Позначка: наші люди

Категорії
Новини

Іскри, шви та спеції

А ви знали, що для пошиття костюмів для плавців потрібен майстер зварювання, адже шви у таких купальниках робляться за допомогою ультразвукового зварювання? Але зробити це може лише висококласний професіонал. І лише досвідчений майстер має своє клеймо – це його персональний підпис. Присвоєння клейма – це свого роду підкорення Евересту у професії зварника. На підприємствах «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Ливарно-механічного заводу такі професіонали працюють.

Величезне металеве коло в цеху металоконструкцій ЛМЗ – це барабан дробарки для аглофабрики. Біля нього заходилися двоє в масках – це майстри-електрозварники, які мають власне клеймо – Олександр Тинок та Дмитро Білов.

Жоден з ремонтів на заводі не обходиться без зварників ЦМК, тому робота в хлопців була, є і буде. Вони беруть участь у ремонтах локомотивного парку заводу, шлакових чаш та спецкоробів, продовжують виготовляти металоконструкції для інших ремонтних робіт, які проходять навіть за умов зниження темпів виробництва.

«Для мене моя професія не стільки складна, скільки творча, – розповідає Олександр Тинок. – Ні на що її б не проміняв. Постійно нові завдання, нові технології. Твій мозок завжди в роботі. Тут не стільки фізична сила, хоча без цього теж не обходиться, а найголовніше – думати, постійно навчатися, мати бажання дізнаватися щось про щось нове. Ви тільки подивіться який зараз прогрес у зварювальній справі. У нас в цеху є зварний робот. Коли є замовлення для нього, то беру його за напарника. І це круто! Але це не межа».

А ось Дмитру Білову, електрозварнику-бригадиру зварної дільниці ЦМК обрати професію зварника порадили батьки. Його мати, Світлана Володимирівна, працювала на заводі кранівником, а батько машиністом електровоза у шахті. Тоді хлопцю порадили обрати саме цю заводську професію, як найбільш перспективну. І справді, на виробництві завжди існував попит на зварників. І зараз теж в цехах не вистачає майстрів цієї справи.

«Щоб стати зварником потрібне перш за все, бажання, звісно й досвід, а ще мати світлу голову та вмілі руки, – говорить  Дмитро Білов. – Понад 25 років тому я прийшов на підприємство. Як і спортсмен, я постійно підвищував свій розряд, зростав у майстерності, йшов до свого олімпійського золота – клейма зварника. Тепер мені довіряють найвідповідальніші замовлення, ті, від яких залежить не лише як і скільки працюватиме устаткування, а й життя людей. Ми зварюємо підкранові балки, ремонтуємо залізничний транспорт, шлаковозні чаші і ще багато чого. Кожна конструкція, кожне нове замовлення – це виклик для мене. Ти примушуєш метал розплавлений «лягати» так, як треба тобі. Ми дресируємо метал».

Сучасний зварник має знатися на електричних схемах, конструкціях різноманітних зварювальних машин, автоматів, напівавтоматів, джерел живлення. Розумітися на властивостях металів, які підлягають обробці. А ще розуміти принципи дії електрозварювальних машин, апаратів для дугового зварювання, газозварювальної апаратури, іншого обладнання, а також правила їхнього використання, вміти виконувати різні види зварних з’єднань, типи швів, знати побудову зварювального шва. «І звісно не обійтися без дотримання норм техніки безпеки, охорони праці, протипожежного захисту, говорить Роман Баюн, майстер складально-зварювальної дільниці ЦМК. –Але коли в тебе є бажання, то все з часом вийде, з усім впораєшся і отримаєш класну спеціальність, на яку попит не вщухає. Тим більше, що колеги в цехах нашого підприємства завжди підтримають, допоможуть, підкажуть. Ти зможеш рухатися у професії швидше».

«Навіть не запитуйте мене про те, ким я став би, якби не був зварником, бо нічого не замінить мені мою професію, від якої я отримую задоволення, –  продовжує Дмитро. – Звісно, можливо б хотілося б більшої зарплати, тут є над чим попрацювати, а ось щодо нудьги та одноманітності – це точно не про нашу роботу. Тому я вже стільки років у професії. От хіба що готую я з таким же задоволенням, як і зварюю».

Цікаво, що Дмитро виявився не лише асом зварювання, а й вправним кухарем. Як охоче він ділиться секретами профмайстерності з новачками-зварниками, так і нам він відкрив коронний рецепт страви «Качка з апельсинами».

