Позначка: металургійне виробництво

Категорії
Новини

Розслаблятись на печі не варто

В ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» триває ремонт доменної печі № 6, і дуже важливо під час ремонтних робіт уникнути травм.

Саме ДП-6 запустили першою після повної зупинки підприємства на початку війни. А зараз її відновлюють. Щодоби на ремонтних майданчиках працюють сотні працівників, серед яких  співробітники ТОВ «Реал-Строй», ТОВ «Спеціалізована огнеупорна компанія», ПП «Стіл Сервіс». Також у ремонті беруть участь працівники центрального департаменту з утримання та ремонтів нашого підприємства. За планом ремонт триватиме 120 діб. Відремонтувати якісно і вкластися у терміни – одна з основних задач. А не менш важлива – відпрацювати без травм. Над цим працює команда фахівців з охорони праці нашого підприємства та підрядних організацій.

Ремонтний майданчик нагадує гігантський мурашник: все кипить, все вирує, у кожного свою робота. Більшість з виробничих операцій – роботи підвищеної небезпеки. За виконанням правил і вимог цілодобово стежать фахівці з ОП. Заступник директора з охорони праці ТОВ «Спеціалізована огнеупорна компанія» Леонід Левін в цей час також поруч зі своїми колегами. «Відповідаю за здоров’я кожного, – говорить Леонід. – Але перед тим, як контролювати, необхідно створити безпеку на робочих місцях. Дуже багато робіт виконуються на висоті. Всі забезпечені страхувальними поясами. Як бачите, на них бирки з датою перевірок. Під час цього ремонту ми виявляли порушення, коли на поясі не було бирки. Його миттєво замінили»

Особлива увага приділяється вогневим роботам. Без різки та зварювання металоконструкцій капремонт годі й уявити. То тут, то там шкварчить і блимає. Зони огороджені. Кожна одиниця різальної чи зварювальної апаратури має бути перевіреною. Маски і окуляри обов’язкові. А ще – по два вогнегасники.

«Був випадок, коли під час виконання робіт на майданчику був лише один вогнегасник, – розповідає газівник доменної печі Євген Попов. – Іншим разом виявили вогнегасник з протермінованою датою перевірки. Підрядники швидко виправили все в обох випадках. Взагалі, приємно з ними співпрацювати. Все, що виявляємо, виправляємо разом. Зараз, поки піч на ремонті, я працюю не газівником, а «червоним скорпіоном». Газівник веде процес плавки чавуну, тому знає піч досконало. Цей досвід допомагає мені ефективно контролювати виконання правил безпеки та усувати проблеми разом з фахівцями з охорони праці. Звичайно, плавити чавун мені  мені подобається більше. Чавун плавив мій батько. Але якщо зараз я корисний, як «скорпіон», то це також добре.

На ремонтних майданчиках працюють десятки вантажопідйомних механізмів. Це автомобільні крани, електричні лебідки і навіть електромостовий кран доменної печі, який наразі задіяний у ремонті. Тут має бути все чітко. «Зони роботи вантажопідйомних механізмів огороджені смугастою стрічкою, – продовжує Леонід Левін. – Скрізь розміщені знаки безпеки. Якщо необхідно, виставляємо ще й спостерігачів з прапорцями. До речі, вони працюють і в зоні руху залізничного транспорту. На рейках виставляються сигнальні щити. А ще ми намагаємося постійно вдосконалювати технічну базу. Наприклад, всередині печі працюють люди на підвісному майданчику. Там же машина ламає вогнетривну кладку пікою. Між машиністом екскаватора і ремонтниками має бути постійний зв’язок. Для цього наша компанія придбала сучасну радіостанцію».

Робота у замкнутих просторах також є дуже небезпечною. Для запобігання травмуванню вживається комплекс заходів, в яких задіяні фахівці нашої газорятувальної служби. А працівники, які заходять у такі простори, обов’язково мають при собі  газоаналізатори. Сигнал небезпеки спрацював – миттєва евакуація із замкнутого простору.

«Ми цілодобово взаємодіємо з підрядниками і цехами нашого підприємства, – говорить провідний інженер з охорони праці Андрій Кравченко. – У кожного є телефонні номери, за якими зв’язуємося будь-коли. І треба пам’ятати, що як би безпечно не були обладнані робочі місця, треба постійно працювати з людьми. Бесіди, інструктажі, змінно-зустрічні… Дуже сподіваємося, що кожен працюватиме безпечно, знатиме і виконуватиме правила та триматиме робочі місця та проходи у належному стані, без зайвого під ногами. Бо саме падіння внаслідок перечіпання є найрозповсюдженою причиною травматизму на підприємстві. Тож бережіть себе і будьте здорові!».

