Категорії
Новини

«Звернення по допомогу — це прояв сили»

В цьому впевнена нова психологиня «АрселорМіттал Кривий Ріг» Маргарита Мішукова. З читачами «Металургу» наша колега ділиться своїми задачами та першими кроками на підприємстві щодо психологічної підтримки працівників та їхніх сімей під час війни.

– Маргарито, насправді ви не нова людина в «АрселорМіттал Кривий Ріг», багато людей добре Вас знають, як фахівчиню, яка займалася підбором персоналу на наше підприємство. Розкажіть, будь ласка, про це.

– Раніше я дійсно працювала тут, у добре відомому 205-му кабінеті на третій дільниці. Через мене «пройшло» багато людей, які влаштовувалися на «АрселорМіттал Кривий Ріг», я комунікувала з керівниками цехів, тож з багатьма добре знайома. Мені дуже приємно, що зараз, коли я прямую підприємством, люди впізнають мене, вітаються, усміхаються. Також, я добре знаю виробництво, напрямки роботи департаментів та взагалі нашу специфіку.

Я маю дві вищі освіти – технічну, яку отримала у Криворізькому національному університеті за фахом «Теплоенергетика». А вже на психолога я навчалася у Криворізькому державному педагогічному університеті. Практичний досвід набувала тут, про що я вже розказала, а також у логістичній компанії, де разом з психологічною допомогою поєднувала й обов’язки HR People Partner. Зараз я повернулася до «АрселорМіттал Кривий Ріг», щоб бути корисною для наших працівників.

– Яким ви побачили наших працівників, звичайно, з психологічної точки зору, після паузи роботи тут, чи помітні якісь зміни?

–  Насправді за роки повномасштабної війни ми усі психологічно змінилися – стали витривалішими, стійкішими і, на жаль, стомленими негативом та стресами. 

На психологічних тренінгах та під час індивідуальної роботи з людьми ми навчимося підтримувати свій організм, протидіяти стресам, втомі та іншим негативам. Вихід є завжди, головне, не боятися звертати увагу на своє здоров’я. Психологи говорять, що звернення по допомогу – це прояв сили, і я неодноразово в цьому пересвідчувалася.

– Які задачі зараз стоять перед Вами, на яких питаннях в першу чергу зосереджуватиметься увага?

– На підприємстві пріоритетною є робота з ветеранами російсько-української війни та родинами захисників. Для них формується комплексна програма підтримки, що охоплює психологічну допомогу, моральну підтримку та супровід у процесі адаптації до цивільного життя. Окремим напрямом визначено індивідуальні консультації для працівників з особистих і професійних психологічних питань, зокрема щодо взаємин у колективі, подолання вигорання, управління агресією та напруженням. Також передбачена робота з дітьми родин працівників як важливою складовою системи корпоративної підтримки.

В цілому питань багато. Ми усі зараз проживаємо важкі часи, коли до буденних турбот додаються воєнні ризики, переживання, коливання емоційного стану, втрати, тривожні відчуття тощо. От і зараз, під час нашої розмови залунав сигнал тривоги. Люди, які були зосереджені на роботі, відволіклися та прямують до укриття, телефонують своїм родинам. Хоч ми до цього за чотири роки повномасштабної війни вже звикли, але все одно, кожна загроза в напрямку Криворіжжя – це неабиякий стрес. А він нікуди не дівається, він накопичується і має негативний вплив. Звичайно, підхід до кожної людини має бути індивідуальним, бо кожен з нас проживає свої складнощі. 

– З 20 по 27 квітня в «АрселорМіттал Кривий Ріг» пройде «Тиждень охорони праці». Ви братимете в ньому участь?

– Так, і це буде моїм першим серйозним заходом на підприємстві. Протягом цього тижня я працюватиму у складі виїзних консультативно-діагностичних бригад, які обстежуватимуть здоров’я охочих у здоровпунктах «АрселорМіттал Кривий Ріг». Для мене це чудова нагода побути у справжній робітничий атмосфері, адже здоровпункти розташовані на промисловій території різних цехів. Саме там я буду знайомитися з людьми та з цього й розпочну свою активну діяльність. 