Потрібні інгредієнти: молода качка (упізнати можна за рожевим кольором м’яса),  апельсини, мед, гірчиця, спеції, соєвий соус.

Замочуємо качку в розсолі на ніч. Розсіл: на 1 літр води 2 столові ложки солі. Потім робите мед, гірчицю, спеції типу хмелі-сунелі, суміш перців, сухий часник, сік апельсину, мед та соєвий соус перемішуєте та цим натираєте качку. Начиняєте її апельсинами розрізаними навпіл. Потім кладете її у фольгу чи рукав і відправляєте у духовку на 1,5 години. Згодом дістаєте і розгортаєте і ще на 20 хвилин. Не забувайте періодично поливати соусом. І ось вже смачна качка від професіонала-зварника радуватиме вас смаком.

Готуйте сміливо за цим рецептом, бо Дмитро поганого не порадить. А ще приходьте на наше підприємство, якщо бажаєте стати професіоналом електрозварної справи. Тут підтримають, навчать і допоможуть підкорити свій професійний Еверест.

Історія професії

Перші прості методи зварювання застосовувались в V-ІІ тисячолітті до н.е. в районах Єгипту та Ірану. Зварювали в основному деталі з міді, які розігрівали і потім здавлювали. Так виникло так зване «ковальське зварювання».  У 1882 році вченим М. Бенардосом був запатентований спосіб з’єднання і роз’єднання металів за допомогою електричної дуги між металевим виробом і вугільним електродом. Наприкінці XIX століття французький хімік Ле-Шательє винайшов ацетиленокисневе полум’я, а на початку XX французькі інженери Пінар і Фуше застосували його для зварювального пальника. Так розпочалося промислове освоєння газового зварювання.

До речі, саме в Україні вперше у світі були розроблені та стали використовуватися електричні контактно-стикові зварювальні машини та машини для точкового та багатоточкового електричного зварювання, автоматичні зварювальні апарати, створені Є. О. Патоном.

Цікаво

Зварка та ковка активно використовуються сучасними художниками. Ця технологія роботи з металами надихала на створення оригінальних робіт таких художників, як, наприклад, Пабло Пікассо та Віра Мухіна.  При технічному зварюванні поява кольорів райдужності (райдужних розводів) вважається серйозним дефектом. Але те, що називається браком у виробництві, свідомо застосовується в художньому зварюванні як декоративний прийом. Основні матеріали художнього зварювання — титан та сталь.

А ви знали, що близько 75% світового споживання сталевого прокату йде на виробництво зварних конструкцій або об’єктів. І  що понад 50% усіх виробів, створених людиною, потребують зварювання?

Зварювання та космос

При електрозварюванні температура стовпа зварювальної дуги досягає 8000 °C. Подібний колосальний нагрів необхідний для розм’якшення тугоплавких сплавів і перевищує межі плавлення всіх відомих нам металів, що існують у всесвіті.

Температура плазмової дуги сягає 30 000 °C. Для порівняння, це значення в 5-6 разів перевищує температуру поверхні Сонця.

У безповітряному космічному просторі метали та сплави не окислюються киснем, на їхній поверхні не утворюється оксидна плівка, і вони просто злипаються. Якщо в вакуумі два металеві шматки з ідеально гладкою поверхнею зрізів сильніше притиснути один до одного, та ще трохи нагріти (але не до звичної температури плавлення), то отримаємо вже не фокус, а цілком собі зварку. Процес називають холодною зваркою, але механізм його навіть вченим поки не до кінця зрозумілий.

Категорії
Наші люди

Миколина кар’єра

У кримінальних дев’яностих та на початку двохтисячних «Відвезти на кар’єр» багатьма сприймалося, як погроза або жарт в стилі чорного гумору. Микола Агейкін вже більш ніж 10 років возить людей у кар’єр,… розвозить по робочих місцях. Він водій вахтового автомобіля гірничотранспортного цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг». А його стаж роботи на підприємстві перевалив за чверть століття.

«Зараз мені 66 років. А у Кривий Ріг я переїхав, коли виповнилося 25, –  розповідає Микола Агейкін. – Місто вже давно стало для мене рідним. Я влаштувався машиністом автомобільного крана на одне з криворізьких підприємств. Також працював на навантажувачі. Допомагав ремонтувати автодвигуни для вантажівок, «Ікарусів» тощо. Робота мені подобалася, бо з технікою дружив з самого дитинства. Велосипед, мопед, мотоцикл. А з 14 років сів за кермо трактора».