Категорії
Новини

Ремонтуються «місця прописки» локомотивів

В залізничному цеху № 2 власними силами ремонтують виробничі та побутові приміщення, де обслуговуються та відновлюються локомотиви.

Зміни помітні вже на вході до адміністративно-побутового комплексу ЗЦ № 2. Працівників та відвідувачів цеху зустрічають свіжий побілений фасад, пофарбовані двері, нова інформаційна табличка. А у коридорі будівлі повним ходом «кипить» робота: люди миють, затирають, лагодять тощо.

«У мирний час роботи у машиністів та їхніх помічників, слюсарів-ремонтників та інших спеціалістів-залізничників завжди вистачало. Але війна, на жаль, скоротила обсяги нашої роботи – підприємство працює не на повну потужність, від цього зменшилась і кількість виходу на лінію тепловозів, задіяних у виробничих процесах. Цю паузу ми використовуємо, щоб покращити виробничі і побутові умови працівників та підвищити безпеку праці. Цього року вже відремонтували зварне відділення, побудували пішохідну доріжку до АПК № 1, ремонтуються інші відділення цеху. Роботи виконуємо власними силами, залучаючи до цього працівників, які знаходяться на вимушеному простої», – розповідає Дмитро Колесник, начальник залізничного цеху № 2.

В ЗЦ № 2 вже майже завершений ремонт внутрішнього периметру локомотивного депо серії ТЕМ. Саме там локомотиви проходять технічну профілактику та  ремонтуються. В депо вже побілені стіни, в корпоративні кольори пофарбовані двері, які ведуть в усі ремонтні майстерні: зварного відділення, акумуляторного, механічного тощо. Окрема увага до охорони праці: зроблена розмітка маршруту руху, візуально позначені небезпечні зони, прибрані зайві металоконструкції та інші старі елементи обладнання, які вже давно не використовуються.  

Над усім цим працювали слюсарі-ремонтники рухомого складу ЗЦ № 2.

Було
Стало

«Через війну, на жаль, скоротився обсяг і нашої основної роботи. Тож коли від начальника цеху надійшла пропозиція вийти з простою, щоб виконувати ремонти, я одразу погодився, бо це можливість працювати та отримати повноцінну заробітну плату, – говорить слюсар з ремонту рухомого складу Анатолій Козенко. – Робити ремонт було водночас і просто, і складно. Просто, тому що навички муляра, напевне, є в кожного з нас, адже усі ми хоча б раз у житті щось фарбували або білили. А от складніше – бо масштаби робіт були значні і треба було дотримуватись належної якості і усіх заходів безпеки. Та ми, як бачите, справляємося. Погодьтеся, свіжий ремонт, світлі кольори – все це сприяє гарному настрою та надає впевненості в тому, що незабаром наша основна робота відновиться, і її стане набагато більше».

Було
Стало

Зараз в депо з ремонту спецтехніки залізничного цеху № 2 триває ремонт електроапаратного відділення. Воно розташоване в одній із найстаріших будівель підрозділу.

Категорії
Новини

Шевченко і Ко: все за правилами

Роботи у замкнутих просторах – це роботи підвищеної небезпеки. Оскільки ризики для життя тут надто високі, необхідно обов’язково дотримуватися  четвертого Золотого правила безпеки.

Замкнуті простори є практично у всіх наших цехах. Для працівників парогазового цеху роботи у замкнутих просторах не є рідкістю, і в цеху до них особлива увага.

Дільниця котлів-утилізаторів ПГЦ розташована у вогнетривно-вапняному та в другому сортопрокатному цехах. Її працівники беруть участь в утилізації відхідних газів, які утворюються під час роботи металургійних печей. Як розповів майстер з ремонту устаткування Андрій Зозуля, у вогнетривно-вапняному цеху у котлах-утилізаторах за допомогою цих газів отримують пару.

«Гази віддають свою теплову енергію на виробництво пари, – говорить Андрій. – Пара йде у цехи на виробничі потреби та обігрів. А гази, які охолоджуються з 500-600 до близько 300 градусів за Цельсієм, прямують до газоочисток. Система котлів-утилізаторів має газоходи котла, саме вони і є замкнутими просторами. Наші працівники періодично чистять ці простори від вапняного пилу. Тож Золоте правило № 4 для нас дуже актуальне».