Насправді психологія та охорона праці тісно пов’язані. Охорона праці створює безпечні умови на робочих місцях, а психологічні аспекти допомагають уникнути ризикованої поведінки, стресу, конфліктів. Ці аспекти підтримують психологічну стійкість працівників, що сприяє зниженню виробничого травматизму.

25 квітня я запрошую охочих взяти участь у «Фестивалі здоров’я» нашого підприємства. Там я підніматиму дуже актуальну для багатьох тему агресії та надаватиму техніки саморегуляції, щоб запобігти цьому явищу. Ми поговоримо про позицію агресора та навчимося контролювати емоції. 

Тих, кого зацікавлять ці теми, а також кому потрібна психологічна консультація або допомога Маргарита Мішукова запрошує на особисті прийоми. Протягом робочого тижня, з 08:00 до 16:45 вона працюватиме у кабінеті № 216 у приміщенні Університету АрселорМіттал, а також у кабінеті № 309 поліклініки металургійного виробництва.

Категорії
Новини

Ескорт для вантажів

Пам’ятаю, як на уроці історії ми щиро вболівали за чеських повстанців-таборитів, які сенсаційно перемагали закованих у лати рицарів. Селяни та ремісники стягали до того непереможних середньовічних вояків з коней крюками на довгих палицях, а впавши на землю, рицар ставав безпорадним. Коли я влаштувався на «АрселорМіттал Кривий Ріг», то зрозумів, що подібні інструменти використовуються і в мирних цілях – для збереження життя людей під час роботи вантажних механізмів. На виробництві їх називають відтяжками і використовують для спрямування вантажів під час їх переміщення, складування, розвантаження та завантаження.

«Значний процент ризиків у нашому цеху пов’язаний саме з такими роботами, – пояснює начальник цеху металоконструкцій Ливарно-механічного заводу Микола Грицан. – У цеху працює 14 підйомних кранів. Здебільшого переміщувані вантажі нелегкі, часто габаритні. Під час переміщення краном, наприклад, завантаження у кузов авто, їх треба спрямовувати у потрібному напрямку. Руками цього робити не можна, бо є ризик отримати удар підвішеним вантажем, травмуватися. Тому необхідно застосовувати відтяжки. На одній з нарад нам продемонстрували сучасні відтяжки, які використовуються у цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг». У виконанні зарубіжних фірм це доволі дорогі інструменти. Керівництвом ЛМЗ була поставлена задача розглянути можливість виготовити їх власними силами. Їх виготовили колеги з ремонтно-механічного цеху № 1, і як бачите – вийшло не гірше ніж у іноземців».

У руках такелажника Юрія Малюка – довга відтяжка з пласким крюком на блискучій металевій рукояті. На ній – дві гумованих ділянки для того, щоб руки не ковзали. Зараз Юрій супроводжує щойно виготовлену металоконструкцію, що транспортується територією відкритого складу ЦМК. Вправні Юрієві руки вміло орудують відтяжкою, крюк міцно тримає виріб. Ще кілька секунд, і конструкція акуратно лягає у штабель. Про відтяжку Юрій каже схвально – легка, зручна, надійна.

Її виготовили працівники РМЦ-1, а гумові ручки для рукояті – фахівці ремонтно-монтажного цеху № 3. Старший майстер інструментальної дільниці РМЦ-1 Станіслав Кузьменко розповів про роботу своїх колег: «Ми отримали замовлення на чотири види відтяжок, що різняться за довжиною – півтора, два, два з половиною та три метри. Працювали за кресленнями, розробленими конструкторським відділом ЛМЗ. Це новий для нас виріб, але завдяки високому фаху слюсарів-інструментальників Михайла Дубового, Ігоря Гончарова, Станіслава Улітіча відтяжки виготовили без проблем, досить швидко».

Раніше у цеху користувалися у якості відтяжок гаками на вірьовках. Цеховики кажуть, що вони не були такими зручними, як нові. Крюком з рукояттю працювати набагато зручніше. А ще під час вантажних робіт працівникам треба було залазити у кузови авто чи вагони, щоб відчепити вірьовки. А це створювало додаткові ризики, пов’язані з роботою на висоті. Зараз же працівник може підібрати відтяжку потрібної довжини, і в кузов лізти не треба.

