. – Ситуації не з приємних, я вам скажу, хвилююча. Адже якщо продовжити рух крана, переміщення вантажу, або навіть грейфера (робочого органу крана), то це може створити смертельну небезпеку для колеги внизу, якого не бачиш. З новим краном простіше. Ось бачити, на моніторі все як на долоні, з висоти польоту. Якщо я бачу, що колега у небезпечній зоні, то зупиняю кран і подаю звуковий сигнал. Рух не починаю, поки він не залишить небезпечне місце. Працювати стало спокійніше і безпечніше».

Взагалі, дільниця справила позитивне враження: чистенько, грейфери, сировина в тюках, тара для відвантаження готової суміші – все рядочками.  А кварцит у ямах для зберігання – як рожеві хвильки у зменшеному масштабі. На підлозі нічого зайвого, маршрути пересування вільні, а значить ризики впасти з висоти власного зросту, найпоширеніші на підприємстві, мінімізовані. Це результати сумісної роботи працівників дільниці і відділу ЦДУР та КХВ департаменту з охорони праці та промислової безпеки. «Я не дуже давно працюю з цією дільницею, – говорить провідний інженер з охорони праці Євген Тарасов. – І взаємодіяти з ними дуже приємно. Керівництво дільниці на чолі з Павлом Лібом дбає про безпеку працівників, за що їм щира подяка. Тож робимо все від нас залежне, щоб допомагати їм зробити умови ще безпечнішими».