Є на підприємстві така унікальна професія – котлочистильник. І їх у нас аж… один. Знайомтесь, Юрій Шевченко. Саме він очищує газоходи котла, без чого цей котел просто не зможе виконувати свою функцію. Юрій працює у цеху вже майже 20 років. Він впевнений, що якщо чітко виконувати четверте правило й інструкції з охорони праці, то його небезпечна робота не призведе до травм.

«Треба, по-перше, чітко виконати всі безпекові заходи під час підготовки до входу у замкнутий простір, – розповідає Юрій. – А також притримуватися правил під час самого очищення. Перед роботою завжди оформлюється наряд-допуск. Саме він дає право почати роботи всередині. Газорятівники досліджують стан повітря всередині газоходу. Метан та СО отруйні, тому їх показники не мають перевищувати норму. Кисню ж навпаки повинно бути не менше норми, щоб можна було нормально дихати. А температура не має перевищувати 50 градусів за Цельсієм. Простір має бути добре провентильованим. Ми заповнюємо карту ризиків, і якщо якийсь з них вважаємо надто високим, доповідаємо майстру і разом мінімізуємо його».

Юрій надягає страхувальний пояс. Робіт на висоті він не виконує, а за пояс кріпиться страхувальна мотузка. Страхують котлочистильника двоє людей. Такі правила. Один з помічників також має пояс, бо якщо з Юрієм, не дай Боже, щось трапиться у замкнутому просторі, то його колезі доведеться його рятувати, а інший страхуватиме вже обох. Слюсар-ремонтник Валерій Іванов страхує колегу вже багато років. За його словами, під час цієї роботи на його пам’яті не було жодної надзвичайної ситуації. Але рятувати він навчений.

«Кілька разів на рік ми тренуємося рятувати, – каже Валерій. – Ці навички жодного разу мені не знадобилися. Але ми можемо це робити. Регулярне ж проходження інструктажів та повторення інструкцій з охорони праці додають впевненості у тому, що навички рятувальника ніколи й не стануть у пригоді».

Газорятівники досліджують повітря у газоходах перед початком робіт, а далі контролюють його стан працівники ПГЦ за допомогою газоаналізаторів. Їх у цеху достатньо. Прилади справні та повірені. Тільки-но спрацьовує сигнал, що концентрація якогось з трьох газів вийшла за межі норми, Юрій Шевченко миттєво евакуюється із замкнутого простору, а колеги допомагають зробити це якомога швидше.

У вогнетривно-вапняному цеху кожна з обертових печей має свій котел і замкнутий простір при ньому. У цих печах випалюється вапно – необхідна складова для виробництва сталі. А взагалі-то замкнутих просторів під контролем працівників парогазового цеху набагато більше.

«Колодязі, бункери, барабани-накопичувачі, баки-акумулятори – це замкнуті простори, – зазначив в.о. заступника начальника ПГЦ із вторинних енергоресурсів Віталій Дишлов. – Крім небезпечних газів, є чимало інших ризиків. Наприклад, у деяких з замкнутих просторів люди працюють на висоті, тому дотримуються відповідних правил. Є такі шкідливі фактори, як шум, вібрація, запиленість тощо. Знання та чітке виконання правил рятують життя, захищають від професійних захворювань. Четверте правило надзвичайно важливе для нас, як і інші. Не випадково ж ці правила називають Золотими».

Категорії
Новини

«АрселорМіттал Кривий Ріг» взяв участь у жіночому форумі «Top-100 Women: Green Heart Leader»

100 лідерок сталого розвитку зі всієї України зібралися для обговорення нагальних питань, щодо відновлення країни та її економіки, відбудови та гуманітарної допомоги.

Наше підприємство представила Ольга Семків, директорка проєкту зі сталого розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг» і отримала відзнаку «Green Heart Leader».

Ми повинні використати відновлення як можливість якнайефективнішої відбудови країни завдяки скоординованим і сталим крокам для більш зеленої, інклюзивної та справедливої України, де «ніхто не залишиться без уваги».

Зусилля мають бути взаємопов’язані, щоб Україна не втратила десятиліття своїх здобутків у сфері сталого розвитку.

Учасниці форуму поділилися своїми досягненнями та досягненнями своїх команд у сфері екології під час війни.

Ольга Семків розповіла про курс нашого підприємства на «зелену» металургію, який попри війну залишається незмінним.