Микола виріс у селі. Тато, Іван Семенович, працював трактористом і взяв хлопця в поле своїм помічником. Юнак швидко вчився і за лічені роки став добрим трактористом. А під час служби у війську опанував ще й професію машиніста автокрана. І саме за цим фахом він прийшов працювати у наш гірничий департамент.

«Без кранів у кар’єрі ніяк. Там працює потужна техніка – бурові верстати, екскаватори – яку треба ремонтувати, – пояснює Микола Агейкін. – А якщо двигун важить кілька тонн, то як ти його заміниш без крана? Я та мій кран вантажністю 16 тонн спеціалізувалися саме на ремонтах бурових верстатів. Також брали участь у ремонтах водовідливів, водоводів тощо. Кран – дуже затребувана техніка, і роботи у кранівників вистачає».

Микола пояснив, що переміщення вантажів саме у кар’єрі вимагає від кранівника неабиякої майстерності. Треба знайти рівний майданчик під автокран. Розміститися так, щоб довжини стріли вистачило аби без проблем дістатися до вантажу. Кранівник слідкує, щоб стропальники правильно застропили, бо інакше можна накоїти лиха, і відповідає за це керманич крана.

«До порушень не можна бути толерантним, адже від цього залежать людські життя, –  продовжив Микола Агейкін. – Я ніколи не соромився зупинити роботу і попросити стропальників перестропити вантаж, так щоб було правильно і безпечно, навіть якщо комусь це не подобалося. А ще є невеличкі, але важливі секрети у роботі самого кранівника. Наприклад, якщо з причепленим вантажем повертатися збоку назад, то кран стійкий, і можна брати важчий вантаж. А якщо ззаду в бік, то кран може перевернутися, тож треба обмежити тоннаж. А ще для запобігання перекиданню не варто переміщувати вантаж високо над землею. Та ще багато таких нюансів, які приходять з досвідом. Робота дуже цікава».

Потім наш герой спробував себе водієм самоскида. Його автомобіль не возив сотні тонн руди, але значення його для гірничої справи було не меншим.

«Моїм основним завданням було доставляти робочі запчастини та вузли, устаткування до місця ремонтів у кар’єрах, і навпаки – вивозити на поверхню те, що треба відновити, відремонтувати, довести до робочого стану. Якщо це все своєчасно не привезти, то про стабільну роботу техніки, а, відповідно, плановий видобуток руди, не може бути й мови. Керувати самоскидом у кар’єрі також цікаво. Це не шосейні дороги. Під’їхати до місця ремонту, та ще й так, щоб кран міг «дотягтися» до тебе стрілою, без проблем  розвантажити чи завантажити – справа непроста. Це не те, що біля під’їзду припаркуватися. А ще ж треба враховувати, що у зонах ремонтів працюють люди, техніка. Я керував самоскидом років зо 10 і отримав безцінний досвід».

А далі Микола Агейкін пересів на «вахтовку». Йому довірили возити найдорожчий капітал підприємства – його працівників. Щозміни він скеровує у кар’єр своє авто, щоб машиністи екскаваторів, бурових верстатів, водії великовантажних самоскидів та багато інших безпечно та з комфортом під’їхали точнісінько до своїх робочих місць, які знаходяться скрізь, аж до самого дна кар’єру.

«Дійсно, люди – це інший рівень відповідальності, ніж запчастини. Нещодавно я отримав нову машину. Вона комфортна для людей, зручна щодо керування, потужна та безпечна. Кар’єр – це не чисте поле, тому щоб бачити все навкруги у мене є п’ять додаткових «очей», тобто відеокамер, зображення від яких виводяться на монітор у кабіні. Це дозволяє володіти ситуацією. Я люблю порядок у всьому і не люблю байдики бити, тож коли видається вільна хвилька, використовую її для догляду за своєю машинкою. Дуже ціную своїх колег, ніколи не відмовляю у допомозі. Бо якщо ти відмовиш людині сьогодні, то хто ж тобі допоможе завтра? Вірно написано у мудрій книзі: «Треба ставитися до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе».  