«Всього РМЦ-1 виготовив 45 відтяжок. Їх отримали всі основні цехи – фасонно-сталеливарний, РМЦ-1,2,3, ЦМК, тобто всі основні виробництва ЛМЗ. Їх використання робить переміщення вантажів безпечнішим та зручнішим», – підсумував заступник директора ЛМЗ з виробництва Сергій Жеватченко.

Категорії
Новини

Загинув працівник ремонтного виробництва Сергій Роєнко

Поблизу населеного пункту Іванівка Покровського району що на Донеччині загинув командир розвідувального відділення, молодший сержант механізованого батальйону Сергій Роєнко. До призову на військову службу під час мобілізації 30 вересня 2023 року Сергій працював електромонтером цеху ремонтів ланцюгів управління технологічними процесами ремонтного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У цеху згадують про Сергія, як про добру, чуйну, надійну людину, фахівця високого рівня. «Сергій Роєнко обслуговував системи протипожежного захисту на нашому підприємстві, – говорить начальник ЦРЛКТП Роман Кучер. – Це надзвичайно відповідальна робота, адже від стану систем, від того, як швидко та якісно вони спрацюють, залежать життя людей. І він робив свою справу добре, без нарікань. А ще раніше Сергій ремонтував системи контрольно-вимірювальних приладів та автоматизації технологічних процесів. Де б він не працював, завжди це робив якісно. Мав найвищий шостий розряд електромонтера, прагнув до розвитку та вдосконалення. Сергій був комунікабельним, міг запросто підняти настрій колег жартами, гумором. Він був спокійним, врівноваженим. Його загибель – важка втрата для всіх нас. Завжди пам’ятатимемо нашого захисника, чудову людину».

Сергій Роєнко загинув 26 липня 2024 року в наслідок ворожого артилерійського обстрілу. Висловлюємо щирі співчуття всім, хто знав, любив, поважав Сергія. Вічна шана та світла пам’ять!

Категорії
Новини

Більше ремонтів – більше вагонів

Скільки видів залізничних вагонів може згадати звичайна людина? Пасажирський, товарний, ну, може вагон-цистерна чи вагон-ресторан… А от працівники цеху металоконструкцій Ливарно-механічного заводу запросто перелічать ще думпкар, коксовози (короткий та довгий), коксогасильний вагон, вагон для перевезення чушкового чавуну, напіввагон, вагон-дозиметр і навіть совок, він же – контейнер для завантаження брухту в конвертер. І це ще не всі. У ЦМК їх не лише знають, а ще й успішно ремонтують для цехів «АрселорМіттал Кривий Ріг».

 Кожен з цих видів вагонів має свою спеціалізацію. Вони надзвичайно важливі для виробництв, кожен у своїй справі, і часто використовуються 24/7, навантажуються по повній, тож недивно, що потребують ремонтів. Колісні пари, рами, ходові ремонтуються у ремонтно-монтажному цеху № 3 ЛМЗ.

«А в нашому цеху ремонтуються кузови вагонів, –  говорить начальник ЦМК Микола Грицан. – Вони дуже різняться між собою, тому ці ремонти непрості, особливо якщо це капітальний ремонт. Інколи до нас надходять такі спрацьовані екземпляри, що навіть заміряти параметри до пуття не виходить. У таких випадках щоб виконати креслення, за якими потім будуть ремонтувати, співробітникам конструкторського відділу ЛМЗ доводиться робити дива. І їхній професіоналізм, їхній досвід дозволяють зробити якісні креслення за будь-яких обставин».

Спеціалізуються на кресленнях для ремонтів вагонів провідні інженери-конструктори конструкторського відділу Ірина Буртова та Євген Калабін. Креслення потрібні практично для кожного ремонту. Лише їх наявність є запорукою якості.