З метою вдосконалення роботи підприємства, ми вивели з експлуатації свої старі об’єкти виробництва й зменшили викиди забруднюючих речовин.

Ми продовжуємо свій розвиток та тримаємо свій фронт задля перемоги.

Категорії
Новини

Криворізький вантаж для Херсонського краю

Працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг»  активно долучилися до збору допомоги мешканцям Херсонської області, які постраждали від повені через підрив росіянами Каховської дамби.

В один день люди втратили дім, господарство і разом з ними все, що було частиною їхнього життя протягом багатьох років. Допомога потерпілим від затоплення була потрібна негайно. Підприємство не залишилось осторонь, швидко був організований збір речей для постраждалих. І практично з перших же годин кімната, виділена для цього у Центрі надання послуг «Єдине вікно», почала заповнюватися речами, їжею, засобами гігієни, кормом для тварин, антисептичними засобами, білизною та іншим.

Серед тих, хто вирішив відгукнутися та підтримати херсонців, ми помітили троє хлопчиків, які несли три великих пакунки. Денис Глушков, Данило Кузь та Богдан Торбило принесли те, що їхні родини зібрали для людей, які опинилися в біді через затоплення.

Хлопчики принесли допомогу

«Рішення допомогти ми в родині ухвалили тільки-но дізналися про збір допомоги херсонцям від «АрселорМіттал Кривий Ріг», – говорить слюсар-ремонтник СПЦ-2 Максим Глушков. – Ми не вперше допомагаємо, адже вважаємо, що взаємодопомога та підтримка один одного – зараз це те, чим має займатися кожен. Ми всі – одна родина, а коли в родині біда чи виникає проблема, то всі разом її маємо вирішувати. Хіба не так? Тому дружина одразу кинулася збирати пакунки: одяг, білизна, рушники, ковдри – вийшло три пакети. Ми мали йти на роботу, тож «доставку» довірили нашому сину – 13-річному Данилу».

«Я без вагань вирішила допомогти, адже без сліз на це людське лихо неможливо дивитися, ми маємо допомогти та підтримати. Просто немає слів, що пережили ці люди», – розповідає  Антоніна Літвінова, начальниця бюро з питань цивільного захисту.

Охочих допомогти та допомоги виявилося стільки, що працівники «Єдиного вікна» пакували все не лише у робочі години (тим більше, що звичайний прийом працівників ніхто не зупиняв), а й у вихідні виходили, аби розібрати та запакувати все як слід.

«Я дуже зраділа, що наше підприємство долучилося до акції допомоги. Треба було знайти коробки, щоб можна було туди складати сортовану допомогу. Приносили все: іграшки, дитяче харчуванням, білизну, одяг, воду, їжу… Навіть листівки зі словами підтримки, вони буквально розчулили до сліз. Ми все ретельно спакували та підготовили до відправлення. За декілька днів назбирали близько 80 коробок», – розповідає Юлія Семидоцька, фахівчиня «Єдиного вікна».

Допомогу несли щодня в “Єдине вікно”

Але допомогу потрібно було не лише зібрати, а й організувати доставку вантажу до Херсону. Довірили цю почесну й відповідальну, але складну та небезпечну місію досвідченим волонтерам, які вже не один раз успішно виконували рейси допомоги.  Арам Галустов, майстер цеху з ремонту ланцюгів управління технологічними процесами «АрселорМіттал Кривий Ріг» свій вільний час практично стовідсотково віддає волонтерській справі. Він є членом екіпажу волонтерів, які по кілька разів на тиждень вирушають до Донецької, Херсонської, Запорізької, Миколаївської та інших областей, аби доставити всю допомогу нашим захисникам та всім, хто її потребує. Волонтери знайшли транспорт, який вмістив першу партію зібраної допомоги – 80 коробок, а паливом для поїздки їх забезпечив «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Вантажимося, і в дорогу!

«Для нас це почесна місія – відвезти допомогу херсонцям, яку зібрали наші працівники, – говорить Арам Галустов. – Разом з цими речами ми хотіли привезти те тепло, яким була огорнута кожна річ, кожен пакунок, який зібрали працівники нашого підприємства. Коли привезли допомогу, то нас не налякали навіть звуки прильотів, які у Херсоні лунають постійно. Ми побачили очі херсонців, почули слова вдячності від них і наче виросли крила. Слова вдячності просили передати усім працівникам заводу. У такі хвилини цінується навіть не матеріальна складова, а турбота, увага та впевненість у тому, що ти не залишишся наодинці з бідою».