Категорії
Новини

Страхова завжди з тобою поряд

Досить самостійно оплачувати своє лікування, звертайтеся до страхової компанії «Країна», адже мета медичного страхування – захистити працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервіс», ЛМЗ та інших дочірніх підприємств «АрселорМіттал» в Україні від непередбачених витрат на меддопомогу.

Про можливості медстрахування та про те, як ним скористатися розповідає Олена Власенко, менеджерка з KPI, пільг та компенсацій департаменту з персоналу. 

– Олено Анатоліївно, скільки працівників наших підприємств з початку поточного року скористалися медстраховкою СК «Країна»?

– За перше півріччя 2025 року медстраховкою скористалися понад 4 800 осіб. Своєю чергою страхова компанія надала медичних послуг на 4,75 млн грн,це близько 1 100 грн на одну особу.

–  В яких випадках людям потрібно звертатися по допомогу до страхової?

– Як і у минулих роках, у 2025 році за програмою страхування «Стандарт»  застраховані усі робітники «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу», ЛМЗ та інших дочірніх підприємств «АрселорМіттал» в Україні. На кожного працівника  передбачена страхова сума у 100 тисяч гривень. Вона гарантує організацію медичної допомоги або компенсації у випадках загострення хронічного захворювання, погіршення стану здоров’я внаслідок нещасного випадку у побуті, на виробництві (виробнича травма) або професійного захворювання. А також у випадках встановлення інвалідності через захворювання (крім професійних захворювань, на лікування яких державою передбачені кошти з інших джерел), або  побутового нещасного випадку. Страховка виплачується родині, якщо працівник помер у разі смертельного нещасного (побутового) випадку.

– Які види медичної допомоги входять до програми «Стандарт»?

– Це стаціонарна, поліклінічна та швидка допомоги, обстеження, забезпечення медикаментами та витратними матеріалами, що включає лікування у денному стаціонарі або забезпечення медикаментами без листа непрацездатності.

Також «Стандартом» передбачені 24 додаткові програми, серед яких операції на коронарних судинах, офтальмологічне лікування, ендокринних захворювань, лікування вперше виявленого туберкульозу, цукрового діабету тощо.

Серед додаткових програм – 3 для ветеранів.

Медстрахування передбачає і виплату при встановленні інвалідності: 1 група – 50 тис. грн, 2 група – 20 тис. грн, 3 група – 10 тис. грн. У разі смертельного нещасного побутового випадку передбачена разова виплата – 100 тис. грн.

Детально опис програм, а також перелік винятків  можна прочитати на сайті «АрселорМіттал Кривий Ріг» у розділі Медстрахування або в АМКР Telegram Bot.

– Чи є якісь послуги, які згідно з умовами договору страхова компанія не оплачує?

– Так, виключення дійсно є, ось деякі з них. Це лікування у медичних установах, не погоджених зі Страховиком, профілактичні та лікувально-оздоровчі заходи, лікування будь-яких уроджених вад, захворювань або дефектів і спадкових захворювань. Не оплачується лікування вікової катаракти (для осіб, старших за 60 років), лікування порушень зору, окуляри, лінзи (за винятком послуг, передбачених Програмою страхування). Також – будь-яке протезування і підбір протезів, додаткові витратні матеріали та медична апаратура (тонометри, електроди, глюкометри), медикаменти, що входять до схеми лікування, але не мають прямої патогенетичної дії. Крім того, страхова не оплачує амбулаторне лікування загострення хвороб опорно-рухового апарату після закінчення періоду непрацездатності відповідно до висновку лікаря

Страхова компанія не оплачує лікування наступних хронічних захворювань (крім їх первинної діагностики): системних захворювань сполучної тканини (М 30-М 36), аутоімунних і демієлінізувальних захворювань, як то ревматоїдний артрит, псоріаз, подагра тощо. Хронічних гепатитів, цироз печінки, вірусні гепатити С, D (крім гепатитів А, В), хронічної венозної недостатності, крім гострих форм.

– Іноді лунають відгуки, що не всі ліки, які призначив лікар, можна отримати у страховій компанії. Чому так?

– Це дійсно може бути, тому що за умовами Договору  Страховик не сплачує вартість медикаментів, що входять до схеми лікування, але не мають прямої патогенетичної дії. Це стимулятори загальної дії, полівітамінні комплекси, гепатопротектори, хондропротектори, імуномодулятори, системні ензими, гіполіпідемічні препарати (у т.ч. статини), простагландини, біологічно активні (харчові) добавки. Також страховою не покривається придбання дезінфекційних засобів, предметів гігієни, шампуні, креми, пасти тощо.