«У ремонтах вагонів бере участь багато наших працівників. Значний обсяг робіт виконують газорізальники. Вони демонтують, видаляють елементи кузовів, які необхідно замінити, –  розповідає Микола Грицан. – А котельники заготівельної дільниці виготовляють елементи для заміни. Наступним етапом котельники-складальники і зварники складають оновлений кузов і наживляють з’єднання зваркою. І вже потім на дільниці зварювання ми отримуємо оновлені кузови, які встановлюються на вже відремонтовані колегами з РМЦ-3 рами. Хочу подякувати Сергію Юшманову, Анатолію Бабаченку, Ігорю Струцу, Миколі Облату, Віталію Бондаренку та багатьом іншим за чудову роботу. Крім днища і бортів кузовів на вагони певних типів наші фахівці встановлюють тягові механізми для відкривання бортів. Їх виготовляють наші працівники разом з колегами з ремонтно-механічного цеху № 2».

У ЦМК не лише відновлюють кузови до базових параметрів, а в деяких випадках ще й вдосконалюють їх конструкцію. Як приклад – посилення днища у думпкарах для гірничого департаменту.

«Днище – одне з найвразливіших місць у конструкції кузовів, –  продовжив Микола Грицан. – Саме на нього випадає найбільше навантаження під час перевезення. Тому ми запропонували замовникам посилений варіант. Над шаром дошок (дошки використовуються у конструкції для амортизації) ми стали використовувати металеві листи 16 мм замість12мм. Це безумовно посилить днище та подовжить міжремонтний період експлуатації думпкарів».

Категорії
Охорона праці

Не бійся боятися

Ми поговорили з працівниками різних цехів «АрселорМіттал Кривий Ріг» про небезпеки на роботі та найважливіші правила, виконання яких здатне протистояти цим небезпекам. Сподіваємося, що відповіді вас зацікавлять, а досвід колег стане у пригоді.и на роботі та найважливіші правила, виконання яких здатне протистояти цим небезпекам. Сподіваємося, що відповіді вас зацікавлять, а досвід колег стане у пригоді.

Наталя Поляк, машиністка кранів конвертерного цеху: «Робота машиніста кранів дуже небезпечна. Важко визначити, що тут найнебезпечніше? Робота на висоті? Рухомі та обертові механізми? А може робота з електроустаткуванням? Дотримуватися необхідно всіх вимог, виконувати всі правила. А ще я відповідаю за людей, які працюють або переміщуються он там, унизу. Тому я маю завжди бути напоготові. Особливо в он тій найнебезпечнішій зоні. Інколи туди помилково заходять люди, особливо, молоді, недосвідчені, і не тільки. Тож я ніколи не забуваю подавати гучний сигнал коли когось побачу. Перед початком руху також лунає сигнал. Це надзвичайно важливе правило, яке може запобігти та врятувати».

Володимир Боцула, слюсар-ремонтник цеху ремонтів металургійного устаткування № 2: «Наша бригада працює у багатьох цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг». Ми беремо участь у ремонтах устаткування. Дуже часто виконуємо ремонтні роботи на висоті. Це може бути, наприклад, 12 метрів, а може й всі 30. Як ви розумієте, залишитися живим після падіння з такої висоти шансів практично немає. Тож обов’язкове використання захисного поясу, що запобігає падінням – це вимога, яку я б не порушив за жодних обставин. Причому стан поясу треба регулярно перевіряти, вдягати його правильно, а ще правильно закріплюватися за його допомогою. Для цього є спеціальні кріплення. Тож я прошу всіх колег, які мають справу з висотою: завжди користуйтеся поясом та використовуйте його правильно. Пам’ятайте, що життя – це найголовніше».

Євген Зеленко, майстер з ремонту устаткування блюмінга: «Я працюю в «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 2005 року, а з 2009 року – майстром з ремонту устаткування. Мій підрозділ обслуговує та ремонтує електроустаткування. Може це дивно, але я, не зважаючи на досвід, боюся електричного струму. Вважаю, що це непогано. Найгірше, коли людина не відчуває страху до небезпек. Це часто призводить до легковажних дій з усіма наслідками. А якщо боїшся, то кілька разів перевіриш. Я ніколи не почну виконувати роботу, якщо не буду на сто відсотків впевнений, що устаткування знеструмлено, що враховано всі вимоги безпеки. І як керівник, я за жодних обставин не відправлю колегу на завдання, якщо не впевнюся, а потім ще раз не перевірю те, що його здоров’ю, життю нічого не загрожує. Сподіваюся, що мої колеги також керуються цими простими принципами».