Криворізький вантаж для херсонців вже на місці

«Щиро дякую криворіжцям, нас дуже розчулило, що всі ми, наче одна родина, що ви відгукнулися, допомогли, що наш біль не залишив вас байдужими. Дякую всім за допомогу. Ви неймовірні!», –  сказала логіст Херсонської обласної аварійно-рятувальної служби Людмила Асланова.

Акція зі збору допомоги продовжилася до 20 червня.  Дякуємо усім, хто долучився!

Категорії
Новини

Про зберігання запчастин – в деталях

Працівники блюмінгу облаштовують новий зручний та безпечний майданчик для зберігання вузлів і запчастин для пратцен-кранів.

Без пратцен-кранів робота бюмінгу неможлива. Саме вони транспортують заготовки до прокатних станів, а також  відвантажують їх споживачам. Цими кранами перевозяться  чушковий чавун, арматура й катанка в бунтах тощо. Ці крани постійно мають бути готовими до роботи, тому швидко знайти й доставити ту чи іншу запчастину для ремонту дуже важливо. Простота пошуку запчастин, зручність їх стропування й переміщення – ось основні принципи, за якими облаштовується майданчик. І не менш важливий принцип – безпека.

«Є кілька переваг нового майданчика щодо безпеки, – розповідає начальник відділу охорони праці сталеплавильного та прокатного департаментів управління з охорони праці Олексій Курочка. – По перше, рівна бетонна підлога. Це важливо, адже за статистикою саме перечіпання та падіння входять донайрозповсюдженіших причин травмування. По-друге, майданчик чималий – 24 на 30 метрів. Тому маємо широкі проходи і зручний доступ до запчастин, що також мінімізує ризик падіння. Ще один плюс – це надійні підставки під кранові колеса, яких тут досить багато. Підставки зроблені з відходів виробництва (вибракуваних заготовок). Вони надійно запобігають коченню коліс. Уявляєте, якщо колесо вагою близько пів тонни покотиться і хтось буде на його шляху? Розміри майданчика дозволяють зберігати запчастини на безпечній відстані одна від одної, що дозволяє уникнути защемлення кінцівок людини під час вантажних робіт».

Олексій зазначив ще кілька переваг, серед яких достатність місця для ретельного стропування під час транспортування деталей до місць ремонту кранами, наявність надійної загорожі, що запобігає проникненню сторонніх людей, хороше освітлення, яке зменшує ризики травмуватись тощо. Майданчик створюють слюсарі-ремонтники Олександр Климентенко та Денис Товмач, електрогазозварник Юрій Горєвой, майстер Андрій Дегтярьов, старший майстер Костянтин Шулигін. Керує роботами заступник начальника блюмінгумеханоустаткування Євген Карелін.

Про зручності зберігання по-новому та переваги для виробництва розповів старший майстер з ремонту кранів Костянтин Шулигін: «Швидко знайти потрібну запчастину – це дуже важливо, -говорить Костянтин. – Бо коли виходить з ладу кран під час виробничого процесу, то ремонтувати його треба негайно. Все обладнання в нас посортоване за типами і має своє місце. Ось колеса на підставках, а ось промвали. Для них ми зварили спеціальні стенди. А на спеціально виготовлених

стелажах зберігаються запчастини для магнітів – основних робочих органів пратцен-кранів, а також вузли для редукторів та інше. Все зрозуміло. Зайшов, знайшов потрібне. Плануємо ще зробити стенд зі схемою та описом всього, що тут зберігається. А ще, користуючись таким майданчиком. легко контролювати, що є в наявності, а що треба замовляти. Це все пришвидшує ремонти і, відповідно, зменшить простої кранів».

Анатолій Казмерчук, слюсар-ремонтник ЦРМО-4:

– Наша бригада ремонтує й обслуговує пратцен-крани. Новий майданчик дуже зручний. Зараз ми перевозимо сюди запчастини та розміщуємо так, як нам потрібно. Ось пальці, балансири, вали, колеса… Тут навіть ремонтник-новачок зможе миттєво знайти потрібне.

Денис Товмач, слюсар-ремонтник блюмінгу:

– Самим створювати для себе кращі умови праці нелегко, але приємно. Бачите, який красень вийшов! Найважчим було його забетонувати, ця робота нам невластива, тож довелося опанувати нову професію. Непогано вийшло, рівно. Вчора виповнилось 23 роки, як я прийшов на підприємство, і за ці роки зручнішого та безпечнішого майданчика не пам’ятаю.