– Розкажіть детальніше про алгоритм звернення до страхової – куди звертатися, що з собою мати?

– Усі застраховані працівники мають Пам’ятки та Картки застрахованих осіб на поточний рік. Якщо у вас їх досі немає, їх можна отримати у «Єдиному вікні». Рекомендуємо зберігати їх протягом усього року та мати при собі – це допоможе швидко отримати медичну допомогу у разі потреби.

А щоб було ще зручніше, збережіть номер своєї картки у мобільному телефоні. Якщо виникнуть запитання щодо медичної допомоги, зателефонуйте за номером 890 з мобільного та назвіть номер картки.

Якщо ви захворіли і звернулися до лікаря, обов’язково треба повідомити йому, що ви є застрахованою особою. Далі  слід отримати від лікаря рецепт або направлення на діагностику. Потім ліки або обстеження вже можна отримати через страхову компанію за номером 890 або через чат-боти СК «Країна» у Viber або Телеграм.

Якщо ви самостійно купуєте ліки або сплачуєте обстеження, треба одразу (але не пізніше 72 годин) повідомити про це СК «Країна» за телефоном 890та зберегти чеки або інші документи, які підтверджують факт покупки. Документи необхідно надавати в регіональне представництво СК «Країна» або в наше «Єдине вікно» не пізніше 45 календарних днів після оплати.

На завершення я хочу зупинитися на найпоширеніших помилках у процедурі оформлення страховки, яких варто уникати.

Це несвоєчасне інформування СК – пізніше ніж за 72 години після настання страхового випадку, отримання медичних послуг або проходження діагностики, придбання ліків без попереднього узгодження з СК. Відсутність фіскальних чеків, що підтверджують оплату медичних послуг або ліків.

Ніхто не застрахований від раптового захворювання чи тривалого перебування на лікарняному. Саме тому важливо пам’ятати: медичне страхування, яке надає «АрселорМіттал Кривий Ріг»», — це ваша фінансова підтримка у складний момент.

Категорії
Новини

Блискучий захист від пекельної спеки

Дверевий – одна з основних професій коксохімічного виробництва. Вони залучені до процесу видачі коксу: слідкують за зняттям та встановленням дверей камер коксування, прибирають в піч просипи коксу, очищують двері, дверну раму та поріг камер, обслуговують механізми чищення дверей та рам, усувають газування та виконують ще багато операцій, без яких неможлива нормальна робота камер коксування та видача коксу.

Значну частину робочого часу двереві перебувають у, м’яко кажучи, спекотних умовах, адже температура у камері коксування сягає 1150 градусів за Цельсієм, а дверевому часто доводиться працювати при відкритих дверях.

«Звичайна роба у таких умовах зайнялась би прямо на мені. Тому ми користуємося спецодягом зі спеціальною пропиткою, яка захищає від займання, від високих температур. Займання не було, але було дуже гаряче, і знаходитися у робочій зоні ми могли лише невеличкий проміжок часу. І от нещодавно у нас з’явилися ось ці плащі. Цей спецодяг, який ми використовуємо поверх спецкостюму, дійсно дає додатковий захист. Не скажу, що працювати стало як на курорті, але припікає менше – це факт», – усміхнувся дверевий з восьмирічним стажем Дмитро Кочегаров.

У плащі Дмитро схожий на героя фантастичного фільму про освоєння космосу чи чергового голлівудського блокбастера про ліквідацію наслідків стихійного лиха. Плащ довгий, він обгортає фігуру Дмитра мало не до щиколоток. Комір щільно закриває шию, а сріблясте покриття приємно переливається на вранішньому сонці.

«Саме це алюмінізоване покриття забезпечує ефект дзеркала, – пояснює інженерка департменту з охорони праці та промислової безпеки Юлія Власова. – Воно витримує теплове випромінювання потужністю 80 кіловат на квадратний метр. Основа ж плаща – термостійке волокно панокс, стійке до дії полум’я, а також міцне волокно кевлар, яке забезпечує зносостійкість виробу. Якість спецодягу відповідає ДСТУ. Всього цех отримав 9 таких плащів. Подібний одяг добре зарекомендував себе на металургійному виробництві, і добре захищає в умовах КХВ».

Змінний майстер коксових батарей № 5, 6 коксового цеху № 1 Денис Чумаков відповідає за організацію роботи персоналу коксових батарей, в тому числі, і дверевих. А головне – за їх безпеку.