Андрій Кравченко, слюсар-ремонтник ЦРМУ-2: «Ми обслуговуємо і ремонтуємо устаткування у багатьох цехах. Часто доводиться працювати на висоті, тому обов’язково користуємося запобіжними поясами. Часто обслуговуємо устаткування під тиском, наприклад, кранові кондиціонери, у яких застосовується фреон. Звичайно ж, застосовуємо слюсарні інструменти. Тож крім поясів безпеки обов’язково користуємося іншими засобами індивідуального захисту, такими як захисні окуляри. Саме вони захищають наші очі від уламків чи шкідливих хімічних речовин. Без окулярів я ніколи не починаю роботу, і запрошую всіх робити так само. А ще користуватися респіраторами, щоб «хімія» чи пил не потрапляли у легені. Я маю досвід роботи з 2000 року, тож знаю, про що кажу. І ще от що скажу: досвід – не привід нехтувати правилами, бо висоті, електроструму та іншим небезпекам байдуже, який у тебе досвід».

Категорії
Новини

Новий підхід до устаткування

На рудозбагачувальній фабриці № 2 гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» було оновлено комплекс майданчиків для обслуговування устаткування відділення зневоднення.

Фактично працівники відділення отримали новий робочий простір, зручніший, безпечніший та надійніший. Як розповів начальник технологічної дільниці РЗФ-2 Євгеній Гриценко, у відділенні зневоднення залізорудний концентрат відокремлюють від води та фактично отримують готовий продукт гірничого департаменту.

«Сюди надходить пульпа, яка складається з води та вже збагаченої руди. За допомогою пульпорозділювачів вона розподіляється між вакуум-фільтрами, і саме ці фільтри відбирають з пульпи концентрат. Розподілом пульпи та роботою фільтрів керують фільтрувальники, які користуються майданчиками. Слюсарі-ремонтники з цих майданчиків обслуговують та ремонтують устаткування. Тож із заміною майданчиків суттєво покращені їхні умови праці».

Основне устаткування у відділенні розташоване у два яруси. На першому – потужні вакуум-фільтри. Вони обертаються у ваннах і відбирають на себе концентрат. Над фільтрами знаходяться пульпорозділювачі – два основних та чотири допоміжних. Тож для того, щоб працівники мали зручний доступ до устаткування, майданчики також двоярусні. Вони кріпляться на міцному каркасі з масивного металопрокату. Елементи каркаса були частково замінені на нові, частково відремонтовані. А підлога майданчиків, перила та сходи, які ведуть з землі на перший ярус, а з першого на другий, повністю замінили.

«Для виготовлення нових конструкцій використали нові матеріали, – продовжив Євгеній Гриценко. – Для підлоги замість листового металу, що був раніше, використали ось ці міцні решітки з оцинкованої сталі. Завдяки спеціальному покриттю вони захищені від корозії та прослужать довше. Захисні перильні огорожі мають висоту більше метра, що надійно запобігає падінням. Замість кутника для виготовлення перил використали труби, що набагато безпечніше, бо оступившись і вдарившись об металевий кутник, можна отримати дуже серйозні травми».

Фільтрувальниця Світлана Сергієнко, працює у відділенні п’ять років. Вона вже оцінила переваги оновлення.

«Я керую роботою пульпорозділювачів, розподіляю потоки пульпи, а ще відповідаю за роботу 22 вакуум-фільтрів, виконую їх пуск, зупинку, очищую кишені фільтрів. Це так, з основного, а ще багато різних дій роблю щозміни, тож моя зміна триває переважно на цих майданчиках. Відгуки лише позитивні. Майданчики надійні та зручні, більше нема чого додати».

Начальник РЗФ-2 Сергій Гіль відповідає за безпеку кожного працівника у своєму підрозділі, і він також задоволений: «Коли умови покращуються, коли людям стає безпечніше – це дуже добре. Приємно, що керівництву департаменту на чолі з Володимиром Теслюком, керівникам всього підприємства проблеми працівників небайдужі. Що навіть у ці скрутні зі зрозумілих причин часи знаходяться кошти на поліпшення умов та безпеку. Люди це відчувають і віддячують сумлінною роботою. А люди в нас – найкращі!».