«Робота дверевого – це робота в особливо небезпечних умовах. Ризиків вистачає. Серед них – загрози з боку обертових механізмів, рухомих частин устаткування, ризик падіння з висоти тощо. І серед найнебезпечнішого фактора, який може призвести до опіків – високі температури. Тож нові плащі людям дуже допомагають. Але яким би надійним не був захист, головне, щоб люди його застосовували завжди, коли це потрібно. Намагаємося сформувати у працівників таку культуру, щоб вони працювали безпечно не тому, що інакше їх покарають, а тому, що попри всі негаразди життя чудове, і треба його берегти. Воно безцінне не лише для працівника, а й для тих людей, які його чекають вдома після зміни», – підсумував Денис Чумаков.

Категорії
Наші люди

«Будеш з нами? А я вже!»

Пропозиції взяти участь у різноманітних заходах підприємства Владислав Паньков чув багато разів. Він погоджується, адже є амбасадором «АрселорМіттал Кривий Ріг» та дуже ініціативною, активною людиною. А ще він є випускником першої хвилі проєкту «Нова фабрика» та активним учасником багатьох молодіжних проєктів нашого підприємства.

«Літо у розпалі, а мені й досі нагадують про зиму, коли напередодні Нового року у образі казкового героя разом з працівниками корпоративних комунікацій я вітав людей з новорічними святами. Перше, про що запитали мене колеги після цього: «Чому одразу не до нас прийшли? Ми б теж таке хотіли». Пообіцяв виправитися (усміхається), а свої обіцянки я завжди виконую», – жартома-серйозно говорить в.о. електрика дільниці хвостового господарства цеху шламового господарства гірничого департаменту Владислав Паньков.

На нашому підприємстві Владислав працює майже три роки. Він контролює роботу електрообладнання об’єднаної насосної станції, дренажних насосних, освітлення карт, робить профілактичні та поточні ремонти. Паралельно з роботою Владислав продовжує навчатися. Зараз він закінчує магістратуру КНУ за спеціальністю «Електротехніка, електромеханіка, електроенергетика».

Ця спеціальність завжди була до душі Владиславу. Йому подобалося дізнаватися, як працюють електроприлади, звідки з’являється електроенергія, як вона розподіляється. Коли прийшов час обирати професію, його батько В’ячеслав Паньков, майстер зміні сортопрокатного цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг», порадив сину йти вчитися саме на цю професію. І, як вже довів час, ця порада була слушною.

«Коли я дізнався, що в «АрселорМіттал Кривий Ріг» шукають амбасадорів, які б розповідали іншим про підприємство, роботу на ньому, зацікавлювали молодь, і не тільки гірничо-металургійними, енергетичними та іншими техічними спеціальностями, то я одразу вирішив для себе, що мені обов’язково треба стати одним з цих людей. Я подав заявку до проєкту і вже за тиждень після співбесіди був в цій команді, – говорить Владислав Паньков. – Зустрічі та заходи розпочалися майже одразу. Ми з колегами їздили до навчальних закладів, спілкувалися з учнівською молоддю. Знаєте, а нас уважно слухають. Помітно, що підлітків дійсно цікавить гірничо-металургійний напрямок. Вони ставлять багато запитань щодо роботи в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Цікаво, що серед найперших запитань: «А як ви прийшли працювати на підприємство, яка у вас була історія, ваш досвід?». Вже потім запитують про професії, умови праці, молодіжне життя на підприємстві. Зокрема, про цікаві програми навчання, як то «Нова фабрика», «GoPro», івенти, які у нас проводяться. Мене здивувало, що про зарплату запитують саме в останню чергу. А ще усі дуже хочуть до нас на підприємство на екскурсію. І це правильно, адже скільки не розповідай про професії та виробництво, завжди краще побачити все це на власні очі. Наприклад, моя нога вперше на підприємстві ступила на територію рудозбагачувальної та агломераційної фабрик, куди ми, учасники першої хвилі «Нова фабрика», приїхали на екскурсію. І мені все це сподобалося».

Як зазначив Владислав, після таких зустрічей «поміж своїми» молодь зацікавлюється виробництвом. Багато хто розуміє, що війна скоро скінчиться і почнеться активна відбудова країни. Для цього знадобиться багато металу, тому роботи у працівників нашої галузі буде вдосталь. А з нею і можливостей та перспектив професійного розвитку для працівників. Для декого робота на підприємстві – це продовження справи батьків, які працюють у цехах та підрозділах «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Одного разу, коли Владислав зустрічався з учнями ліцею, якась дівчина сказала, що хоче працювати на нашому підприємстві, як і її батько. Вона вважає, що саме «АрселорМіттал Кривий Ріг» буде вкладати левову частку продукції у відбудову країни і вона хоче бути дотичною до цього.

«Амбасадорська діяльність розвинула в мені навички комунікації, я навчився якісніше та зрозуміліше доводити до слухачів свою думку, та ще й таким чином, щоб вона зацікавила та спонукала до активних дій, – говорить Владислав. – Мені до душі зустрічі з молоддю, а коли після них у студентів університетів, ліцеїв, закладів профтехосвіти з’являються ідеї та плани на майбутнє, пов’язані з нашим підприємством – це ще більше надихає на амбасадорську роботу, Загалом я активна людина, яка цікавиться усім: амбасадорською, хелперською діяльністю, роботою «3Dільниці», як учасник першої хвилі «Нової фабрики» допомагаю в організації наступних її етапів. А коли на підприємстві народяться нові проєкти, я в цьому навіть не сумніваюся, обов’язково братиму в них участь. Бути активним, завжди знаходитися у центрі подій – це дуже круто. Закликаю й інших долучатися до нашого амбасадорського руху. Обіцяю, буде цікаво, весело, корисно.

І так, це вже я звертаюся до своїх колег по цеху, якщо під новий 2026 рік вигадаємо щось цікаве – обов’язково заїдемо та привітаємо!». https://forms.office.com/e/BZMbsWAWAr

https://forms.office.com/e/BZMbsWAWAr
Категорії
Новини

«Нова фабрика»: від мрії – до професії

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» завершилася друга хвиля унікального проєкту дуальної освіти «Нова фабрика 2.0». Дипломи про закінчення навчання урочисто  отримали 80 студентів-випускників, 70% з яких працевлаштувалися на наше підприємство.

730 днів, понад 17 500 годин і близько 1-го мільйона хвилин цікаво, корисно успішно провели разом з підприємством учасники другої хвилі проєкту «Нова фабрика». Протягом двох років хлопці та дівчата наполегливо опановували нові знання, випробовували свої сили на численних лекціях, знайомилися з підприємством під час екскурсій та під керівництвом досвідчених наставників набували практичних навичок у цехах.

«У нашому унікальному проєкті взяли участь найобдарованіші, найактивніші, найемоційніші учасники. Ми пишаємося вами, – перед врученням дипломів привітала випускників та гостей заходу Катерина Залозних, директорка з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг». – У кожного з учасників своя історія у «Новій фабриці», але за два роки навчання усі дівчата та хлопці пройшли тут неймовірно цікавий шлях. Він був насичений різноманітними подіями, знаннями, досвідом, незабутніми зустрічами та івентами. А також у всіх з’явилися нові друзі. Велика подяка усім, хто підтримував цей проєкт: батькам, викладачам навчальних закладів, спеціалістам у цехах та кураторам, які були на зв’язку з учасниками проєкту буквально 24 на 7. Разом ми виховали молодих фахівців, які будуть і надалі працювати, розвиватися, вдосконалюватися та відновлювати нашу країну після війни».

До привітань та церемонії вручення дипломів долучилися начальник виробничого відділу КХВ Сергій Тесленко та начальник служби з технічного обслуговування, прийому та вивантаження сировини Агломераційної фабрики Борис Боровик Протягом двох років вони активно брали участь у проведенні екскурсій, прийманні іспитів та були наставниками для випускників.

Проєкт «Нова фабрика» розпочався у 2021 році. Він дав старт новій молодіжній хвилі на нашому підприємстві, об’єднав людей, які хочуть стати професіоналами у гірничо-металургійній галузі та прагнуть досягати успіхів.

«Підприємство мені завжди подобалося, адже тут, у конвертерному цеху, працює мій тато. Тож, коли під час мого навчання у ДУЕТі виникла нагода стати учасницею цього молодіжного проєкту, я навіть і не вагалася. З того часу моє життя кардинально змінилося на краще – я опинилася у центрі цікавих подій, із задоволенням брала участь в екскурсіях, опановувала нових знань та навичок, – розповідає випускниця другої хвилі «Нової фабрики» Марина Михайленко. – Татові та мені було надзвичайно приємно, коли під час екскурсії я приїхала до нього в цех. Тепер я теж стала працівницею підприємства – на КХВ працюю інженером першої категорії спеціалізованого ремонтного цеху. Хочу продовжити навчання – вступити на магістра, але обов’язково продовжувати працювати на коксохімі».

Спочатку у проєкті брали участь студенти університетів. Вони навчались за окремою освітньою програмою, мали доступ до великої кількості виробничих екскурсій, поглиблено вивчали іноземні мови та мали змогу додатково розвивати soft skills.

Друга хвиля проєкту «Нова фабрика» розширила свої можливості – до проєкту доєдналися студенти коледжів та закладів професійно-технічної освіти. Це та молодь, яка навчається на електромонтерів, слюсарів-ремонтників, зварників та представників інших робітничих професій, без яких неможливо уявити жодне виробництво. 

Випускний – це завжди хвилювання, багато приємних турбот та чимало вражень.

Випускником другої хвилі проєкту став студент «Криворізького професійного ліцею» за спеціальністю «електрогазозварник» Богдан Саєнко. На свято

він прийшов зі своєю сестрою Катериною Саєнко, яка підтримувала брата у навчанні.

Про «Нову фабрику» Богдан дізнався у своєму навчальному закладі і вирішив спробувати свої сили у проєкті. Прийняти це рішення хлопцю допомогло й те, що він багато разів чув про «АрселорМіттал Кривий Ріг» від свого батька, який теж працює на підприємстві.

«У проєкті я не тільки почув багато корисної для мене інформації, а й на власні очі побачив, як в цілому працює підприємство, під час екскурсій побував на кожному етапі  виробництва. Навчатися було важко, але водночас дуже цікаво. Я ще раз впевнився, що правильно обрав свій професійний шлях», – сказав Богдан Саєнко.

Випускник другої хвилі проєкту Богдан Федорчук закінчив Політехнічний коледж, він вчився на помічника машиніста тепловоза та електровоза. Хлопець каже, що до проєкту потрапив з цікавості. Також була мотивація отримати реальний практичний досвід.

«Виробництво захопило мене майже з перших днів мого знайомства з ним. Це дуже красиво, престижно, цікаво, перспективно, водночас складно, адже без відповідного навчання до роботи не станеш. Ми вивчили увесь цикл виробництва, та найбільше мене зацікавила охорона праці. Вона актуальна для усіх професій та виробництв, бо життя та здоров’я людей – це понад усе! Я  хотів би працювати у відділі, який відповідає за пожежну безпеку. Сподіваюся, що так воно і буде. А поки планую вчитися далі, вступити до магістратури в КНУ», – сказав Богдан Федорчук.

А от Ярослав Кемський закінчив Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування за спеціальністю електрогазозварник. До «Нової фабрики» він доєднався, щоб мати більше можливостей для розвитку у своїй професії. Він вважає, що вдосконалення майстерності, опанування сучасної техніки для газозварювання – це теж свого роду кар’єрний зріст. І проєкт дав йому таку можливість, адже хлопець мав змогу побачити та долучитися до цих процесів на підприємстві. Також Ярослав мав змогу «відгострити» тут і свою англійську, щоб у перспективі краще розуміти, як працюють його колеги за кордоном, та повчитися і у них.

З оплесками та сльозами на очах учасники проєкту та їхні рідні вітали кураторку освітнього проєкту «Нова фабрика» Дар’ю Черненко.  Вона згадала багато приємних моментів з дворічного життя «фабрикантів», навчання, стажування молоді на нашому підприємстві, подякувала усім за активну позицію, оптимізм, жагу до життя та постійних змін. «Приємно те, що більшість з вас тепер я можу назвати колегами, адже 70 відсотків учасників проєкту залишаються працювати в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Але наш молодіжний проєкт на цьому не ставить крапку, адже попереду – третя та четверта хвилі «Нової фабрики». І кожна нова хвиля – це нові знайомства, нові історії успіху. Тож далі буде!», – сказала Дар’я.

«Нова Фабрика» – це більше, ніж освітній проект. Це наша інвестиція в майбутнє, яка вже дає реальні результати. Ми продовжуємо «Нову Фабрику», тому що вона залучає молоді таланти до нашої компанії, і ця молодь стає нашим наступним поколінням професіоналів.